Рішення

від 04.10.2017 по справі 922/2733/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р.Справа № 922/2733/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Підприємства матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Н-ВК "Екодар", м.Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Годованець Є.О., довіреність № 61 від 20.01.2017;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екодар" про стягнення 455140,03 грн., з яких: 413763,66 грн. боргу та 41376,37 грн. штрафу. Також позивач просить стягнути з відповідача 6827,11 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20.09.2017 об 11:00.

04.09.2017 від позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення за вх. №28395, відповідно до яких позивач уточнив правову природу визначеної до стягнення з відповідача суми у розмірі 413763,66 грн., яка є попередньою оплатою, а не боргом. Письмові пояснення долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2017 розгляд справи відкладено на 04.10.2017 об 11:30.

В призначеному судовому засіданні 04.10.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав, ухвала господарського суду від 17.08.2017 повернулась до суду без вручення адресату, з приміткою пошти "за закінченням строку зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, так, з наявної в матеріалах справи інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження ТОВ "НВК "Екодар" - 61035, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 127-А. Саме на зазначену адресу господарським судом були направлені процесуальні документи та повідомлено відповідача про розгляд даної господарської справи.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені приписами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу були створені належні умови з метою надання можливості скористатись правами, наданими сторонам господарським процесуальним законодавством України.

За висновками суду, в матеріалах господарської справи № 922/2733/17 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, судом встановлено наступне.

25.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" ( далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екодар" ( далі - Продавець, Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 663.

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує в строк хімічну продукцію у кількості, якості та на умовах даного Договору, у відповідності з видатковими документами, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору сторони погодили, що Покупець сплачує за товар в порядку передоплати 50% та 50 % по факту поставки протягом 3-х календарних днів.

Відповідно до п. 3.2. Договору, Продавець зобов'язаний відгрузити товар позивачу протягом 3-х днів після передоплати.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 31.12.2016 сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 25.11.2015 по 10.07.2017 позивачем за Договором № 663 було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 3 434 079, 99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №4151 від 26.11.2015, № 4183 від 30.11.2015, № 4305 від 08.12.2015, № 4492 від 23.12.2015, № 4493 від 23.12.2015, № 194 від 27.01.2016, № 334 від 08.02.2016, № 855 від 24.03.2016, № 986 від 04.04.2016, № 1735 від 03.06.2016, № 1966 від 21.06.2016, № 2504 від 29.07.2016, № 2863 від 23.08.2016, № 5641 від 13.04.2017, № 5747 від 26.04.2017, № 6501 від 10.07.2017 (а.с. 18-33).

За вищевказаний період, відповідачем на виконання умов Договору було відвантажено товару на загальну суму 3 020 316, 33 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 26.11.2015 №РН-0000663, від 21.12.2015 №РН- 0000675, від 21.12.2015 №РН- 0000676, від 08.02.2016 №РН- 0000006, від 02.04.2016 № РН -0000010, від 18.06.2016 №РН-0000018, від 22.08.2016 № 0000027, від 25.04.2017 № 0000102 (а.с. 10-17).

Проте, в порушення умов Договору № 663, відповідач не відвантажив позивачу товар за останньою передоплатою по платіжному дорученню від 10.07.2017 на суму 413763,66 грн.

09.08.2017 позивач на адресу відповідача направив Претензію за вих. № 919 з вимогою здійснити поставку або повернути грошові кошти у розмірі 413763,66 грн.

Вказана претензія залишилась без відповіді та виконання, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 413763,66 грн. та 41376,37 грн. шрафу.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом було встановлено, що позивачем було здійснено передоплату за Договором № 663 на загальну суму 3434079,99 грн., проте товар відповідач відвантажив частково на загальну суму 3020316,33 грн.

За останньою передоплатою по платіжному дорученню від 10.07.2017 № 1 відповідач взагалі не відвантажив товар на суму 413763,66 грн. Доказів відвантаження товару на вищезазначену суму відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду документу, який би підтверджував відвантаження товару на суму 413 763,66 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої передоплати у розмірі 413 763, 66 грн. правомірними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 41376,37 грн. суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 6.3. Договору № 663 сторони погодили, що за порушення строків відвантаження товару більш ніж на десіть днів Продавець сплачує Покупцю штраф в розмірі десять відсотків від вартості невідвантаженого товару.

Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги п. 3.2. Договору, суд приходить до висновку, що відповідач порушив строки відвантаження товару на суму 413763,66 грн. понад 10 днів, а тому є підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 10 % штрафу від вартості невідвантаженого товару у розмірі 41376,37 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору у даній справі у розмірі 6827,11 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "ЕКОДАР" ( 61035, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 127-А, ЄДРПОУ 33561400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний центр "Реагент" (49041, м. Дніпро, вул. Трудових Резервів, 6, код ЄДРПОУ 19313492) 413763,66 грн. попередньої оплати, 41376,37 грн. штрафу, 6827,11 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 05.10.2017 р.

Суддя О.О. Присяжнюк

справа № 922/2733/17