Ухвала

від 26.09.2017 по справі 910/13288/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.09.2017Справа № 910/13288/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Континент Груп" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" простягнення 9189 грн. 42 коп. Суддя Отрош І.М. Представники: від позивачаОнищенко Т.О. - представник за довіреністю № 09/17 від 25.09.2017; від відповідача:не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

09.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Континент Груп" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" про стягнення 9189 грн. 42 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату товару, поставленого позивачем за видатковою накладною № 815 від 12.12.2016 на суму 9384 грн 46 коп. та за видатковою накладною № 18 від 13.01.2017 на суму 4497 грн 19 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13288/17; розгляд справи призначено на 26.09.2017.

Представник відповідача у судове засідання 26.09.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103043099217.

У судове засідання 26.09.2017 з'явився представник позивача та подав докази сплати відповідачем заборгованості.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Континент Груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" (покупець) було погоджено умови поставки товару, за результатами чого відповідачу було виставлено рахунки на оплату товару № 760 від 16.11.2016 на суму 9384 грн 46 коп. та № 22 від 13.01.2017 на суму 4497 грн 19 коп. На підставі вищевказаних рахунків уповноваженими представниками сторін було підписано та скріплено печатками юридичних осіб позивача та відповідача видаткові накладні № 815 від 12.12.2016 на загальну суму 9384 грн 46 коп. та № 18 від 13.01.2017 на суму 4497 грн 19 коп.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки видаткові накладні № 815 від 12.12.2016 на суму 9384 грн 46 коп. та № 18 від 13.01.2017 на суму 4497 грн 19 коп. містять найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 12.12.2016 та 13.01.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Континент Груп" (постачальник) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" (покупець) узгоджений між сторонами товар на загальну суму 13881 грн 65 коп., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб позивача та відповідача видатковою накладною № 815 від 12.12.2016 на суму 9384 грн 46 коп. та видатковою накладною № 18 від 13.01.2017 на суму 4497 грн 19 коп., належном чином засвідчені копії яких долучено до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.7. Постанови Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначається, що нормою ст. 530 ЦК України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

З огляду на те, що сторонами не надано доказів досягнення згоди щодо строків оплати поставленого відповідно до видаткової накладної № 815 від 12.12.2016 на суму 9384 грн 46 коп. та видаткової накладної № 18 від 13.01.2017 на суму 4497 грн 19 коп., суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування норми, викладеній у ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, обов'язок з оплати товару, поставленого позивачем 12.12.2016 та 13.01.2017 за видатковими накладними № 815 від 12.12.2016 на суму 9384 грн 46 коп. та № 18 від 13.01.2017 на суму 4497 грн 19 коп., відповідач повинен був здійснити 12.12.2016 та 13.01.2017 відповідно.

Відповідно до пояснень, викладених позивачем у позовній заяві, 21.11.2016 відповідач здійснив часткоу оплату поставленного товару у розмірі 4692 грн 23 коп.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість у зв'язку із несвоєчасною оплатою за поставлений позивачем товар у розмірі 9189 грн 42 коп.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі (14.08.2017) відповідачем було сплачено заборгованість у розмірі 9189 грн 42 коп., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена позивачем у судовому засіданні 26.09.2017 до матеріалів справи. Так відповідно до вказаної виписки відповідачем 22.08.2017 було сплачено грошові кошти у загальній сумі 9189 грн 42 коп. з призначенням платежу - рахунок № 22 від 13.01.2017 та рахунок № 760 від 16.11.2016.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та враховуючи те, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань з приводу предмету спору, суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частина 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, який не вчинив заходів щодо своєчасного поновлення порушених прав і законних інтересів позивача та погашення заборгованості, стягнення якої є предметом позову, було здійснено після порушення провадження у справі (14.08.2017), судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп. покладається на відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Керуючись нормами ст. 49, п. 1-1 ч. 1, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 910/13288/17.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мегатекс (03151, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 64; ідентифікаційний код 20338741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Континент Груп (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 2; ідентифікаційний код 36998885) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

Суддя І.М. Отрош