Постанова

від 09.10.2017 по справі 805/3261/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                 09 жовтня 2017 р.                                                     Справа № 805/3261/17-а приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1   Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до відповідача: Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа»                    м. Маріуполь про: стягнення заборгованості з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період: квітень – травень 2017 року у розмірі                    14115,22 грн.                                                       В С Т А Н О В И В: Позивач, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» м. Маріуполь про стягнення заборгованості з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період: квітень – травень 2017 року у розмірі 14115,22 грн. В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на те, що згідно                    п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства зобов'язані з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п. п. «б» - «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку. Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень – травень 2017 року складає 14115,22 грн., у зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі не прибуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Міське комунальне підприємство «Маріупольтепломережа» м. Маріуполь зареєстроване в якості юридичної особи 31 липня 1995 року за № 12741200000003354, включено до ЄДРПОУ за № 03336798 та перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області. Як вбачається з матеріалів справи відповідач має заборгованість по фактичним витратам з виплати та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня по травень 2017 року по працівникам, які працювали на підприємстві відповідача на загальну суму 14115,22 грн., що підтверджується наявним у справі розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, довідками про підтвердження  наявного пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, розпорядженнями (протоколами) про призначення пільгової пенсії, довідками про розрахунок стажу. З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що зазначеним особам, які працювали на підприємстві відповідача була призначена та виплачується пільгова пенсія за списком № 2, що підтверджується довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії. Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону                     № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» – «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, у відповідності до вимог вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За приписами пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 6.1 передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно п. 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пунктом 6.5 розділу 6 Інструкції передбачено, що Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Відповідно до пункту 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив. На час розгляду справи за підприємством обліковується заборгованість в розмірі 14115,22 грн. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, так як він дійсно має право на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, а у відповідача є заборгованість з таких витрат. Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується. На підставі викладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд                                                         П О С Т А Н О В И В: Позовні вимоги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України                   м. Маріуполя Донецької області до Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» м. Маріуполь про стягнення заборгованості з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період: квітень – травень 2017 року у розмірі 14115,22 грн. – задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа»                           м. Маріуполь (87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, буд. 1, код ЄДРПОУ 03336798) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (85748, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, буд. 27а, код ЄДРПОУ 23336754) заборгованість з відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період: квітень – травень 2017 року у розмірі 14115 (чотирнадцять тисяч сто п'ятнадцять) гривень 22 копійки. Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.                        Суддя                                                                            Олішевська B.В.