Рішення
від 03.10.2017 по справі 440/162/17
БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №440/162/17

Провадження №2/440/515/2017

03 жовтня 2017 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,

при секретарі Гута О.С.,

з участю прокурора Коченаш В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом керівника Радехівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Львівської обласної ради до ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1 дочірнє лісогосподарське підприємство Галсільліс про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, -

В С Т А Н О В И В :

Керівник Радехівської місцевої прокуратури звернувся в суд з означеним позовом. Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2, працюючи на посаді лісника обходу №5 ОСОБА_3 ДЛГП "Галсільліс", будучи особою, якій доручено зберігання та охорона чужого майна, а саме охорону лісу від незаконних порубок на закріпленому обході та матеріально відповідальною особою, виконавцем комплексу лісозаготівельних, лісогосподарських та лісокультурних робіт, несе повну матеріальну відповідальність за заготовлену лісопродукцію на всіх видах рубок, вчинив розтрату майна, яке перебувало у його віданні. Так в період з вересня 2015 року по січень 2016 року, на підставі виписаного керівництвом ОСОБА_3 ДЛГП "Галсільліс" лісорубного квитка серії 02 ЛКВ №399248 від 18 лютого 2015 року, проводилась суцільно- лісосічна рубка у кварталі №14 виділі №8 обходу №5 ОСОБА_3 ДЛГП "Галсільліс" на площі 2,4га. За результатами проведеної рубки та реалізації зрубаної лісопродукції ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, розраховувався лісопродукцією за виконання робіт з жителями с.Заводське, Буського району, які допомагали йому у розробці ділянки, що перебувала у його віданні, чим вчинив розтрату ліквідної деревини породи сосна, липа в загальній кількості 74 м.куб, загальною вартістю 35 280грн. Вироком Буського районного суду Львівської області від 07.04.2016, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. Вирок не оскаржувався та набрав законної сили. Збитки від незаконної розтрати лісу сягли 35280,00 гривень. Просить стягнути з відповідача вказану суму та суму судового збору.

В судовому засіданні заступника керівника ОСОБА_3 відділу Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з явився, хоча судом був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, причини неявки суду не повідомив. Клопотання про розгляд справи у його відсутності чи заперечення проти позову, не подав.

Представник третьої особи, ОСОБА_5, до початку судового засідання подав лист № 02-вих.-963 від 17.08.2017 року, з проханням справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги підтримує, просить такий задоволити.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представника третьої особи, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до ст. ст. 169, 197, 224 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Вислухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Статтею 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується. Використання землі не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства.

Встановлено, що ОСОБА_2, працюючи на посаді лісника обходу №5 ОСОБА_3 ДЛГП "Галсільліс", будучи особою, якій доручено зберігання та охорона чужого майна, а саме охорону лісу від незаконних порубок на закріпленому обході та матеріально відповідальною особою, виконавцем комплексу лісозаготівельних, лісогосподарських та лісокультурних робіт, який відповідно до п.3.2 цивільно-правового договору №10 від 02 січня 2015 року, несе повну матеріальну відповідальність за заготовлену лісо продукцію на всіх видах рубок, які він проводить безпосередньо до моменту відвантаження на нижній склад або покупцеві, вчинив розтрату майна, яке перебувало у його віданні.

Так, в період з вересня 2015 року по січень 2016 року, на підставі виписаного керівництвом ОСОБА_3 ДЛГП "Галсільліс" лісорубного квитка серії 02 ЛКВ №399248 від 18 лютого 2015 року, проводилась суцільно- лісосічна рубка у кварталі №14 виділі №8 обходу №5 ОСОБА_3 ДЛГП "Галсільліс" на площі 2,4га. За результатами проведеної суцільно-лісосічна рубки та реалізації зрубаної лісопродукції ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів, розраховувався лісопродукцією за виконання робіт з жителями с.Заводське, Буського району, які допомагали йому у розробці ділянки, що перебувала у його віданні, чим вчинив розтрату ліквідної деревини породи сосна, липа в загальній кількості 74 м.куб, загальною вартістю 35 280грн.

Вказані факти виявлено під час ревізії лісового обходу №15 ОСОБА_3 ДЛГП Галсільліс , у складі комісії працівників зазначеного підприємства, яка проводилась відповідно до наказу директора ОСОБА_3 ДЛГП Галсільліс №19 від 08.07.2015 р..

Вироком Буського районного суду Львівської області від 07.04.2016 р., за наслідками розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016140170000067 від 09.02.2016, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. Вирок не оскаржувався та 07.05.2016 р. набрав законної сили.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1989 Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна встановлено, що покладаючи на підсудного обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду, суд має виходити з установленого законом правила про те, що шкода заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.111-16 ГПК України за 2 півріччя 2014 року від 2 травня 2015 року, стосовно деліктних зобов'язань законодавство передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричинені шкоди відповідно до вимог ст.1166 ЦК України покладено на відповідача (постанова Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №3-51 гс14)

Відповідно до ч.4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

У кримінальному провадженні в якості потерпілого залучено ОСОБА_1 дочірнє лісогосподарське підприємство Галсільліс , код ЄДРПОУ 31148180 вул. Замкова, 10а смт. Олесько Буського району та постановою залучено в порядку ч. 1 ст. 55 КПК України ОСОБА_6 до кримінального провадження №12016140170000475067 від 09.02.2016 р. як представника потерпілого ОСОБА_3 ДЛГП Галсільліс , яким позов про відшкодування завданої шкоди не заявлено і така залишається не відшкодованою.

Відповідно до пунктів 1.1-1.4 Статуту ОСОБА_3 ДЛГП Галсільліс останнє належить до Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Галсільліс Львівської обласної ради (створеного Львівською обласною радою рішенням №249 від 08 лютого 2000 Про реформування лісового господарства в системі АПК області ), та є його дочірнім підприємством.

ОСОБА_1 ДЛГП Галсільліс входить у систему комунальних підприємств Львівської обласної ради, яка є органом місцевого самоврядування та здійснює функції держави у відповідній сфері, а тому завдання шкоди ОСОБА_3 ДЛГП Галсільліс спричиняє шкоду державі.

Відповідно до акту зняття залишків лісопродукції в обході №5 ОСОБА_3 ДЛГП Галсільліс від 05.01.2016 в кварталі №14 виділу №8 комісією в складі директора підприємства ОСОБА_6, інженера лісового господарства ОСОБА_7 та в присутності лісника обходу №5 ОСОБА_2 виявлено нестачу лісопродукції кубомасою 74 м3 та вартістю 35280 грн., які й підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до вимог ч.1 ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Узагальнюючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави, необхідно задовольнити, стягнути із відповідача означену суму шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення та покласти на нього судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-227 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 дочірнього лісогосподарського підприємства Галсільліс (код ЄДРПОУ 31148180, вул. Замкова, 10а смт. Олесько Буського району) 35280 (тридцять п ять тисяч двісті вісімдесят) гривень шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у розмірі 3528 (три тисячі п ятсот двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Буським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка подається у Буський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення, через Буський районний суд Львівської області.

Суддя: Б. М. Журибіда

СудБуський районний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення03.10.2017
Оприлюднено06.10.2017
Номер документу69357471
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —440/162/17

Рішення від 03.10.2017

Цивільне

Буський районний суд Львівської області

Журибіда Б. М.

Ухвала від 27.07.2017

Цивільне

Буський районний суд Львівської області

Журибіда Б. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні