Рішення

від 05.10.2017 по справі 904/8190/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.2017 Справа № 904/8190/17 За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 компані", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 365 855,42 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №83 від 07 липня 2017 року, юрисконсульт першої категорії

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. №53594/17 від 02.10.2017) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 компані" заборгованість у розмірі 365 855,21 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 271 397,43 грн.;

- пеня у розмірі 15 253,33 грн.;

- 3 % річних у розмірі 15 030,17 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 64 174,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 15-0297-01 про подавання та забирання вагонів від 02 січня 2015 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 16.10.2015 по 21.08.2017 у сумі 15 030,17 грн. та інфляційні збитки за період з листопада 2015 року по липень 2017 року.

На підставі пункту 4.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за надані послуги у розмірі 15 253,33 грн. за загальний період з 21.08.2016 по 16.11.2016.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи був відкладений з 19 вересня 2017 року на 05 жовтня 2017 року.

У судовому засіданні 05 жовтня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (комбінат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 компані" (контрагент) укладений договір № 15-0297-01 про подавання та забирання вагонів, предметом якого (п.1.1.) є надання комбінатом послуг контрагенту на подавання та забирання думпкарів "КРС". Подавання та збирання думпкарів "КРС" проводиться локомотивом комбінату з подальшим подаванням на залізничну колію №19 шт контрагенту. Послуги надаються комбінатом відповідно до Стандарту підприємства "Організація залізничних перевезень на комбінаті", діючим на комбінаті, Міжвідомчої інструкції про порядок постановки та забирання вагонів та іншими, обов'язковими для обох сторін нормативними актами (п. 1.2 договору).

Даний договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами й скріплення печаткою і діє до 31.12.2015 включно, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їхнього виконання (п. 7.1. договору).

Додатковою угодою №2 від 10.12.2015 до договору сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2016 включно.

Умови та порядок розрахунків врегульовано сторонами у розділі 3 договору.

Облік думпкарів "КРС", що надійшли на адресу контрагента визначається по супровідним документам форми №2, оформлених і підписаних сторонами. Очищення усередині та ззовні думпкарів "КРС" здійснюється силами та за рахунок контрагента (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Відповідно до додатку №1, який є невід'ємною частиною договору, контрагент сплачує комбінату за наданні послуги, а саме:

- за подавання та забирання думпкарів "КРС" локомотивом Комбінату (згідно таблиці №1 пункту 1);

- за вивантаження (кантування) думпкарів "КРС" (згідно таблиці № 1 пункту 2) (п. 3.3 договору).

У випадку пошкодження думпкарів "КРС" та/або локомотиву комбінату, Контрагент сплачує Комбінату витрати з ремонту та відновлення думпкару "КРС" або локомотиву у 10-и денний термін з дати отримання виставлених комбінатом рахунків та калькуляцій або завірених печаткою комбінату копій первинних документів за ремонт (згідно таблиці №2 пункту 1 додатку №1) (п. 3.4 договору).

По закінченні місяця, але не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним, представник контрагента зобов'язаний з'явитися з дорученням в контору служби комерційної УЗТ комбінату для підписання накладних по розрахунках за послуги, зроблені за даним договором, акту виконаних робіт, акту про пошкодження, тощо (п. 3.5 договору).

У випадку неявки представника контрагента, комбінат мас право оформити акт в однобічному порядку, який буде мати юридичну чинність (п. 3.6 договору).

Комбінат направляє контрагенту рахунок, акт виконаних робіт, податкову накладну не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.7 договору).

Оплату за наданні комбінатом послуги контрагент здійснює шляхом сплати рахунка протягом 15 днів з моменту його виставляння в національній валюті України на розрахунковий рахунок комбінату (п. 3.8 договору).

При зміні вартості послуг, комбінат зобов'язаний письмово повідомити про це контрагента не пізніше ніж за 3 робочих дні до набрання чинності цих змін. У випадку незгоди контрагента із зміною вартості послуг, він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це комбінат впродовж 3 робочих днів з моменту отримання зазначеного повідомлення (п. 3.9 договору).

На виконання умов договору та додатку до нього Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" у вересні-жовтні 2015 року були надані Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 компані" послуги подавання та забирання думпкарів "КРС" на загальну суму 280 413,18 грн., що підтверджується, підписаними та скріпленими печатками обох сторін, Актами виконаних робіт:

Акт від 30.09.2015 за вересень 2015 року на суму 182 520,00 грн.,

Акт від 31.10.2015 за жовтень 2015 року на суму 78 078,00 грн.,

Акт від 31.10.2015 за жовтень 2015 року на суму 19 815,18 грн. (а.с. 22-24).

Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" було виставлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуг: №4128/0 від 30.09.2015 на суму 182 520,00 грн., №4225/0 від 31.10.2015 на суму 19 815,18 грн., №4226/0 від 31.10.2015 на суму 78 078,00 грн. (а.с. 25-27).

Відповідач частково розрахувався за надані послуги, сплатив на рахунок позивача 9 015,75 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку від 12.08.2016 (а.с. 28), залишок несплаченої суми становить 271 397,43 грн.

Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати вартості наданих позивачем відповідачу послуг, наявності боргу відповідача за надані послуги у сумі 271 397,43 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожана фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини під терміном власність розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за надані послуги. Невиконанням обов'язку щодо оплати вартості наданих послуг відповідач порушує право позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість робіт) у власність позивача.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов'язання контрагента сплачувати за послуги, надані комбінатом, у термін, передбачений п. 3.4 та п. 3.8 цього договору на підставі рахунків та актів виконаних встановлено пунктом 2.3.12 договору.

З огляду на наведені вище положення законодавства, умови пункту 3.8 договору, строк виконання контрагентом своїх зобов'язань з оплати наданих послуг та у спірній сумі, є таким, що настав:

за Актом від 30.09.2015 за вересень 2015 року - строк оплати настав 15.10.2015, прострочка виконання зобов'язання виникає з 16.10.2015;

за Актом від 31.10.2015 за жовтень 2015 року - строк оплати настав 16.11.2015, прострочка виконання зобов'язання виникає з 17.11.2015;

за Актом від 31.10.2015 за жовтень 2015 року - строк оплати настав 16.11.2015, прострочка виконання зобов'язання виникає з 17.11.2015.

Доказів оплати наданих послуг у сумі 271 397,43 грн. відповідач не надав, доводи позивача наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення суми боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з приписами статей першої та третьої Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена пунктом 4.2 договору. Так, за порушення строків оплати за даним договором контрагент сплачує комбінату пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення .

Розрахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період з 21.08.2016 по 16.11.2016 у сумі 15 253,33грн., у розмірі, визначеному п. 4.2. Договору, не суперечить положенням ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розрахована із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обчислена вірно.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 16.10.2015 по 21.08.2017 у сумі 15 030,17 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2015 року по липень 2017 року, у розмірі 64 174,49 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України).

Оскільки період прострочки виконання зобов'язання за актами виконаних робіт від 31.10.2015 позивачем визначено невірно, не враховано положення ч. 5 ст. 254 ЦК України (15 листопада 2015 року є вихідним днем), вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у сумі 15 022,12грн.: за актом від 30.09.2015 №4128/0 три відсотки річних складають 9 848,53грн., за актом від 31.10.2015 №4225/0 на суму 19 815,18грн. три відсотки річних складають 1 047,22грн., за актом від 31.10.2015 №4226/0 на суму 78 078,00грн. три відсотки річних складають 4 126,37грн.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Перевіркою наданого позивачем розрахунку втрат від інфляції судом встановлено, що позивачем не вірно розраховано втрати від інфляції на суму 173 504,25грн. Так, за період прострочки з серпня 2016 року по липень 2017 року сукупний індекс інфляції складає 115,9197254% х 173 504,25грн.= 201125,65грн. - 173 504,25грн. =27621,40грн.

Отже, вимога про стягнення втрат від інфляції підлягає частковому задоволенню у сумі 63 569,30грн. (14 034,25грн. + 27 621,4грн.+4 435,68грн. + 17 477,97грн.)

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 365 242,18грн., з яких: 271 397,43 грн. - основна заборгованість, 15 253,33грн. - пеня, 15 022,12грн. - 3% річних, 63 569,30 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача у сумі 5 478,63грн.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 компані" (49000, м. Дніпро, вул. Педагогічна, б. 17, кв. 2, ідентифікаційний код 39410851) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б, ідентифікаційний код 05393043) заборгованість у розмірі 271 397,43 грн., пеню у розмірі 15 253,33грн., 3% річних у розмірі 15 022,12грн., інфляційні втрати 63 569,30 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 5 478,63грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.10.2017

Суддя Н.М. Євстигнеєва