Рішення

від 26.09.2017 по справі 234/6220/17

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/6220/17

Провадження № 2/234/3365/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Сторчай А.Д., представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника ОСОБА_7 місцевої прокуратури до ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, недійсним договору суборенди земельної ділянки та зобов'язання повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява керівника ОСОБА_7 місцевої прокуратури до ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, недійсним договору суборенди земельної ділянки та зобов'язання повернення земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_7 місцевою прокуратурою вивчено стан дотримання чинного законодавства при виділені земельних ділянок для ведення фермерського господарства За результатами вивчення встановлено, що рішенням ОСОБА_7 міської ради від 31.01.2014 №35//VІ-1 Про поновлення договорів оренди ОСОБА_4 поновлено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1412900000:07:000:4088 площею 6,6000 га, яка розташована в районі сел. Красноторка (землі запасу ОСОБА_7 міської ради) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою організації фермерського господарства строком на 10 років. 15 серпня 2015 року між ОСОБА_7 міської радою та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі без номера, згідно з яким ОСОБА_4 в строкове платне користування передано земельну ділянку, площею 6,6000 га кадастровий номер 1412900000:07:000:4088 строком на 10 років (з 31.01.2014- дня прийняття рішення ОСОБА_7 міською радою). Вказаний договір оренди зареєстрований ОСОБА_7 міським управлінням юстиції 20 серпня 2015 року. Пунктом 20 Договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору цього договору за актом приймання- передачі. На виконання вказаного пункту Договору ОСОБА_7 міською радою, в особі секретаря Краматорської міської ради ОСОБА_8 передано, а ОСОБА_4 прийнято в оренду на термін на 10 років земельну ділянку за кадастровим номером 1412900000:07:000:4088 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою організації фермерського господарства в районі сел. Красноторка, про що свідчать підписи сторін. Відповідно до пункту 5 розділу Об'єкт оренди Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до інформації наданої Управлінням Держземагенства у м. Краматорську Донецької області становить: 153483,39 грн. Пунктом 9 розділу Орендна плата Договору передбачено, що орендна плата за землю сплачується орендарем виключно у грошовій формі в розмірі З відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на час складання договору річні: 4604,5 грн. (чотири тисячі шістсот чотири гривні п'ятдесят копійок). Пунктом 10 розділу Орендна плата Договору встановлено, що на наступні роки обчислення орендної плати за земельну ділянку здійснюється орендарем самостійно, відповідно до діючого законодавства, щорічно станом на 1 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, доведеного Держземагенством України. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Згідно зі статтею 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Частиною 1 стаття 1 Закону України Про оцінку земель встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Частиною 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель встановлено, що проведення нормативної грошової оцінки є обов'язковим для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до частини 3 статті 18 вказаного вище Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій . Статтею 23 Закону України Про оцінку земель визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Пунктом 1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Однак, ОСОБА_4 для укладання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1412900000:07:000:0004 надано на адресу ОСОБА_7 міської ради Інформацію про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських угідь, яка містить відомості про нормативну грошову оцінку одного гектара рілля станом на 1995 рік. Відповідно до вимог частини 2 статті 18 Закону України Про оцінку земель (в редакції чинній на момент прийняття рішення про продовження договору оренди землі) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Отже, надана ОСОБА_4 інформація про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських угідь від 27.01.2014 не містила дійсних відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1412900000:07:000:0004 Крім того, згідно з відповіддю Управління Держгеокадастру у м. Краматорську Донецької області від 05.12.2016 №10-28-0.3-1694/2-16 технічна документація про нормативну грошову оцінку земель м. Краматорська, затверджена рішенням ОСОБА_7 міської ради №34/V -47 від 24.02.2010, не містить відомостей стосовно зазначеної земельної ділянки. Згідно з відповіддю ОСОБА_7 міської ради від 04.11.2016 № 01-30/5330 інформація щодо затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:07:000:4088 в ОСОБА_7 міській раді відсутня. Отже, без проведення нормативної грошової оцінки не можливо правильно визначати розмір орендної плати в грошовому еквіваленті. За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави. Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. За змістом частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Постановою Верховного суду України від 11 травня 2016 по справі № 6- 824цс16 зроблено правовий висновок про те, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, тому не проведення нормативної грошової оцінки, у порядку встановленим законодавством, не є суто формальною підставою для визнання спірного договору недійсним. Отже, договір оренди земельної ділянки без номера від 15.08.2015 укладений між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_4 є недійсним, оскільки положення вказаного договору суперечать вимогам чинного законодавства, а також суперечить інтересам держави. Також 17.06.2016 передав вказану земельну ділянку в суборенду ОСОБА_5, про що між Відповідачами укладено договір суборенди строком на 10 років. Договір суборенди зареєстрований Управлінням реєстраційних повноважень міської ради та ведення реєстру територіальної громади ОСОБА_7 міської ради Донецької області 23.06.2016 року. Згідно з відомостями державного реєстру речових прав орендна плата вноситься суборендатором у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, що становить на час складання договору- річна 4604,5 грн. Як вбачається з усього вищезазначеного на момент укладання договору суборенди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для визначення розміру орендної плати взято за основу положення пункту 9 розділу Орендна плата договору оренди землі без номера від 15.08.2015, який укладено між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_4 Крім того, пунктом 30 розділу Інші права та обов'язки сторін Договору передбачено право орендаря за згодою орендодавця згідно з рішенням міської ради, передавати земельну ділянку або їх частину у суборенду без зміни цільового призначення на підставі розробленої документації із землеустрою. Відповідно до відповіді ОСОБА_7 міської ради від 22.03.2017 №01- 29/1380 звернень від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з питань надання дозволу або погодження про передачу в суборенду земельно ділянки з кадастровим номером 1412900000:07:000:4088 на адресу міської ради не надходило. Отже, відповідачами не вжито жодних заходів щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровим номером 1412900000:07:000:4088, та договір суборенди укладено без згоди на це власника земельної ділянки, а саме ОСОБА_7 міської ради, внаслідок чого порушені інтереси держави, відповідно договір суборенди вказаної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 17.06.2016 також є недійсним. Крім того, вказана земельна ділянка передавалась для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою організації фермерського господарства. Втім, станом на 06.03.2017 року відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_9 не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, а також не є керівником юридичної особи. Також згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 був керівником Фермерського господарства Конкурент , яке 13.04.2015 припинило свою діяльність, а також ОСОБА_4 не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Відповідачі отримали земельну ділянку кадастровий номер 1412900000:07:000:4088 без мети ведення фермерського господарства. Вказаний факт залишився поза увагою ОСОБА_7 міської ради. ОСОБА_7 міська рада, реалізуючи повноваження власника землі, укладаючи з ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки кадастровий номером 1412900000:07:000:4088 повинна була вжити заходів до захисту майнових прав держави, шляхом встановлення розміру орендної плати, яка відповідає вимогам Законів України Про оренду землі та Про оцінку земель . Втім, вимоги земельного законодавства щодо порядку розрахунку нормативної грошової оцінки відповідачами проігноровані. Крім того, відповідно до відповіді ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області від 17.03.2017 №3291/10/05-15-13-3 ОСОБА_4 є платником орендної плати за земельну ділянку кадастровий номером 1412900000:07:000:4088 та станом на 01.03.2017 має заборгованість по орендній платі у розмірі 5172,33 грн. Одночасно, ОСОБА_5 не перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області як платник плати за земельну ділянку кадастровий номером 1412900000:07:000:4088. Відповідно до вимог ст. 189 Земельного кодексу України на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок здійснення контролю за використанням земель. Втім, згідно з відповіддю ОСОБА_7 міської ради від 17.02.2017 №01-26/0834 ОСОБА_7 міською радою порядок здійснення самоврядного контролю не визначений, що в свою чергу свідчить про неналежне виконання делегованих державою повноважень щодо контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель. Вищезазначене обґрунтовує необхідність у захисті інтересів держави саме прокуратурою шляхом пред'явлення позову до суду. Відповідно до пункту 3 частині статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді. Просить визнати недійсними договір оренди від 15.08.2015, договір суборенди від 17.06.2016; зобов'язати відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернути міській раді земельну ділянку площею 6,6 га кадастровий номером 1412900000:07:000:4088, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачів судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_7 місцевої прокуратури - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 міської ради ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог посилаючись на те, що відповідно до рішення ОСОБА_7 міської ради від 31.01.2014 р. № 35/VІ-18 Про поновлення договорів оренди ОСОБА_4 було надано - земельну ділянку площею 6,6000 га в оренду строком на 10 років для ведення товарно сільськогосподарського виробництва з метою створення фермерського господарства, яка розташована в районі сел. Красноторка. Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності. Так на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 31.01.2014 р. № 35/VІ-18 Про поновлення договорів оренди землі , 15 серпня 2015 р. між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий № 1412900000:07:000:4088, площею 6,6000 та розташованою у районі сел. Красноторка. Згідно цього договору, орендодавцем (ОСОБА_7 міською радою) було передано орендарю (ОСОБА_4) в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 6,6000 га, розташовану у районі сел. Красноторка. Відповідно до пункту 5 договору грошова оцінка земельної ділянки складає 153483,39 грн.. Розмір орендної плати визначений п. 9 договору та становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та становив на час укладання договору за рік - 4604,50 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. На наступні роки обчислення орендної плати за землю здійснюється Орендарем самостійно, до діючого законодавства, щорічно станом на 1 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, доведеного Держземагенством України. Стосовно заборгованості з орендної плати, що утворилася за даним договором, то звертаю увагу, що орендна плата за землю є складовою плати за землю, та як і податок адмініструється податковими органами. Так контроль за своєчасністю, повнотою сплати та надходження до міського бюджету здійснює Державна податкова інспекція. Щодо укладення договору суборенди вказаної земельної ділянки ОСОБА_4, та передання її у суборенду ОСОБА_5, то відповідно до п. 30 договору від 15.08.2015 р. орендар мав на це право. Згідно ст. 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. До часу укладання договору у 2015 р. між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_4 існував раніше укладений договір від 11.09.2003 р. з приводу надання ОСОБА_4 в оренду земельну ділянку, площею 6,6000 га, розташованою в районі сел. Красноторка, терміном до 31.12.2013 р. Так по закінченню терміну дії договору від 11.09.2003 р., рішенням ОСОБА_7 міської ради від 31.01.2014 р. № 35VI-18 Про поновлення договорів оренди , ОСОБА_4 було поновлено договір оренди землі в районі сел. Красноторка, площею 6,6000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою створення фермерського господарства строком на 10 років. Однак з зміною розміру орендної плати. Крім того, Рішенням ОСОБА_7 міської ради № 21/VII-163 від 26.04.2017 р. було надано згоду ОСОБА_4 на передачу земельної ділянки кадастровий номер № 1412900000:07:000:4088, площею 6,6000 та, розташованою у районі сел. Красноторка, у суборенду, без зміни її цільового призначення. При цьому обмежити умови договору суборенди земельної ділянки умовами договору оренди землі та не суперечити йому. Таким чином, при укладенні даного договору оренди та суборенди ОСОБА_7 міська рада керувалась нормами чинного законодавства, щодо поновлення договору оренди, та надання переважного права орендарю, в користуванні якого була ця земельна ділянка. До того ж, звертаю увагу суду, що згідно рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 р. у справі №1-9/2009 органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами, що передбачено ст. 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997 р. у справі щодо несумісності депутатського мандата. В даних спірних правовідносинах міська рада виступає як власник землі вільний у виборі контрагента. Таким чином, на підставі всього вище викладеного ОСОБА_7 міська рада заперечує проти висновку прокуратури, щодо незаконної передачі в оренду даної земельної ділянки, та визнання договору оренди земельної ділянки від 15.08.2015 р. укладеного між ОСОБА_7 міською радою та ОСОБА_4 не дійсним.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача, та просив у позові відмовити.

Заслухавши доводи представника позивача, та заперечення відповідачів, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 6, 202,203 ЦК України, правочином визнається дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин є дійсним, якщо: його зміст не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка його вчиняє, має необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників є вільним і відповідає їх внутрішній волі; він вчинений у формі, встановленій законом й спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У ч.1 ст.627 ЦК України проголошено принцип свободи договору, якою передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недотримання хоча б однієї із зазначених умов дійсності правочину може тягнути його нікчемність, з застосуванням відповідних правових наслідків, або слугувати підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку відповідно до положень ст.215 ЦК України.

У відповідності до ст. 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до Закону України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 року № 161-XІV, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Ст. 16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року N 457/97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів N 2, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судом достовірно встановлено, що відповідно до договору оренди землі б/н від 15.08.2015, орендодавець ОСОБА_7 міська рада (код ЄДРПОУ 24812116) з одного боку та орендар - фізична особа ОСОБА_4, на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 31.01.2014 № №35//VІ-18 Про поновлення договорів оренди надає, а орендодавець приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 1412900000:07:000:4088 площею 6,6000 га, яка розташована в районі сел. Красноторка (землі запасу ОСОБА_7 міської ради) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою організації фермерського господарства строком на 10 років. (а.с.14-15).

Таким чином, предметом договору є земельна ділянка, що не суперечить приписам статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Згідно з нормою статті 791 Земельного кодексу України, земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

Згідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Так, у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 15.08.2015, грошова оцінка земельної ділянки складає 153483,39 грн., п. 9 договору визначено розмір орендної плати, який становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та становив на час укладання договору за рік - 4604,50 грн., п. 10 зазначеного договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. На наступні роки обчислення орендної плати за землю здійснюється Орендарем самостійно, до діючого законодавства, щорічно станом на 1 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, доведеного Держземагенством України.

Крім того, грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 153483,39 грн. на день укладення договору, підтверджується інформацією про нормативну грошову оцінку сільськогосподарський угідь наданою Управлінням Держземагенства у м. Краматорську Донецької області від 27.01.2014 року. (а.с. 26).

Вказаний договір від 15.08.2015 року було зареєстровано 15.08.2015 року Реєстраційною службою ОСОБА_7 міського управління юстиції Донецької області у державному реєстрі речових прав за № 10877734, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №80376832 від 15.02.2017 (а.с. 36-38).

На це суд зазначає, що згідно Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

З урахуванням зазначеного, до повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Слід також зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 18 грудня 2013 року зазначав, що своє волевиявлення на укладення договору учасник (сторона) правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, а реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Таким чином, укладення вказаного договору не суперечило інтересам сторін.

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі умови, що визначені законом як істотні.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі , істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Втім, представником позивача не наведено в позовній заяві, підстав для визнання договору оренди земельної ділянки б/н від 15.08.2015 недійсним, оскільки вказаний договір відповідає вимогам ст. 15 Закону України Про оренду землі . Сторони договору не порушили істотних умов укладання договору, а тому, таких порушення вимог земельного законодавства щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати, що спричинило шкоду інтересам держави на які посилається представник позивача судом не встановлено.

Доводи представника позивача, щодо передачі ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки в суборенду ОСОБА_5 без згоди орендаря ОСОБА_7 міської ради порушує вимоги чинного законодавство, щодо не проведення нормативної грошової оцінки на момент укладення договору суборенди, є недоведеними, оскільки питання неправильної оцінки вказаної ділянки та укладення договору суборенди в позасудовому чи в судовому порядку орендодавцем ОСОБА_7 міською радою не порушувалося.

Крім того, відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 10.07.2017 року за № 396-17, складеного експертами Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1412900000:07:000:4088 площею 6,6000 га, яка розташована в районі сел. Красноторка станом 03.07.2017 року складає 142735, 16 грн., що свідчить про те, що вартість даної земельної ділянки станом на теперішній час значно менше ніж в договорі. (а.с. 75).

Частиною 6 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про оренду землі , орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Так, рішенням ОСОБА_7 міської ради від 26.04.2017 за № 21/VII-163, надано згоду фізичній особі ОСОБА_4 на передачу у суборенду земельної ділянки без зміни цільового призначення в районі сел. Красноторка площею 6,6000 га на строк дії договору оренди землі № б/н від 15.08.2015 (кадастровий номер 1412900000:07:000:4088). (а.с. 73).

Договір суборенди був укладений 17.06.2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який було зареєстровано 17.06.2016 року Реєстраційною службою ОСОБА_7 міського управління юстиції Донецької області у державному реєстрі речових прав за № 15104634, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №82039241 від 09.03.2017 (а.с. 39-40).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 01.03.2017 року відповідач ОСОБА_4 має заборгованість по орендній платі у розмірі 5172,33 грн., суд вважає такі посилання представника відповідача безпідставними, оскільки відповідно до ст. 41 Податкового Кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Тобто, такими повноваженнями наділена Державна податкова інспекція, а тому, борг по договору не є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_5 є керівником фермерського господарства АПК ОСОБА_10 . (а.с.76).

Разом з тим, посилання представника позивача що дана земельна ділянка використовується не за її цільовим призначенням та такою, що суперечать умовами договору не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки останнім не надано незаперечливих доказів, які б стверджували про такий факт.

п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України: Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 р. №9: 18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК … 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо .

Таким чином, з огляду на наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що представником позивача, не визначено та не доведено порушення діями відповідачів прав та інтересів держави, а отже, аналізуючи вище зазначене, умови договору відповідають вимогам чинного законодавства, діючого на час укладення угоди, а тому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 13,14, 15, 17 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 9, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 638, 651 ЦК України; п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України: Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 р. №9, 124, 125 Земельного Кодексу України; ст. ст. 3,4 10, 15, 60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог керівника ОСОБА_7 місцевої прокуратури до ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , недійсним договору суборенди земельної ділянки та зобов'язання повернення земельної ділянки, відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені, проголошені та вручені 26.09.2017. Повний текст рішення виготовлений 27.09.2017.

Рішення суду набирає наконної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів від дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.

Суддя С.М. Ткачова