Ухвала

від 04.10.2017 по справі 820/492/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року м. Київ К/800/22543/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Приходько І.В. , Цвіркуна Ю.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016

у справі № 820/492/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича комерційна фірма Технікабуд (далі - позивач, ТОВ БВКФ Технікабуд )

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Київська ОДПІ м. Харкова)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ БВКФ Технікабуд звернулось у лютому 2016 року до суду з позовом до Київської ОДПІ м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2015 № 0002542201, № 0002552201 та від 09.12.2015 № 0003432201, № 0003452201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом від 17.08.2015 № 30/20-31-22-01-07/37191980, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог, зокрема: пп. 135.5.4, пп. 135.5.7 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого товариствам занижено податок на прибуток на загальну суму 1 562 421,00 гривня; ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, ст. 201 ПК України, внаслідок чого товариством занижено податкового на додану вартість на загальну суму 1 641 138,00 гривень; п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 ПК України, внаслідок чого встановлено незабезпечення товариством зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.10.2015: № 0002542201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 1 641 138,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 410 285,00 гривень; № 0002552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 1 562 421,00 гривня та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 390 605,00 гривень.

За результатами адміністративного оскарження, вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. При цьому, рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 27.11.2015 № 4267/10/20-40-10-04-14 позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2015 № 0002542201 за основним платежем на суму 38,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9,00 гривень, а також збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток, визначене податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2015 № 0002552201 за основним платежем на суму 16 584,00 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4146,00 гривень.

В подальшому, на виконання зазначеного рішення відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 09.12.2015: № 0003452201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 1 641 176,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 410 294,00 гривень; № 0003432201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 1 579 005,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 394 751,00 гривня.

Крім того, листом від 22.02.2016 № 1436/10/20-31-22-12-13 відповідачем повідомлено ТОВ БВКФ Технікабуд , що при проведенні інвентаризації податкових повідомлень-рішень встановлено, що при формуванні останніх було допущено методологічну помилку, у зв'язку з чим: податкове повідомлення-рішення від 09.12.2015 № 0003432201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 1 973 756,00 гривень, слід вважати збільшеною на 20 730,00 гривень (основного податку - 16 584,00 гривні, штрафні санкції - 4146,00 гривень); податкове повідомлення-рішення від 09.12.2015 № 0003452201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2 051 470,00 гривень, слід вважати збільшеною на 47,00 гривень (основного податку - 38,00 гривень, штрафні санкції - 9,00 гривень).

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

За змістом пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно пп. 135.5.4 та пп. 135.5.7 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів згідно з пунктами 159.3 та 159.5 статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В ході розгляду справи судами встановлено, що у перевіряємий період позивач (замовник/покупець) мав господарські взаємовідносини з: ТОВ Моноліт Констракшн (підрядник) за договором підряду від 01.11.2014 № 23 ХР (надання послуг з ремонту об'єктів в Харківській області та в місті Харкові згідно реєстру); ПП Торгснаб 2009 (підрядник) за договором підряду від 28.03.2013 № 7 ХР (поточний та капітальний ремонт житлових будинків за адресами: м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 95, вул. Шекспіра, буд. 8, вул. Чернишевського, буд. 77, пр. Маршала Жукова, буд. 12 за вересень 2013 року); ТОВ ТАРССАН (постачальник) за договором поставки від 01.07.2013 № 0107/13-1 (металопластикові вікна, заглушки, відливи, підвіконня в асортименті); ТОВ Елінг.Буд ХХІ (постачальник) за договорами поставки від 30.01.2013 № 602 та № 702 (будівельні матеріали); ТОВ Спецтрубомонтаж (ТОВ Міськбуд-Комплект ) (підрядник) за договорами підряду від 04.03.2013 № 40132-т, від 20.05.2013 № 401313-т, від 01.05.2013 № 401312-т, від 01.06.2013 № 0106-ц, від 20.05.2013 № 461-т, від 03.04.2013 № 0304-т, від 03.04.2013 № 0204-т, від 02.04.2013 № 402-т, від 30.04.2013 № 4021-т, від 16.05.2013 № 2904-т, від 01.02.2013 № 40131-т (ремонтні роботи сходового майданчику пакувального виробництва на території ХВ ПАТ САН ІнБев Україна по вул. Роганській, 161, м. Харків; роботи по будівництву культурно-офісного центру по вул. Целиноградській, буд. 50; ремонтні роботи по обладнання фасаду (профлист) адміністративно-побутового корпусу Мерефянського філіалу ПАТ Харківгаз за адресою: Харківська обл., вул. Дніпропетровська, 73; поточний ремонт приміщення 1-го та 3-го поверху Блок-1 ФТІНТ ім. Б.І.Вєркіна НАН України за адресою: пр-т Леніна, 47, м. Харків; поточний ремонт коридору 3-го поверху будівлі ПАТ Ененргопроект в м. Харкові; поточний ремонт мозаїчної підлоги входу столової з двору учбового корпусу НУДЗ України по вул. Чернишевського, 94, м. Харків; ремонтні роботи приміщень дробини, приміщень пивоварного виробництва, а також л/кг цеха розливу на території ХВ ПАТ САН ІнБев Україна по вул. Роганській, 161, м. Харків); ПП Буд-Комунікація (підрядник) за договорами підряду від 01.03.2013 року № 2 ХР, від 01.07.2013 року №3 ХР та від 0.05.2013 року №6 ХР (поточний ремонт житлових будинків у м. Харкові); ТОВ Генбудінвест (підрядник) за договорами підряду від 29.10.2012 № 1-523-12Г, від 25.12.2012 № 1-132-12Г, від 25.12.2012 № 1-125-12Г, від 27.12.2012 № 1-122-12Г, від 21.01.2013 № К-43, від 25.01.2013 № Г-7 та № Тр-77, від 21.01.2013 № К-43 та № СШ-145Б, від 01.02.2013 № 16, № 71, № 6Б, № 49, № 20, № 46А, № 23, № 39, № 20А, № 73, № 4, № 24, № 139, № 5Г, № 5Б, від 06.02.2013 № М-22, від 01.03.2013 № 1 ХР (поточний ремонт житлових будинків у м. Харкові); ТОВ СК ВАВИЛОН (підрядник) за договорами підряду від 27.01.2014 № 17-ХР та від 03.02.2014 № 18-ХР (послуги з поточного ремонту житлових будинків міста Харкова згідно до реєстру (додаток № 1)); ТОВ Лугєвробут (підрядник) за договором підряду від 31.05.2013 № 8-ХР (поточний та капітальний ремонт житлових будинків за адресами в місті Харкові); ТОВ Велторг 2013 за договорами підряду від 01.08.2013 № 2-з, від 03.10.2013 № 44188т, від 09.10.2013 № 910/13, від 01.11.2013 № 0504т, від 04.11.2013 № 401317т та № 401318т, від 18.11.2013 № 11-ХР (послуги: з поточного ремонту приміщення 1 поверху, схову, корпусу КБ ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України за адресою: м. Харків, пр. Леніна, б. 47; з реконструкції адміністративного корпусу, побутових приміщень пакувального і пивовареного виробництва та вентиляційних камер ХВ ПАТ САН ІнБев Україна по вул. Роганській, 161, м. Харків; роботи по будівництву культурно-офісного центру по вул. Целіноградській, буд. 5 в м. Харкові; поточний ремонт житлових будинків у м. Харкові відповідно до додатку № 1 до договору № 11-ХР від 18.11.2013); ТОВ Крістал-Торг (постачальник) за договором поставки від 18.11.2013 № 3-М (будівельні матеріали).

На підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій, обумовлених вказаними правочинами, та фактичного отримання придбаних товарів (робіт/послуг), позивачем долучено до матеріалів справи копії податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових ордерів, рахунків-фактур, платіжних доручень, карток складського обліку, корінців разового пропуску, договірних цін, відомостей ресурсів, дефектного локального кошторису на будівельні роботи, дефектних актів, розрахунків загальновиробничих витрат, розрахунків загальновиробничих витрат у складі договірної ціни, актів прийому-передачі будівельних матеріалів, картки рахунку № 631 по розрахункам з контрагентом, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/затрат, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат, актів прийому виконаних будівельних робіт, актів приймання будівельних робіт, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), відомостей ресурсів, відомостей ресурсів до договірної ціни, локальних кошторисів, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), комерційних пропозицій, заявок, заявок на поставку, товарно-транспортних накладних, до оформлення яких у податкового органу питань не виникало.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилань відповідача на акти перевірок та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, які слугували однією з підстав для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з тим, що порушення контрагентом податкового законодавства не може впливати на правомірність формування ТОВ БВКФ Технікабуд податкового кредиту, оскільки платник податку не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Також, судами вірно відхилено посилання відповідача на постанову господарського суду Харківської області від 19.11.2014 по справі № 922/4604/14 про визнання ТОВ Велторг 2013 банкрутом, оскільки на момент оголошення останнього банкрутом, всі укладені з позивачем правочини були виконані.

Стосовно тверджень відповідача про притягнення керівника ТОВ Крістал Торг до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України), судами вірно зауважено, що відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.07.2015 по справі № 639/5865/15-к, подія злочину (фіктивне підприємництво, ст. 205 КК України) відбулася 08.04.2014, тобто коли ТОВ Крістал Торг було придбано новим власником, який розпочав злочинну діяльність, в той час як вказаний вирок суду не надає жодних підстав ставити під сумнів законність господарської діяльності ТОВ Крістал Торг до квітня 2014 року.

Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що доводи та висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами, в той час як у ході судового розгляду встановлено протилежне.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено реальність спірних господарських операцій, а тому обґрунтовано визнано підставність та правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарських операцій, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу та правомірно задовольнили позовні вимоги ТОВ БВКФ Технікабуд .

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 222-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 у справі № 820/492/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: І.В. Приходько Ю.І. Цвіркун