Рішення

від 03.10.2017 по справі 708/951/17

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/951/17

Номер провадження № 2/708/412/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді - Івахненко О.Г.,

при секретарі - Пасічній Л.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Медведівської сільської ради Чигиринського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про прийняття спадщини, усунення від права на спадкування та визнання права власності на земельну ділянку, зазначивши, що ОСОБА_4, являлася власницею земельної ділянки, загальною площею 1,95 га в межах Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зміни її цільового призначення, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 181553 від 31.01.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010779800507 на ім'я ОСОБА_5, яка 19 лютого 2010 року померла, спадщину після якої прийняла ОСОБА_4

18 серпня 2013 року ОСОБА_4 померла.

Позивач являється спадкоємцем першої черги на майно, яке залишилося після померлої ОСОБА_4, оскільки є її сином та проживав з нею до часу відкриття спадщини та провів її поховання після смерті.

Крім того у померлої ОСОБА_4, є дочка ОСОБА_2, яка не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, спільно не проживала з померлою на день її смерті та написала заяву- відмову від спадщини на користь позивача, посвідчену нотаріально.

Натомість чоловік померлої - ОСОБА_6, який також проживав з ОСОБА_4 до дня її смерті, але здійснив вбивство останньої, що позбавляє його права на спадкування.

Позивач звернувся до нотаріальної контори для видачі свідоцтва, але нотаріус відмовив йому в оформленні спадкового майна і рекомендував звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в зв'язку із відсутністю оригіналу Державного акта на право власності на земельну ділянку.

Представник позивача у судовому засіданні зменшила позовні вимоги, де просила виключити пункт 2 позовних вимог та змінити пункт 1, встановивши факт постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем на час її смерті, пояснивши, що позивач проживав спільно з померлою ОСОБА_4 у її домоволодінні, без офіційної реєстрації. Крім позивача спадкоємцем майна померлої є її дочка ОСОБА_2А, яка відмовилась від спадщини на користь позивача, та чоловік померлої ОСОБА_6, який позбавив життя спадкодавця, тому він усунений від права на спадкування. Під час спільного проживання позивач разом зі спадкодавцем вели спільне господарство, були поєднані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, використовували спільні кошти для проживання, харчування, оплати комунальних платежів, лікування та вирішення всіх інших побутових питань. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у виді земельної ділянки на території Медведівської сільської ради Чигиринського району. Але оскільки оригінал Державного акта відсутній і він не зміг нотаріально оформити вказане спадкове майно, тому, просить суд встановити факт його проживання з ОСОБА_4 по день її смерті, та визнати за позивачем право власності на вказану земельну ділянку.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надіславши заяву в якій позов визнав і згідний на задоволення позовних вимог.

Третя особа у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала у повному обсязі, пояснивши, що вона, як дочка померлої 18 серпня 2013 року ОСОБА_4, відмовилась від спадщини на користь позивача у добровільному порядку.

Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили факт постійного проживання позивача з померлою ОСОБА_4 до дня її смерті. Позивач здійснював догляд за ОСОБА_4 та провів її поховання.

Суд, вислухавши представника позивача, третю особу, свідків, задовольнивши заяву відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що 18 серпня 2013 року, відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-СР № 211756 від 21.08.2013 року померла ОСОБА_4 (а.с.7).

Після її смерті на території Чигиринського району відкрилася спадщина.

ОСОБА_4 являлася власницею земельної ділянки, загальною площею 1,95 га, яка складалася з земельної ділянки площею 1,46 га (кадастровий номер 7125483500:01:001:0601) та земельної ділянки площею 0,49 га (кадастровий номер 7125483500:01:002:0601), яка розташована на території Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 181553 від 31.01.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010779800507, на ім'я ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.08.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1476 (а.с.13-14).

Судом також встановлено, що померла 18.08.2013 року ОСОБА_4 до дня своєї смерті була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з чоловіком - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області від 31.05.2016 року № 880 (а.с. 9).

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області від 03.04.2017 року № 352, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 фактично проживали з померлою ОСОБА_4 на день її смерті і користувалися майном померлої (а.с.10).

Згідно акта обстеження умов проживання від 03.04.2017 року, складеного сільським головою с. Трушівці ОСОБА_7, в присутності свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, встановлено, що гр.ОСОБА_3 фактично проживав з померлою матір'ю ОСОБА_4 на день її смерті 18.08.2013 року, за адресою: вул. Б.Хмельницького, 2, с. Трушівці Чигиринського району Черкаської області, а також допомагав їй у побуті, спільно користувалися майном померлої, провів її поховання та користувався речами померлої після її смерті (а.с.12).

Крім досліджених доказів в судовому засіданні були допитані свідки, які підтвердили, що позивач постійно проживав з ОСОБА_4, яка померла 18 серпня 2013 року.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, спадкоємцями четвертої черги спадкування є особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, а тому заявнику необхідно встановити даний факт для можливості оформлення спадщини.

В п. 21 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 К України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач постійно проживав з ОСОБА_4 до дня її смерті, що встановлено в судовому засіданні як з пояснень представника позивача, третьої особи, свідків, так і з матеріалів справи.

Позивач та третя особа ОСОБА_2 є дітьми померлої ОСОБА_4, що вбачається зі свідоцтва про народження серії ІІ-СР № 486926 від 06.02.1988 року, свідоцтва про народження серії ІІ-СР № 425758 від 06.07.1985 року та свідоцтва про одруження серії І-СР № 090994 від 07.08.2004 року (а.с.8,17,18).

Крім того, ОСОБА_2 відмовилась від спадкування майна після смерті 18 серпня 2013 року ОСОБА_4 на користь брата - ОСОБА_3, що вбачається з заяви від 21.04.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу (а.с.19).

Відповідно до ч. 1 ст. 1224 Цивільного кодексу України, не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Натомість, ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 31.10.2013 року, справа № 708/1289/13-к, встановлено, що за матеріалами кримінального провадження ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, де здійснив вбивство дружини ОСОБА_4, тому він не має права на спадкування майна після смерті ОСОБА_4, згідно до ч. 1 ст. 1224 ЦК України.

Як вбачається з постанови про нотаріальну відмову від 23.03.2017 року № 147/02-31, виданої державним нотаріусом Чигиринської державної нотаріальної контори ОСОБА_11, гр. ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла 18.08.2013 року (а.с.21).

Згідно даних державного нотаріуса Чигиринської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 № 845/01-16 від 28.09.2017 року, із заявами про прийняття спадщини, із заявами про відмову від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4, яка померла 18 серпня 2013 року, спадкоємці не зверталися, спадкові справи не відкривалися.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 даного Кодексу визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Поскільки відповідач та третя особа не заперечують проти задоволення позову, а ОСОБА_6 не має права на спадкування, та інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлої ОСОБА_4 не має, тому суд вважає можливим позов задовольнити встановивши факт постійного проживання та визнавши за позивачем право власності на вказану земельну ділянку.

На підставі викладеного, ст.ст. 328, 1217, 1235, 1268,1270 ЦК України, керуючись ст. 15, 30, 62, 130, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Медведівської сільської ради Чигиринського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживав разом зі спадкодавцем (матір'ю) - ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_4, який померла 18 серпня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку загальною площею 1,95 га, яка складалася з земельної ділянки площею 1,46 га (кадастровий номер 7125483500:01:001:0601) та земельної ділянки площею 0,49 га (кадастровий номер 7125483500:01:002:0601), яка розташована на території Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 181553 від 31.01.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010779800507, на ім'я ОСОБА_5, та належала померлій 18 серпня 2013 року ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.Г.Івахненко