Постанова

від 03.10.2017 по справі 2а-2834/11/1270

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенди О.В., суддів:Гриціва М.І., Прокопенка О.Б.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства Іст-Оіл Луганськ (далі - Підприємство) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (на сьогодні - Луганська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області; далі - ОДПІ) про визнання дій протиправними та скасування наказу,

встановила:

Підприємство звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії ОДПІ по видачі та виконанню наказу від 25 березня 2011 року № 558 Про проведення документальної невиїзної перевірки приватного підприємства Іст-Оіл Луганськ з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту, декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року (далі - Спірний наказ), скасувати цей наказ.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 26 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року, позов задовольнив.

Не погоджуючись із цими рішеннями, ОДПІ оскаржила їх до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 8 вересня 2011 року відкрив касаційне провадження і витребував справу із суду першої інстанції.

На виконання вимог суду касаційної інстанції, зважаючи на втрату судового провадження в адміністративній справі № 2а-2834/11/1270, Луганський окружний адміністративний суд з власної ініціативи ухвалою від 25 серпня 2015 року відновив втрачене провадження у цій адміністративній справі в частині: адміністративного позову від 4 квітня 2011 року Підприємства до ОДПІ про визнання дій протиправними та скасування Спірного наказу; апеляційної скарги на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року; ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2011 року про відкриття провадження; постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року; ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2011 року про відкриття апеляційного провадження; ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2011 року про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду; ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 березня 2016 року на підставі статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) касаційне провадження закрив із посиланням на недостатність відновлених матеріалів справи.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ОДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм процесуального права, а саме статті 279 КАС. У заяві ОДПІ просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року скасувати, а справу передати до суду касаційної інстанції для продовження розгляду касаційної скарги.

На обґрунтування наведених у заяві доводів ОДПІ додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2017 року (справа № К/9991/18875/12), 18 січня 2017 року (справа № К/9991/60898/12), 8 лютого 2017 року (справа № К/800/7505/14), в яких касаційний розгляд відбувся за частково відновленими втраченими провадженнями в адміністративних справах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОДПІ підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 273 КАС визначено можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення, або в якій провадження закрито.

За статтею 275 цього Кодексу заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 279 КАС у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

За частиною четвертою статті 218 КАС суд приймає рішення про закриття касаційного провадження у справі у разі, коли особа, яка подала касаційну скаргу, відмовилась від неї до закінчення цього провадження.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

За наслідками розгляду касаційної скарги цей суд має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження (пункти 7, 8 частини першої статті 223 КАС).

Згідно з частиною другою статті 228 КАС суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Нормативний підхід до розуміння наведених норм процесуального права в їх взаємозв'язку у контексті обставин справи дає підстави для такого висновку.

Рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині приймається в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII КАС. Прийняття цього рішення за підсудністю відноситься до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 279 КАС саме цей суд вправі закрити розгляд заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження та роз'яснити особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів відновленого втраченого судового провадження і з цієї причини закрив провадження за касаційною скаргою.

Однак на стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі статті 279 КАС з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 23 лютого 2016 року, 1 серпня 2017 року (справи №№ 21-6159а15, 21-3983а16 відповідно).

Відповідно до підпункту а пункту 1 частини другої статті 243 КАС у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Аналіз наведених норм процесуального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції неправильно застосував процесуальний закон, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з передачею справи до цього суду для подальшого касаційного розгляду поданої касаційної скарги.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIIІ Про судоустрій і статус суддів та статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

Заяву Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року скасувати, а справу передати до суду касаційної інстанції для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Кривенда

Судді: М.І. Гриців

О.Б. Прокопенко