Постанова

від 03.10.2017 по справі 910/12887/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р. Справа№ 910/12887/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 03.10.2017

розглядаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017

у справі № 910/12887/17 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів"

до Хмельницької обласної державної адміністрації

про визнання незаконною відмови в продажу земельних ділянок та спонукання до продажу земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №910/12887/17 повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду Публічне акціонерне товариство "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №910/12887/17 та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Коротун О.М., Гончаров С.А. прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №910/12887/17 за участю уповноважених представників сторін. Зобов'язано апелянта надати оригінал позовної заяви з додатками.

29.09.2017, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2017, представником апелянта подано оригінал позовної заяви з додатками, яка була повернута ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №910/12887/17.

Представник позивача приймав участь в судовому засіданні, надавав пояснення, підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Представники відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 ГПК України, не скористались. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачені ст. 102 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу та справу без участі представників відповідача.

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали позовної заяви та перевіривши матеріали апеляційної скарги, заслухавши пояснення і доводи представника апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №910/12887/17 повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач не дотримався принципів господарського процесу та порушив норми п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, оскільки не подав докази, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського Суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п.2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111-3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8.

З матеріалів оскарження вбачається, що до позовної заяви ПАТ Майдан-Вильський комбінат вогнетривів при зверненні до суду першої інстанції підприємством не було додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Як видно з матеріалів справи позивачем, в якості доказів сплати судового збору, подано платіжні доручення від 19.07.2017 № 3892, від 28.04.2017 № 3224 на загальну суму 4800 грн., тобто меншому ніж у встановленому розмірі.

Так, в позовній заяві, ПАТ Майдан-Вильський комбінат вогнетривів просить суд : 1.Визнати протиправним дії Хмельницької обласної державної адміністрації щодо відмови у продажу ПАТ Майдан-Вильський комбінат вогнетривів земельних ділянок з кадастровими номерами 6823681000:08:001:0004 та 682381000:08:001:0015, яка викладена у листі №99/26-26-436/2017 від 01.02.2017. 2.Зобов'язати Хмельницьку обласну державну адміністрацію передати у власність ПАТ Майдан-Вильський комбінат вогнетривів земельні ділянки площею 20,1634 га. кадастровий номер 6823681000:08:001:0004 та площею 4,000 га, кадастровий номер 682381000:08:001:0015, що знаходяться за межами населених пунктів на території Буртинської сільської ради Полонського району Хмельницької області, шляхом укладання відповідних договорів купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Так, згідно з ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.

Статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Згідно з підпунктом 2.2.1. пункту 2 зазначеної вище постанови, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму та не більше 150 розмірів прожиткових мінімумів. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму.

Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 1 600,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 600 грн. та не більше 240 000 грн., немайнового характеру - 1 600 грн.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача передати у власність позивачу земельні ділянки площею 20,1634 га. кадастровий номер 6823681000:08:001:0004 та площею 4,000 га, кадастровий номер 682381000:08:001:0015, що знаходяться за межами населених пунктів на території Буртинської сільської ради Полонського району Хмельницької області, є майновою, а тому судовий збір в цій частині має обраховуватись, як за подання позовної вимоги майнового характеру від суми вартості майна.

Також, статтею 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з оригіналу позовної заяви, апелянтом також не було подано заяву про відстрочку або розстрочку сплати судового збору по даній справі до прийняття судом рішення по справі.

Враховуючи наведене вище, Київський апеляційний господарський суд приймає як належний висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами.

Отже, враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №910/12887/17 прийнято з правильним застосуванням норм процесуального права, є такою, що відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №910/12887/17 - без змін.

Керуючись статтями 99, 101 - 106, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 910/12887/17 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №910/12887/17 залишити без змін.

3.Матеріали справи №910/12887/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинними законодавством порядку.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

С.А. Гончаров