Рішення

від 02.10.2017 по справі 911/2415/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2017 р.                                         Справа № 911/2415/17

Господарський суд Київської області у складі судді Янюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002», м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белмікс», м.Біла Церква Київської області

про стягнення 423 519,45 грн

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

10.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» (далі – позивач, ТОВ «Тандем-2002») звернулось до Господарського суду Київської області (далі – суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белмікс» (далі – відповідач, ТОВ «Белмікс») про стягнення з останнього 374 519,98грн – основного боргу, 35 143,30грн – пені, 13 856,17грн – 10% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 6 352,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 193, 216 Господарського кодексу України (далі – ГК України), ст.ст. 509, 510, 526, 530, 536, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та зазначає, що відповідачем порушені зобов'язання за договором поставки №04/01/1 від 04.01.2017 в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 20.07.2017 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

На підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався. Черговий розгляд призначений на 02.10.2017.

Представники сторін явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили. Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлено суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). За таких обставин, суд вважає представників сторін належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи (а.с. 47, 52, 55-56).

Процесуальним правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, відповідач не скористався та відзиву на позов не надав.

До того ж, явка обов'язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

04.01.2017 між ТОВ «Тандем-2002» (далі – постачальник) та ТОВ «Белмікс» (далі – покупець) укладено Договір поставки №04/01/1 (далі – Договір, а.с. 24-25), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, інший товар за погодженням сторін (далі – товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних постачальника на товар.

Оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) протягом 30 календарних днів з дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника (п. 5.1 Договору).

У свою чергу, п. 5.2 Договору передбачено, що постачальник має право, без додаткового погодження з покупцем, грошові кошти, які сплачує покупець відповідно до умов цього Договору, зарахувати у наступному порядку, незалежно від призначення платежу: в першу чергу – прострочені платежі; в другу чергу – поточні платежі.

Цей Договір набирає чинності з 04.01.2017 і діє по 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору (п. 11.2 Договору).

Так, на виконання умов Договору постачальником було поставлено товар на загальну суму 1 850 949,92грн, що підтверджується видатковими накладними №Т-00000139 від 23.01.2017 на суму 309 989,98грн, №Т-00000195 від 30.01.2017 на суму 334 800,00грн, №Т-00000303 від 13.02.2017 на суму 50800,00грн, №Т-00000359 від 20.02.2017 на суму 342 499,99грн, №Т-00000414 від 27.02.2017 на суму 193 699,99грн, №Т-00000528 від 13.03.2017 на суму 319 639,98грн, № Т-00000606 від 23.03.207 на суму 299 519,98грн, а покупцем прийнято та оплачено товар на суму 1 436 429,94грн, що підтверджується банківською випискою від 04.01.2017 (а.с. 41).

Таким чином, у покупця виникла заборгованість в частині оплати за поставлений товар, у розмірі 414 519,98грн (1 850 949,92-1 436 429,94=414 519,98).

З метою досудового врегулювання спору позивачем 15.05.2017 було направлено відповідачу вимогу №159 (а.с.22) про сплату заборгованості за Договором, у якій просив сплатити наявну станом на 15.05.2017 заборгованість у розмірі 549 519,98грн. Разом з цим, відповіді на зазначену вимогу суду сторонами надано не було.

Проте, як зазначає ТОВ «Тандем-2002» у позовних вимогах на момент звернення із даним позовом до суду (серпень 2017, а.с 4, 44), у ТОВ «Белмікс» наявна заборгованість вже у розмірі 374 519,98грн. Доказів оплати наявної у відповідача заборгованості у розмірі 374 519,98грн, до прийняття рішення у справі, останнім суду надано не було.

Підсумовуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.

У той час, відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав лише частково, доказів протилежного, до прийняття рішення у справі, суду не надав. З огляду на те, що своєчасна оплата отриманого товару є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 374 519,98грн. Доказів повної чи часткової оплати на час прийняття рішення сторонами суду надано не було.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 35 143,30. З цього приводу суд зазначає наступне.

У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі прострочення здійснення плати за партію товарів, що поставляється, покупець сплачує постачальнику, зокрема, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені від простроченої на оплату суми за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.14-15) у розмірі 35 143,30грн за період з 23.04.2017-04.08.2017, вважає його правильним обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 10% річних у розмірі 13 856,17грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, п. 8.3 Договору встановлено, що у разі прострочення здійснення плати за партію товарів, що поставляється, покупець сплачує постачальнику, зокрема, 10% річних від простроченої до оплати суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 10% річних у розмірі 13 859,17грн (а.с.15-16), суд вважає його правильним обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Белмікс» (09100, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Клінічна, 6, приміщення 209, ідентифікаційний код 39574241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» (36009, м.Полтава, вул. Кондратенка, 6-а, ідентифікаційний код 32081777) 374 519,98грн (триста сімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять грн 98 коп) – основного боргу, 35 143,30грн (тридцять пять тисяч сто сорок три грн 30 коп) – пені, 13 856,17грн ( тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість грн 17 коп) – 10% річних, 6 352,81грн (шість тисяч триста п'ятдесят дві грн 81 коп) – судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.10.2017.