Ухвала

від 05.10.2017 по справі 344/10819/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10819/17

Провадження № 11-сс/779/247/2017

Категорія ст.173 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

представника заявника адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника заінтересованої особи ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2017 року про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2017 року задоволено клопотання слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 від 22.08.2017 року у кримінальному провадженні №12017090010003494 від 22.08.2017 року та накладено арешт на транспортний засіб, а саме: на автомобіль марки «OPEL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 , який у свої діяльності використовує ТОВ «Охоронна Фірма «Галичина» (код ЄДРПОУ:38509234), власником якого є ОСОБА_9 , який вилучений під час огляду місця події 22.08.2017 року, до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що зазначене у клопотанні майно є речовим доказом, а тому з метою запобігання ризикам, які можуть виникнути під час зберігання майна із слідами кримінального правопорушення та негативно вплинути на повноту досудового розслідування є необхідність в накладенні арешту на транспортний засіб.

В апеляційній скарзі представник заінтересованої особи ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 вважає зазначену ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що автомобіль марки «OPEL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто не є речовим доказом, а тому не може бути арештований в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України. Зокрема, під час огляду місця події 22.08.2017 року на автомобілі не виявлено пошкодження чи інші сліди характерні обставинам вчиненого злочину, передбаченого ст.296 КК України, по факту вчинення якого зареєстровано дане кримінальне провадження. Стверджує, що автомобіль не є способом чи знаряддям вчинення хуліганських дій, а 22.08.2017 року використовувався ТОВ «Охоронна фірма «Галичина» виключно в службових цілях, що підтверджується подорожнім листом службового легкового автомобіля №87 від 21.08.2017р.

Крім того вказує, що у клопотанні слідчого відсутні доводи обставин, які б могли призвести до можливого приховування автомобіля, його пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. При цьому зазначає, що дане кримінальне провадження порушено по факту і розслідування може проводитися тривалий час, за який майно зіпсується та знеціниться, таким чином буде спричинено майнову шкоду ОСОБА_9 . Вважає, що слідчий суддя не виконав вимоги ч.2 ст.173 КПК України.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали представник ОСОБА_9 зазначає, що 23.08.2017 року слідчим суддею за результатом розгляду клопотання слідчого про арешт майна було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, а повний текст вони отримали 27.09.2017 року, на підставі заяви.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 23.08.2017 року. Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 23.08.2017 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання про арешт транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 , який у свої діяльності використовує ТОВ «Охоронна Фірма «Галичина» (код ЄДРПОУ:38509234), власником якого є ОСОБА_9 відмовити і зобов`язати слідчого СВ Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 вказане майно повернути. Витребувати у слідчого слідчого СВ Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 матеріали досудового розслідування від №12017090010003494, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

В апеляційній інстанції:

- представник заінтересованої особи ОСОБА_8 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити;

- прокурор вважав, що ухвала слідчого судді є законною, а подана апеляційна скарга є необґрунтованою, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Статтею 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на постанову слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що представник ОСОБА_9 ОСОБА_8 був присутній при її постановленні 23 серпня 2017 року.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що пропущений строк апеляційного оскарження є незначним та з метою забезпечення права доступу до правосуддя, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2017 року.

За змістом ч.1 ст.171 КПК України слідчий має право звернутися до суду з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором.

У відповідності до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст.170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, в провадженні слідчого відділення Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12017090010003494, відомості про яке 22 серпня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України (а.п.4).

Зокрема, органами досудового розслідування в кримінальному провадженні №12017090010003494 від 22.08.2017 року встановлено, що 22.08.2017 року близько 05 год. 40 хв. група невстановлених осіб, перебуваючи по вул. Княгинин, 44 в м. Івано-Франківську із хуліганських спонукань, особливою зухвалістю та винятковим цинізмом вчинили конфлікт, в ході якого спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_11 . Під час хуліганських дій невстановлена особа на автомобілі марки «OPEL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 , намагалась в`їхати в групу осіб, які перебували в місці конфлікту.

22.08.2017 року під час проведення огляду місця події було вилучено автомобіль марки «OPEL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 , який згідно постанови слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 від 22.08.2017 року визнано речовим доказом та поміщено на зберігання на територію Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, що по вул. Бельведерська, 32 у м. Івано-Франківську.

22.08.2017 року слідчий СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, погодженим з прокурором Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_12 , клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час огляду місця події 22.08.2017 року.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення збереження речового доказу, тому вимоги апелянта є безпідставними.

Колегія суддів також враховує що на даний час постановами слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області від 04 жовтня 2017 року призначено проведення судово-трасологічної експертизи та автотехнічної експертизи стосовно вищевказаного автомобіля марки «OPEL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 .

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді прийнята у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту та перевірив доцільність накладення арешту у даному кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.

Порушень вимог КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника заінтересованої особи ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2017 року про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5