Ухвала

від 04.10.2017 по справі 805/2215/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року справа №805/2215/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Куленка О.Д., представників позивача Ковшової М.В., Буйлової Л.А., представника відповідача - Сенникова А.А., діючих за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 805/2215/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажспецтехнологія до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Монтажспецтехнологія звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 01 лютого 2017 року № 0001841201 (а.с. 4-10).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 01 лютого 2017 року № 0001841201 про застосування штрафу у розмірі 12 798,90 грн. (а.с. 55-57).

Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДФС у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 805/2215/17-а та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянтом зазначено, що Товариством прострочено сплату узгодженого зобов'язання ,у зв'язку з чим податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення (а.с. 59-60).

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти скасування постанови суду першої інстанції, наполягали на тому, що вона прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Монтажспецтехнологія (код ЄДРПОУ 38532373) є юридичною особою та платником податку на додану вартість. Діє на підставі Статуту (а.с. 30-45)

03 липня 2015 року Товариством до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ та уточнюючу податкову декларацію за травень 2015 року. Зазначені декларації отримані податковим органом та зареєстровані за номером № 9138137862 (а.с. 21-26).

30 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Монтажспецтехнологія до бюджету сплачено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 127 989,00 грн. за травень 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 313 від 30 червня 2015 року (а.с. 27).

Відповідно до реєстру транзакцій, 30 червня 2015 року відбулось зарахування коштів у розмірі 127 989,00 грн. на відповідний рахунок казначейської служби та 16 липня 2015 року відбулось списання коштів та зарахування їх до бюджету (а.с. 28-29).

15 грудня 2016 року податковим органом проведена перевірка дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, за результатами якої складено Акт перевірки № 7356/12-01/38532373. Вказаним актом встановлено затримку на 4 та 8 календарних днів сплати грошового зобов'язання (а.с. 20).

01 лютого 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001841201 щодо застосування 10% штрафних санкцій у розмірі 12 798,90 грн. за затримку на 4; 8 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 127 989,00 грн. (а.с. 11).

Не погодившись із вказаним рішенням, 17 лютого 2017 року Товариство звернулося до ДФС України зі скаргою, у якій просило скасувати вказане податкове повідомлення - рішення (а.с. 12-13).

Листом від 26 квітня 2017 року № 8891/6/99-99-11-03-01-25 на адресу позивача направлено рішення про результати розгляду скарги, відповідно до якого скарга Товариства залишена без задоволення, а спірне рішення - без змін (а.с. 14-17).

Спірним питанням у справі є правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні санкції, оскільки позивачем не порушено строки сплати грошового зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 1 ПК України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до пунктів 49.18 та 49.18.1 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із статтею 54 ПК України, зокрема, пункту 54.1 крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вже зазначалось судом, Товариством подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року (з граничним терміном подання 20 червня 2015 року) - 03 липня 2015 року.

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 127 989,00 гривень є узгодженими.

Згідно із статтею 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 203 ПК України визначено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, товариство зобов'язано сплатити суму податкового зобов'язання не пізніше 30 червня 2015 року.

Згідно до приписів статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Підпунктом 200 1.4. зазначеної статті встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 1 статті 43 цього Кодексу.

Підпунктом 200 1.5. встановлено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Згідно з п.п. 200 1.6. статті 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Статтею 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд наголошує на тому, що матеріалами справи, зокрема, платіжним дорученням від 30 червня 2015 року № 313 (а.с. 27), роздруківками з реєстру транзакцій на електронному рахунку позивача у СЕА ПДВ в базі Електронний кабінет платника платіж ТОВ Монтажспецтехнологія із призначенням платежу перерахування суми ПДВ за травень 2015 року до СЕА (а.с. 28-19) підтверджено, що Товариство своєчасно (30 червня 2015 року) сплатило до бюджету суму податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2015 року.

Той факт, що списання коштів відбулося лише 16 липня 2015 року, не залежить від позивача та не може бути підставою для нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 01 лютого 2017 року № 0001841201 про застосування штрафу у розмірі 12 798,90 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 805/2215/17-а - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 04 жовтня 2017 року.

Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова