Ухвала

від 04.10.2017 по справі 2-2141/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03 110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №761/1570/4ц Головуючий в І інстанції: Макаренко І.О.

апеляційне провадження № 22-ц/796/8885/2017 Доповідач Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Слободяник Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Актив+ , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариства УкрСиббанк про заміну сторони виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року заява ТОВ Актив+ про заміну сторони виконавчого провадження - задоволена.

Замінено у виконавчих провадженнях за виконавчими листами, виданими Шевченківським районним судом м. Києва у цивільній справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, сторону стягувача з ПАТ УкрСиббанк на ТОВ Актив+ .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.

В суді апеляційної інстанції представник заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник заявника заперечив проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду законною.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з її доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2011 року у цивільній справі №2-2141/11 задоволено позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_2, та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На виконання рішення суду 29 листопада 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва було видано виконавчі листи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року у вищезазначених виконавчих листах виправлено описки.

Частиною 1 статті 15 Закону України Про виконавче провадження визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до ч.5 даної норми Закону, у разівибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ч.1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, справа № 6-122 цс 13).

Судом встановлено, що 20 квітня 2015 року між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія було укладено договір факторингу №17 про відступлення права вимоги, з правом вимоги, в т.ч. за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11261945000 від 03.12.2007 року, укладеним між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_2

30 листопада 2016 року між ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія та ТОВ Фінансова компанія Актив+ укладено договір факторингу №279/ФК-16 про відступлення права вимоги, з правом вимоги, в т.ч. за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11261945000 від 03 грудня 2007 року, укладеним між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_2, а також договором поруки від 03 грудня 2007 року №162391, укладеним між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_3

Таким чином, відбулася заміна кредитора в зобов'язанні та стягувача в виконавчому провадженні з ПАТ Укрсиббанк на ТОВ ФК Довіра та гарантія і в подальшому на ТОВ ФК Актив+ .

Доводи апеляційної скарги про те, що переуступка вимоги вже відбулась, а тому на підставі ч. 1 ст. 1083 ЦК України наступне відступлення права грошової вимоги третій особі не допускається, не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду, виходячи з наступного.

Так, ч.1 ст. 1083 ЦК України передбачено, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Разом з тим, п.4.5. договору факторингу №17 від 20.04.2015 року, укладеного між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія визначено, що фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим договором третім особам, які згідно законодавства мають на це право.

Також доводи апеляційної скарги про те, що договір факторингу від 30 листопада 2016 року не відповідає вимогами статтей 513,520 ЦК України, оскільки заявником не було надано доказів передачі всіх необхідних документів та інформації про боржника й поручителя (кредитний договір, рішення суду, виконавчі документи) не заслуговують на увагу й спростовуються наданими заявником доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важлива для їх здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору ТОВ ФК Довіра та гарантія до ТОВ ФК Актив+ були передані всі документи, які були необхідними для укладання договору факторингу, а саме: договір факторингу №17 від 20 квітня 2015 року з додатками, договір про відступлення права вимоги №279/ФК-16 від 30 листопада 2016 року з додатками, акт приймання - передачі права вимоги від 30 листопада 2016 року, витяги з реєстрів, статут ТОВ ФК Акив+ , свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та інші (т. 1 а. с. 177-188).

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази оспорення боржниками договору факторингу №279/ФК-16 від 30.11.2016 року, вказаний договір є чинним.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано здійснив заміну сторони виконавчого провадження.

Постановлена судом ухвала відповідає вимогам процесуального права і не може бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307,312, 315, ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :