Вирок

від 05.10.2017 по справі 466/7135/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/7135/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова :

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2

у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140090004017 від 27.09.2017 року, щодо обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Межигірці Галицького району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15-ч.1 ст.190 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 26.09.2017 року близько 15:00 год. перебуваючи у приміщенні кафе «Штаб-кафе», що на пр.Чорновола, 45а у м.Львові, діючи з корисливих мотивів та маючи умисел, усвідомлюючи, що він згідно наказу №03-10 «к» від 03.03.2004 року звільнений з посади начальника дільниці електротехнічних робіт колективного підприємства міжрегіонального науково- виробничого об`єднання «Енергоавтоматика» ЄДРПОУ 13829651 та не уповноважений на здійснення робіт щодо перевірки ізоляції та вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування від імені вказаного підприємства, шляхом обману потерпілого ОСОБА_5 , представившись останньому працівником КП МНВО «Енергоавтматика», під приводом надання платних послуг щодо перевірки ізоляції та вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування у приміщенні кафе «Штаб- кафе», незаконно заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 200 грн., однак свого злочинного умислу не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпілий ОСОБА_5 викликав працівників правоохоронних органів.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфікуються як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15-ч.1 ст. 190 КК України.

Разом з обвинувальним актом суду надана угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 29.09.2017 р., укладену між потерпілим ОСОБА_5 , з одного боку, та обвинуваченим у провадженні ОСОБА_3 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468,469,471 КПК України, за умовами якої обвинувачений погодився на повне визнання своєї винуватості та призначення йому покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 510 (п`ятсот десять) гривень в доход держави.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15- ч.1 ст. 190 КК України та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, зокрема сплатити суму штрафу в розмірі 510 грн.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення та пояснив, що на нього не чинився будь-який тиск при підписанні угоди. Жодних претензій до обвинуваченого не має.

Прокурор не заперечив щодо затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 29.09.2017 р.

Заслухавши думку сторін судового провадження, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст.15-ч.1 ст. 190 КК України - як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Відтак, слід затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим з тих підстав, що така відповідає вимогам ст.472 КПК України, обвинувачений в судовому засіданні визнав себе винуватим за ч.3 ст.15-ч.1 ст.190 КК України та просив затвердити вказану угоду.Крім того, потерпілому ОСОБА_5 та обвинуваченому ОСОБА_6 роз`яснено вимоги ст.473, ст. 474, 476 КПК України.

Суд прийшов до переконання, що обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, встановив, що укладення угоди є добровільним, санкція частини статті, за якою кваліфіковано злочин передбачає сплату штрафу. Враховуючи ту обставину, що обвинувачений визнав свою винуватість повністю, щиро кається у вчиненому, викрадене повернуто потерпілому, суд вважає за можливе застосувати до нього покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 510 (п`ятсот десять) гривень в доход держави.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 472,474,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_5 , з одного боку, та обвинуваченим у провадженні ОСОБА_3 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468,469,471 КПК України, за умовами якої обвинувачений погодився на повне визнання своєї винуватості та призначення йому покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 510 (п`ятсот десять) гривень в доход держави.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15-ч.1 ст.190 КК України, призначивши покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: 510 (п`ятсот десять гривень00 коп.) в доход держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирались.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1