Постанова

від 04.10.2017 по справі 910/6356/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р. Справа№ 910/6356/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Вітошко В.О., довіреність №10/41 від 17.01.2017 року,

від відповідача - Черкасов Д.О., довіреність б/н від 25.05.2017 року,

від відповідача Янукович Г.П. - директор,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля"

на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року

у справі №910/6356/17 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля"

про стягнення 103000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" подало до господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" про стягнення 103000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року у справі №910/6356/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року у справі №910/6356/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані усі обставини справи, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не звернув уваги, що підписавши акт виконаних робіт, позивач визнав, що претензії відносно виконання зобов`язань у нього відсутні, а тому немає підстав для застосування неустойки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 року у справі №910/6356/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року у справі №910/6356/17 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Дідиченко М.А. Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 08.08.2017 року.

У зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, відповідно до пп. 2.3.25, 2.3.49 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Київському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 03.02.2016 року, автоматизованою системою здійснено заміну судді Дідиченко М.А. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року у справі №910/6356/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Чорногуз М.Г. Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року у справі №910/6356/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року у справі №910/6356/17 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 04.10.2017 року.

В судовому засіданні 04.10.2017 року Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля", як замовником (надалі - відповідач/замовник) та Публічним акціонерним товариством "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", як виконавцем (надалі - позивач/виконавець) укладено договір №515 на виконання на плавзасобі Жюль Верн (надалі - договір). (том 1, а.с.10-12).

Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи в обсязі та в строк згідно додатку №1 до цього договору на плавзасобі Жюль Верн пр. S574, розмірами: довжина - 39 м., ширина - 7 м., осадка - 1,8 м., що належить замовнику на правах власності. Свідоцтво PV№02441.

Згідно з п. 3.1. договору замовник здійснює передоплату робіт викладених у п. 1 на поточний рахунок виконавця відповідно до Календарного графіку фінансування ремонту , додаток №2 до цього договору.

Як передбачено п. 4.1.1. договору виконавець зобов`язаний виконати у повному обсязі роботи, вказані в додатку №1, відповідно до вимог діючої на підприємстві технологічної інструкції Т.156.1.0038.09 від 15.05.2012 року, технічної документації на плавзасіб, наданої замовником та вимог Правил огляду суден Регістра судноплавства України (ПОС).

Відповідно до п. 5.5 Договору, замовник погоджується, що у разі затримки виконання робіт з його вини (несвоєчасне (протягом 3х робочих днів з дня отримання) надання технічної документації, несвоєчасне підписання актів дефектування та актів виконаних робіт, не прийняття рішення щодо ремонтних робіт згідно з актами дефектування, не надання письмової відповіді на запит виконавця, несвоєчасна оплата вартості робіт або додаткових послуг згідно договору) тощо, він оплачує неустойку у розмірі 1 000, 00 грн. з ПДВ за кожну добу. Замовник оплачує неустойку на підставі претензії.

За приписами п. 5.6 Договору, замовник підписує акти виконаних робіт протягом п'яти робочих днів з дати вручення або отримання поштою. Акт вважається врученим, якщо він отриманий уповноваженою особою представника Замовника або надісланий поштою рекомендованим листом, на адресу зазначену в реквізитах Договору, із врученням з описом поштового вкладення.

Відповідно до п. 6.2. договору виконавець протягом 5-и робочих днів після завершення дефектувальних робіт передає оформлені акти дефектування замовнику під розписку.

Пунктом 6.5. договору встановлено, що завершені роботи оформляються Актом виконаних робіт та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Договір набирає чинності з дня підписання його представниками обох сторін та діє до 31.12.2016 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому. (п. 8.11. договору).

Спір у справі на думку позивача виник внаслідок не прийняття відповідачем рішення щодо ремонтних робіт згідно з актом дефектування, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 5.5. договору неустойку в розмірі 103 000, 00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог). (т.1, а.с. 52-53).

В матеріалах справи наявний супровідний лист №17-9/50 від 17.02.2017 року, яким позивач направив відповідачу акт №14-2016 дефектування. (т.1, а.с. 13). Докази надсилання вказаного листа наявні в матеріалах справи, а саме опис вкладення та чек. (т.1, зворот а.с. 13).

Крім того, в матеріалах справи наявні претензії №51/41 від 27.02.2017 року та №85/41 від 15.03.2017 року, відповідно до яких позивач просив перерахувати неустойку відповідно до п. 5.5. договору. (т.1, а.с. 14-15).

Як вбачається з акту виконаних робіт №218 від 10.05.2017 року, позивач та відповідач претензій стосовно виконання зобов`язань по договору №515 від 25.10.2016 року одна до іншої не мають. Вказаний акт підписано та скріплено печатками сторін. (т.1, а.с. 49).

Колегія суддів, заслухавши пояснення представник сторін, дослідивши наявні у матеріалах докази дійшла висновку, що позовні вимогу не підлягають задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Отже, як вже зазначено вище, строк виконання робіт передбачений до 31.12.2016 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, враховуючи п. 8.11. договору.

Крім того, як передбачено умовами договору, а саме п. 5.5. договору замовник погоджується, що у разі затримки виконання робіт з його вини (несвоєчасне (протягом 3х робочих днів з дня отримання), підписання актів дефектування та не прийняття рішення щодо ремонтних робіт згідно з актами дефектування), він оплачує неустойку у розмірі 1000 грн. з ПДВ за кожну добу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів того, що відповідачем отримано акт дефектування №14-2016, тобто відсутня можливість встановити з якого моменту можливо нараховувати неустойку.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем докази відправлення вищевказаного акту не беруться до уваги, оскільки відповідно до п. 6.2. договору виконавець протягом 5-и робочих днів після завершення дефектувальних робіт передає оформлені акти дефектування замовнику під розписку. В матеріалах справи відсутні докази отримання замовником, тобто відповідачем акту дефектування №14-2016 від 27.12.2016 року під розписку.

Крім того, колегія суддів також відхиляє докази направлення акту супровідним листом №17-9/50 від 17.02.2017 року надані позивачем, що підтверджують належним чином вручення замовнику акту дефектування №14-2016 оскільки п. 5.6. договору передбачено, що акт вважається врученим, якщо він отриманий уповноваженою особою представника Замовника або надісланий поштою рекомендованим листом, на адресу зазначену в реквізитах Договору, із врученням з описом поштового вкладення.

Позивачем не надано повідомлення про вручення поштового відправлення, або ж поштового повернення.

Відповідно до ч. 1, ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, у позивача відсутні підстави нараховувати неустойку відповідно до п. 5.5. договору, оскільки неможливо встановити дату отримання замовником акту дефектування №14-2016, а відтак і встановити прострочення відповідача, тому в задоволенні позовних вимог про стягнення 103 000, 00 грн. неустойки слід відмовити.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сторони погодили календарний графік виконання робіт на плавзасобі Жюль Верн у додатку №1 до договору (т.1, а.с. 58), календарний графік фінансування виконання робіт на судні у додатку №2 до договору (т.1, а.с. 59) та кошторис розрахунку вартості робіт на судні у додатку №3 до договору (т.1, а.с. 60).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, відповідачем надано акт виконання робіт №218 від 10.05.2017 року, який підписано та скріплено печатками сторін. (т.1, а.с. 49). Тобто, виконавець здав виконані роботи без зауважень та додаткових вимог, а замовник в свою чергу, прийняв виконані роботи по договору №515 від 25.10.2016 року без зауважень.

Як передбачено календарним графіком виконання робіт, складання акту дефектування є одним з етапів виконання робіт. (т.1, а.с. 58).

Пунктом 6.5. договору передбачено, що завершені роботи оформляються актом виконаних робіт, відтак, підписавши акт виконаних робіт №218 від 10.05.2017 року позивачем було визнано належне виконання зобов`язань за договором. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що якщо відповідачем не було погодження акт дефектування позивач не міг би приступити до виконання наступних етапів робіт за договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи погодження позивачем шляхом підписання акту виконаних робіт №218 від 10.05.2017 року факту, що відповідачем не порушено зобов`язань за договором, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявлених вимог позивачем до відповідача у задоволенні яких слід відмовити.

Доводи позивача стосовно того, що акт №218 від 10.05.2017 року було складено 23.12.2016 року щодо виконання окремих етапів робіт за договором колегією суддів не беруться до уваги, оскільки умовами договору не передбачено прийняття робіт шляхом укладення акту виконаних робіт окремо по кожному етапу виконання робіт, навпаки відповідно до п. 1.2. роботи, потреба в яких виникла після підписання цього договору, підлягають узгодженню з замовником, з наступним оформленням письмових додаткових угод. В матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди, які б підтверджували, що сторонами було погоджено виконання додаткових робіт, що дає підстави вважати акт виконаних робіт №218 від 10.05.2017 року саме актом виконаних робіт, які передбачені в додатку №1 до договору.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила під час апеляційного провадження у справі, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, зроблені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року у справі №910/6356/17 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року у справі №910/6356/17 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2017 року у справі №910/6356/17 скасувати та прийняти нове рішення яким:

1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" про стягнення неустойки 103 000, 00 грн. відмовити повністю .

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8; ідентифікаційний код 03149949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 2; ідентифікаційний код 32252870) 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят гривень) 00 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

5. Справу №910/6356/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

Г.А. Жук