Справа №442/4979/17
Провадження №2/442/1912/2017
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Крамара О.В.
з участю секретаря - Лютик Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дрогобича цивільну справу за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області до ОСОБА_1, третя особа - ДЛГП Галсільліс про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства ,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що інженером ОЗП ДЛГП Галсільліс 05 квітня 2017 року виявлено факт вчинення гр. ОСОБА_1, 05.06.1954р.н. адміністративного правопорушення, а саме незаконної рубки деревини, що підтверджено ОСОБА_2 огляду вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.04.2017 року, а саме: ОСОБА_1, 05.04.2017 у кварталі 20 виділу 11 Дрогобицького лісництва ДЛГП Галсільліс вчинив самовільну порубку лісу породи дуб в кількості 1 шт., діаметром в корі 40 см.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 завдано збитків на загальну суму 3597 грн. 57 коп., що підтверджується розрахунком збитків нанесених державі внаслідок незаконної порубки дерев Дрогобицького лісництва квартал 20, виділ 11, які розраховано відповідно до Постанови КМУ від 23.07.2008 року за № 665.
Факт самовільної порубки лісу ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 000008 від 11.04.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності лісопорушника.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 20.04.2017 за №53 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Згідно листа ДЛГП Галсільліс за № 106 від 15.06.2017 року постанова про накладення адміністративного стягнення станом на 15 червня набрала законної сили та лісопорушником не оскаржена, підтвердження щодо сплати штрафу до підприємства не надходило.
Згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 665 від 23.07.2008р. сума матеріальної шкоди складає 3597 грн. 57 коп., однак, завдані збитки внаслідок самовільної рубки на загальну суму 3597 грн. 57 коп. ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодовано, що підтверджується листом ДЛГП Галсільліс від 15.06.2017 року.
Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області та сільський голова Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві, просять позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що позов визнає, але оскільки являється пенсіонером то дана сума для нього надто велика і він не зможе її відразу сплатити.
Представник третьої особи ДЛГП Галсільліс в судовому засіданні позов прокурора підтримав, просить його задоволити.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування одним із повноважень виконавчого органу сільської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Таким чином, Лішнянська сільська рада Дрогобицького району Львівської області уповноважена представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р., прокурор, або його заступник, подають до місцевого суду позови в інтересах Держави. Прокурор, або його заступник, самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави та в чому існує загроза інтересам держави, тобто прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту у судовому порядку.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. Формами представництва є звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.
Даний позов заявлений Дрогобицькою місцевою прокуратурою в інтересах Лішнянської сільської ради, оскільки лісопорушення сталось на її території та вказані платежі зараховуються на спеціальний бюджетний рахунок сільської ради, а тому несвоєчасна сплата їх відповідачем призводить до дефіциту місцевого бюджету.
Згідно вимог ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. При цьому, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Окрім цього, Лішнянська сільська рада відповідного позову до суду самостійно не подала, що підтверджує факт нездійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, що підтверджується листом Лішнянської сільської ради від 16.06.2017 за № 128.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене ст. 24 Закону України Про прокуратуру .
Зазначені обставини є підставою для реалізації прокурором визначених Конституцією України та законами України повноважень шляхом пред'явлення позову в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Лішнянської сільської ради.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що постановою інженера ДП Дрогобицьке лісове господарство ОСОБА_2 № 53 від 20 квітня 2017 року: ОСОБА_1, 05.06.1954р.н. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 65 КУпАП незаконна рубка лісу . Згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 665 від 23.07.2008р. сума матеріальної шкоди завданої ОСОБА_1 складає 3597 грн. 57 коп., а тому дані обставини у відповідності до ст.. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. ст. 6, 7 Лісового кодексу України, ліси які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно екологічні, естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.
В силу вимог ч. 1, ч. 2 п.1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ч.3 ст.29, ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.
Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.
Системний аналіз наведених вимог законодавства та зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому на підставі ст. ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені позивачем судові витрати, що підтверджуються платіжним дорученням.
Керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212- 215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Лішнянської сільської ради Дрогобицького району 3597 грн. 57 коп. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (р/р331119331700133, МФО 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, ЗКПО 04374938).
Стягнути з ОСОБА_1 в користь прокуратури Львівської області (розрахунковий рахунок №35211093000774 УДКСУ у м.Києві, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи - 02910031) 1600 гривень судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя
Суд | Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2017 |
Оприлюднено | 10.10.2017 |
Номер документу | 69380114 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Крамар О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні