Ухвала

від 03.10.2017 по справі 910/16867/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.10.2017Справа № 910/16867/17 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику представників сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДКС-ГРУПП

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські радіотелекомунікації

про стягнення 368 419,96 грн., -

ВСТаНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю ДКС-ГРУПП звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Українські радіотелекомунікації заборгованості в розмірі 368 419,96 грн.

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю ДКС-ГРУПП позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, з 01.01.2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р., яким внесено зміни до порядку та розміру сплати судового збору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 р. станом на 01.01.2017 р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 600,00 грн. та не більше 240 000,00 грн., а розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 1 600,00 грн.

Відповідно до ст. 55 ГПК України та п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. ціну позову вказує позивач.

Позивачем пред'явлено до відповідача десять майнових вимог, а саме: про стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №56/23-п/15 від 01.09.2015р. в розмірі 1 980,86 грн., стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №56/3-п/15 від 01.09.2015р. в розмірі 600,00 грн., стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №56/24-п/15 від 01.09.2015р. в розмірі 45 792,00 грн., стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №56/25-п/15 від 01.09.2015р. в розмірі 10 565,28 грн., стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №56/22-п/15 від 01.09.2015р. в розмірі 90 054,07 грн., стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №56/14-п/15 від 01.10.2015р. в розмірі 61 200,00 грн., стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №15-п/15 від 10.04.2015р. в розмірі 61 200,00 грн., стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №48/4-п/15 від 04.08.2015р. в розмірі 35 551,39 грн., стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №48/3-п/15 від 04.08.2015р. в розмірі 17 398,20 грн., стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду №56/21-п/15 від 01.09.2015р. в розмірі 20 163,25 грн., за які позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 16 000,00 грн. (1 600,00 грн. х 10) як за кожну вимогу.

Натомість, як встановлюється доданими до позовної заяви документами, в якості доказів сплати судового збору, позивачем надано оригінал палтіжного доручення № 1164 від 21.09.2017р. на суму 5 526,28 грн., тобто в меншому розмірі, ніж передбачено законом, що в свою ччергу є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Згідно п. 5 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

При цьому ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України визначає тільки можливість, а не обов'язковість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві.

Під вимогою (предмет позову) слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, підставами об'єднання позовних вимог для позивача, який звертається з позовом до суду є наявність між такими позовними вимогами одного із зв'язків:

- одна підстава виникнення;

- одні докази, якими підтверджуються заявлені вимоги.

Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому. Відтак, допускається можливість об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

З аналізу матеріалів поданої позовної заяви випливає, що в ній об'єднано кілька вимог , а саме щодо стягнення заборгованості відповідно до 10 різних договорів (Договір підряду №56/23-п/15 від 01.09.2015р., Договір підряду №56/3-п/15 від 01.09.2015р., Договір підряду №56/24-п/15 від 01.09.2015р., Договір підряду №56/25-п/15 від 01.09.2015р., Договір підряду №56/22-п/15 від 01.09.2015р., Договір підряду №56/14-п/15 від 01.10.2015р., Договір підряду №15-п/15 від 10.04.2015р., Договір підряду №48/4-п/15 від 04.08.2015р., Договір підряду №48/3-п/15 від 04.08.2015р., Договір підряду №56/21-п/15 від 01.09.2015р.) не пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Аналізуючи вимоги, викладені в позовній заяві, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо підстав, якими обґрунтовується стягнення заборгованості за кожним з договорів, що укладені між сторонами.

Таким чином, для встановлення обставин справи, судом має бути досліджено 10 (десять) окремих договорів, 10 окремих предметів спору, здійснити розрахунки по кожному договору, тощо, а позивач, за висновками суду не позбавлений можливості захистити своє порушене право шляхом подачі окремих позовів.

Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, суд враховує, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 процесуального кодексу.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

Керуючись п. п. 4, 5 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДКС-ГРУПП разом з доданими до неї документамип повернути без розгляду.

Суддя С.М. Морозов