Постанова

від 05.10.2017 по справі 826/20382/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05 жовтня 2017 року 09:50 № 826/20382/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратія" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", про зняття арешту з рахунку,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратія", (далі - позивач, ТОВ "Кратія"), до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, (далі - відповідач), треті особи - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - третя особа-1, ДПІ у Шевченківському районі) , Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", (далі - третя особа-2, ПАТ "ОТП Банк") , про зняття арешту з рахунку №26002701333441, відкритий в ПАТ "ОТП Банк", накладений на підставі постанови ВДВС Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві від 09 квітня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно не знято арешт у зв'язку із закінченням виконавчого провадження та відсутністю заборгованості перед ДПІ у Шевченківському районі.

Представники відповідача та третіх осіб у відповідні судові засідання не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутності та/або письмові заперечення проти позову (пояснення) до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Згідно довідки ПАТ "ОТП Банк" від 16 листопада 2009 року вих. №007/02/903, позивачу 16 листопада 2009 року відкрито в ПАТ "ОТП Банк" поточний рахунок №26002701333441 у валютах: гривня, долар США, євро.

При цьому, 09 квітня 2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Руденком Ю.О. в межах виконавчого провадження ВП №38170218 (по примусовому виконанню виконавчого листа №826/691/13-а, виданого 25 квітня 2013 року Окружним адміністративним судом міста Києва, про стягнення з ТОВ "Кратія" боргу на загальну суму 9526,30 грн. на користь держави; боржник - ТОВ "Кратія"; стягувач - ДПІ у Шевченківському районі) прийнято постанову №288/11 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти в сумі 9526,30 грн., що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтом в банку р/р №26002701333441 в ПАТ "ОТП Банк", код банку 300528 або інших рахунках, що належать ТОВ "Кратія".

Разом з тим, позивач стверджував, а відповідач та треті особи не заперечували, що після того, як позивачу стало відомо про арешт майна він звернувся до відповідача з усною вимогою за інформацією, стосовно даного виконавчого провадження та про зняття арешту з рахунків. На свої звернення ТОВ "Кратія" отримало усну відповідь Руденка Юрія Олексійовича, що державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, а саме ДПІ у Шевченківському р-ні у зв'язку із тим, що заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними та всі матеріали по справі знищено, у зв'язку з чим у відділу не має можливостей проводити будь-які дії по знищеному виконавчому провадженню, тобто у нього не має можливості зняття арешту з рахунку до моменту надходження належним чином оформленого рішення суду про зняття арешту.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Станом на час вчинення оскаржуваних дій (бездіяльності), умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначались Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV, (далі - Закон №606-XIV) .

Так, відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 6, абз. 2 ч. 2 ст. 11, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 25, ч.ч. 1-5 ст. 52, ч.ч. 1-4 ст. 57 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Руденко Ю.О. був уповноважений на прийняття постанови про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах.

Разом з тим, згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону №606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Виходячи з того, що відповідачем не надано доказів того, що в межах спірних правовідносин має місце направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, або має місце нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також зважаючи на те, що виконавче провадження, в межах якого накладено спірний арешт, знищено, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності відповідача, яка полягає у не знятті арешту, накладеного постановою №288/11 про арешт коштів боржника від 09 квітня 2014 року.

Разом з тим, відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа ДПІ у Шевченківському р-ні від 08.12.2016 р. №35961/10/26/-59-17-02-13, ТОВ "Кратія" згідно карток особових рахунків АІС "Податковий блок" станом на 05.12.2016 р. боргу з податків, зборів, платежів, що контролюються ДПІ у Шевченківському р-ні, не має, що також підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа ДПІ у Шевченківському р-ні від 30.03.2017 р. №8369/10/26-59-07-02-28.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40, ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, в редакції станом на час прийняття даного судового рішення, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищезазначене, зокрема, звертаючи увагу на те, що спірна заборгованість ТОВ "Кратія" перед ДПІ у Шевченківському р-ні відсутня, а також заважаючи на те, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості наявності, станом на час розгляду справи, арешту на рахунку позивача №26002701333441, відкритому в ПАТ "ОТП Банк", накладеному на підставі постанови №288/11 про арешт коштів боржника від 09 квітня 2014 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зняття вказаного арешту.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратія" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", про зняття арешту з рахунку є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти арешт з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратія" №26002701333441, відкритого в Публічному акціонерному товаристві "ОТП Банк", накладений на підставі постанови №288/11 про арешт коштів боржника, прийнятої 09 квітня 2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Руденком Ю.О. в межах виконавчого провадження ВП №38170218.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратія" (код ЄДРПОУ 36798221) сплачений ним судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34967593).

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко