Рішення

від 26.09.2017 по справі 910/11480/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017Справа №910/11480/17 За позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Конотопський райавтодор ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трискеле"

про стягнення 75 343,14 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача Крищук Б.В. за дов.

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Дочірне підприємство "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Конотопський райавтодор ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трискеле" про стягнення 75 343,14 грн., з яких 33 000,00 грн. боргу, 4 056,08грн. 3% річних, 38 287,06грн. інфляційних, за Договором від 12.06.2013 №39 про виготовлення продукції з давальницької сировини №39.

Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2017 надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 відкладено розгляд справи до 26.09.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2017 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання 26.09.2017 не з'явився, проте з матеріалів справи вбачається, що відповідач кореспонденцію суду не отримує.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 17.07.2017 та ухвала про відкладення розгляду справи від 12.09.2017 були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04108, м. Київ, проспект Правди, буд. 31-А.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверти з вказаними ухвалами суду були повернуті назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого терміну зберігання).

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

На призначені судові засідання 12.09.2017р, 26.09.2017р. представник відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Трискеле (надалі - замовник, відповідач) та Філією Конотопський райавтодор ДП Сумський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дорого України (надалі - виконавець, позивач) укладено договір про виготовлення продукції з давальної сировини №39 (надалі - Договір).

В свою чергу, згідно Положення філії Конотопський райавтодор дочірнього підприємства Сумський облавтодор Державної акціонерної компанії Автомобільні дороги України , а саме п. 1.1., який передбачає, що філія Конотопський райавтодор дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії Автомобільні дороги України створена, як відособлений структурний підрозділ дочірнього підприємства Сумський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України

Пункт 3.1. зазначеного Положення, філія є відособленим підрозділом підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього положення.

Таким чином, філія Конотопський райавтодор не є юридичною особою і не може самостійно виступати як сторона провадження. Тому позивачем по справі є ДП Сумський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , а відповідачем ТОВ Трискеле

Згідно з п 1.1. Договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає виконавцеві, а виконавець приймає на себе зобов'язання виготовити з наданої замовником давальної сировини та передати замовникові готову продукцію - асфальтобетон. Замовник зобов'язується прийняти виготовлену продукцію й оплатити вартість виконаних робіт.

Кількість продукції визначається за заявками замовника (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору, кількість та загальна сума договору визначається згідно додаткової угоди між сторонами.

Загальна сума договору складається з сумарної вартості продукції, виготовленої за заявками замовника (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору, замовник перераховує вартість робіт за цим договором на банківський рахунок виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту приймання готової продукції.

Згідно з п. 6.1. Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині оплати - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт №94 від 14.08.2013 та рахунком №109 від 14.08.2013, загальна вартість виконаних робіт складає 103 888,44 грн., якій був підписаний сторонами, без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу та якості виготовленої продукції, що свідчить про прийняття останнім цих робіт та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по їх оплаті у строки, визначені договором.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи те, що замовник 14.08.2013 підписав акт здачі-прийомки виконаних робіт без будь-яких зауважень і заперечення щодо якості та вартості виконаних робіт, то відповідач, відповідно до умов п. 3.2. Договору, зобов'язаний був здійснити оплату не пізніше 19 серпня 2013 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та п. 3.2. Договору, строк оплати за Договором є таким, що настав.

Відповідач періодично здійснював погашення боргу. Так, 20.09.2013 відповідачем було здійснено зарахування на суму 30 000,00 грн. та 24.10.2013 на суму 10 000,00 грн., проте у відповідача залишилася заборгованість у розмірі 33 000,00 грн.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт в термін встановлений судом, відповідачем надано не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 33 000,00 грн., а позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також нарахував відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 38 287,06 грн. за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми в сумі 4 056,08 грн. за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат виявив в ньому помилки, у зв'язку з чим виконав власний розрахунок.

Згідно здійсненого судом розрахунку з відповідача підлягає стягненню 3 972,48 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що її розмір є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. З приводу наведеного суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду при прийнятті рішення надано право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Проте, відповідного клопотання позивачем, як заінтересованою особою, суду не надано, а тому, враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене відповідачем порушення зобов'язання, вимога про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу підлягає задоволенню судом у розмірі, визначеному позивачем, а саме - 38 287,06 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні довів суду, що його вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 75250,59 грн., з підстав вище зазначених.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трискеле" (04108, м.Київ, проспект Правди, будинок 31-А, код ЄДРПОУ 36067578) на користь Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (40002, м. Суми, вул. Роменська,79/2, код ЄДРПОУ 31931024) в особі філії "Конотопський райавтодор ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (41600, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Вирівська, 19, код ЄДРПОУ 24023112) 33 000 (тридцять три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу за виготовлену продукцію, 3 963 (три тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 53 коп. 3% річних, 38 287 (тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 06 коп. інфляційних втрат та 1596 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість) грн. 80 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.10.2017

Суддя Борисенко І.І.