АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ПП «ПІАР КОМОРА» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 19.08.2017 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках та заборони відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати), відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478) для: ПП «Піар Комора» (код ЄДР 36683606) НОМЕР_1 (українська гривня, євро, долар США, російський рубль), станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по цим рахункам.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, директор ПП «ПІАР КОМОРА» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.08.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Вказує на те, що правові підстави для накладення арешту на майно відсутні.
Заслухавши доповідь судді,думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та даних ЄРДР, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, що належить ПП «ПІАР КОМОРА», слідчий суддя зазначив, що в провадженні слідчого фінансових розслідувань головного управління ДФС у Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування №32017110000000036 від 20.07.2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.
18.08.2017 року старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів на банківських рахунках, відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478) ПП «Піар Комора» (код ЄДР 36683606) НОМЕР_1 (українська гривня, євро, долар США, російський рубль).
19.08.2017 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на майно.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя не дотримався.
Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
Відповідно дост. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Клопотання органу досудового розслідування обґрунтовувалося тим, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ПП «Піар Комора» (код ЄДР 36683606) 26007260576 (українська гривня, євро, долар США, російський рубль), відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), є предметом протиправної діяльності, а тому з метою збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на банківські рахунки вищезазначеного підприємства.
Зазначені обставини, на даному етапі досудового розслідування повинні бути підтверджені відповідними доказами, які сторона обвинувачення повинна була зібрати та надати слідчому судді під час розгляду клопотання.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Разом з тим, як вбачається з наданих на обґрунтування клопотання матеріалів, стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження того, що ПП «Піар Комора» або будь-хто із посадових осіб вказаного підприємства причетні до кримінальних правопорушень щодо яких внесені відомості до ЄРДР. Не містять матеріали клопотання слідчогоі доказів щодо отримання грошових коштів, які знаходяться на арештованих рахунках внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення за участю саме службових осіб ПП «Піар Комора» уклопотанні слідчого всупереч вимогам кримінального процесуального закону, є недоведеною.
Окрім цього, посилання органу досудового розслідування та слідчого судді на ту обставину, що вказане майно має значення речового доказу в кримінальному провадженні також не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтоване та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогамст. 171 КПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Згідно п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимогст. 132 КПК Українине надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.
Як встановлено колегією суддів, слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином арештоване майно може бути предметом злочину, стосовно якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для арешту грошових коштів, які знаходяться на рахунках ПП «Піар Комора» (код ЄДР 36683606) 26007260576 (українська гривня, євро, долар США, російський рубль), відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), а тому ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.08.2017 року підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали - про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу директора ПП «ПІАР КОМОРА» ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.08.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках та заборони відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати), відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478) для: ПП «Піар Комора» (код ЄДР 36683606) НОМЕР_1 (українська гривня, євро, долар США, російський рубль), станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали суду та в подальшому зупинити видаткові операції по цим рахункам скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунках та заборони відчужувати кошти з банківських рахунків (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати), відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478) для: ПП «Піар Комора» (код ЄДР 36683606) НОМЕР_1 (українська гривня, євро, долар США, російський рубль) відмовити.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/4559/2017 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 69385438 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні