Справа №295/10349/17
1-кс/295/4004/17
УХВАЛА
Іменем України
29.09.2017 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області- ОСОБА_4
представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеріон-Сервіс»- ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеріон-Сервіс» про скасування арешту,-
В С Т А Н О В И В :
Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеріон-Сервіс» 15.09.2017 року звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеріон-Сервіс» ( код ЄДР 40200429), та відкриті у ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627), а саме: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у національної валюті.
На обгрунтування своїх доводів вказав, що слідчим з ОВС відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015060000000066 внесеного до ЄРДР 20.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 3 ст.212 КК України.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 31.05.2017 року був накладений арешти на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках зазначеного вище підприємства та відкриті у ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627).
Зі змісту прийнятої ухвали вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що на території Житомирської області та м. Дніпра діє група осіб, котрі організували реєстрацію та перереєстрацію «ризикових» підприємств( серед яких ТОВ «Астеріон-Сервіс» не значиться) з метою надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту для платників ПДВ.
В клопотанні наголошено, що з моменту реєстрації провадження до теперішнього часу по вищевказаному кримінальному провадженню підозра не пред`явлена жодній посадовій особі вищевказаного товариства, крім того взагалі слідчим не викликався для допиту жодний представник, або працівник вищевказаного товариства, по справі не має жодного акту податкової перевірки, котрим же констатовано не сплату податків внаслідок господарських відносин на будь - яку суму, у тому числі на ту, з якої настає кримінальна відповідальність.
На думку товариства, накладення арешту на рахунки зроблено з метою перешкоджання господарської діяльності Товариств, що призводить до збитків останньогго, а також з метою тиску на товариствою, накладення арешту негативно впливає на професійний імідж товариства. Доказами господарської діяльності, що додаються до цього клопотання, є: податкові декларації з податку на додану вартість, звіт про суми нарахованої заробітної плати, податковий розрахунок сум доходу.
В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав з наведених підстав та просив клопотання задовольнити.
Прокурор і слідчий заперечували щодо задоволення клопотання, вказавши, що в рамках означеного кримінального провадження про підозру жодній особі не повідомлено в зв`язку з великим об`ємом кримінального провадження, щодо суб`єкта господарської діяльності, вказаному в клопотанні, будь-яких перевірок не проводилося та не призначалося.
Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали скарги і представлених копій матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Зі змісту ч. 2ст. 170 КПК Українивбачається, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 3статті 170 КПК Українивизначає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Нормами ч. 10ст.170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, в тому числі і на рухоме майно.
Частина 11ст. 170 КПК Українивизначає, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що згідно витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області здійснюється досудове розслідування відносно службових осіб «Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту» і товариств, що вказані в клопотанні, за період з 2014 року та провадження розпочато 20.08.2015 року за ознаками ч.3 ст. 212 КК України.
Як вбачається із матеріалів клопотання 31.05.2017 року був накладений арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках зазначеного вище підприємства та відкриті у ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627).
Порушення вимог податкового законодавства відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України встановлюється актом документальної перевірки. У разі, коли за результатами перевірки повноти та своєчасності сплати податків порушень не встановлено складається довідка. Інших видів документів, за результатами перевірок податковими органами суб`єктів господарювання законодавством не передбачено.
Окрім того, із пояснень представника заявників вбачається, та даний факт не заперечується прокурором та слідчим, що до даного часу починаючи з серпня 2015 року податкових перевірок суб`єкта господарської діяльності, що вказаний в клопотанні, не проведено, будь-яких перевірок не проводилося та не призначалося, розмір ніби-то завданих збитків, що є необхідною та безспірною умовою для визначення кваліфікації кримінального провадження, не підтверджений.
В судовому засіданні учасники процесу також підтвердили, що в рамках даного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру, службових осіб товариства, що вказане в клопотанні, з приводу фінансово-господарських операцій не допитували.
Слідчим не доведено що існують обставини, які підтверджують, що не застосування арешту майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно до наданих роз`яснень про застосування законів України, затверджених рішенням Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 03.09.2014 протоколом № 37, які оприлюднені на офіційному веб-сайті Комітету та доведені до відома ВГО «Український союз промисловців і підприємців» визначено, що внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних відомостей за умови відсутності встановленого розміру злочинних наслідків, з огляду на вимогу КПК про зазначення в таких відомостях попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення з зазначенням закону України про кримінальну відповідальність порушує порядок початку досудового розслідування.
Відповідно до п.2 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07.02.2014 року зазначено, що відносно осіб, які не є підозрюваними( яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.. 291 КПК) або особам, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
За таких обставин, коли особа, відносно майна якої застосовано арешт, не є підозрюваним, особою, яка в силу закону не несе відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного або неосудної особи, слідчий суддя вважає необхідним скасувати застосовані заходи забезпечення.
Аналізучи надані докази, слідчий суддя вважає, що при розгляді даного клопотання знайшло своє підтвердження, що арешт на грошові кошти на банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеріон-Сервіс», накладено необґрунтовано, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт на грошові кошти з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеріон-Сервіс» (код ЄДР 40200429), що знаходяться у ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627), а саме: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у національної валюті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Богунський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2017 |
Оприлюднено | 07.03.2023 |
Номер документу | 69349145 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Богунський районний суд м. Житомира
Слюсарчук Н. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні