Ухвала

від 05.10.2017 по справі 216/3521/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/3521/16-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц/774/895/К/17 Бутенко М.В.

Категорія - 27 (1 ) Доповідач Бондар Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар: Кислиця І.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України - Кругловенка Олега Миколайовича,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України про захист прав споживача та стягнення банківського вкладу,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом до Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України ( надалі - ПАТ ЕксімБанк про захист прав споживача та стягнення банківського вкладу.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що між ним та АТ Укрексімбанк 03.02.2015 року укладено Договір строкового банківського вкладу в банківських металах зі сплатою процентів після закінчення строку вкладу № 46993-3685. На депозитний рахунок банку позивач вніс золото у зливках номіналом 100 грамів -2 шт., 5 грам - 2 шт., 2,5 грама - 1 шт., 1 грам - 3 шт. (усього - 215,5 грам) строком на 365 календарних днів під 0,75 процентів річних. Строк одержання вкладу 03.02.2016 року.

За період з 03.02.2016 року по 05.12.2016 року враховуючи вимоги НБУ позивачу, окрім процентів повернуто 195,5 грам золота. На даний час, він не отримав залишок вкладу - 20 грам золота. Вважає, що відповідач приховував від нього, як вкладника банку, дії обмежувальних постанов НБУ на час укладання договору, що перешкоджали поверненню вкладу під час закінчення дії договору.

Після уточнення позовних вимог ОСОБА_2 просив зобов'язати відповідача повернути йому залишки банківського вкладу у банківських металах номіналом 20 грамів, у кількості 1 шт.; визнати недійсними дії відповідача, а саме п.п. 7.2, 7.3, 7.4 договору № 46993-3685 від 03.02.2015 року, стягнути з відповідача на користь позивача грошову суму у розмірі 182 847 грн., як міру відповідальності за порушення законодавства, стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за прострочення строків виконання зобов'язань у розмірі 192 200,00 грн., стягнути з відповідача на користь позивача 3 % пені за кожен день прострочення у розмірі 200 000,00 грн., стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних з простроченої суми в порядку ст.. 624 ч. 1, 625 ч. 2, в розмірі 20661,00, стягнути моральну шкоду у розмірі10 000 грн., стягнути 1 789 грн. - суму безпідставно стягнутих відповідачем з позивача суму комісійної винагороди, стягнути судовий збір у розмірі 1 090,00 грн..

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2017 року позов задоволено частково. Зобов'язано ПАТ Державний експортно-імпортний банк України повернути ОСОБА_2 залишки банківського вкладу в банківських металах номіналом 20 грамів у кількості 1 шт. Стягнуто з ПАТ Державний експортно-імпортний банк України на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1090 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність рішення суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судом не зазначено в рішенні про безоплатне повернення вкладу. Зокрема вважає, що судом в порушення законодавства ст.ст. 611,625 ЦК України не стягнуто 3% річних з Банку за порушення та несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Судом не враховано порушення Банком п.3.11 умов договору, стосовно видачі вкладу частинами. Судом не враховано право позивача на своєчасне повернення коштів, виконання послуг належної якості, порушення яких відповідачем спричинило стрес, нервування, моральні страждання.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ ЕксімБанк просить рішення суду, як законне та обґрунтоване залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем АТ Укрексімбанк 03.02.2015 року укладено Договір строкового банківського вкладу в банківських металах зі сплатою процентів після закінчення строку вкладу № 46993-3685.

На депозитний рахунок до банку позивач вніс золото у зливках номіналом 100 грамів -2 шт., 5 грам - 2 шт., 2,5 грама - 1 шт., 1 грам - 3 шт. (усього - 215,5 грам) строком на 365 календарних днів під 0,75 процентів річних. Строк одержання вкладу 03.02.2016 року ( а.с.43)

У зв'язку із закінченням строку вкладу, вклад був перерахований банком на поточний рахунок на підставі п.п. 2.3., 3.12. договору.

Видача вкладу з поточного рахунку відбувалась з урахуванням правил, встановлених постановами Правління Національного банку України :

- від 03.03.2016 року № 140 „Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", постанова діяла з 05.03.16 по 08.06.16 включно;

- від 07.06.2016 року № 342 „Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", постанова діяла з 09.06.16 по 14.09.16 включно;

- від 14.09.2016 року № 386 „Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України",постанова діє з 15.09.16 по 15.12.16 включно;

Як видно з матеріалів справи, за період з 03.02.2016 року по 05.12.2016 року, враховуючи вимоги НБУ, ОСОБА_2, окрім процентів, отримав назад 195,5 грам золота. На час розгляду справи вкладник не отримав залишок вкладу - 20 грам золота з поточного рахунку. Дані фактичні обставини визнані сторонами та не оспорюються.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності не отримання позивачем у повному обсязі з поточного рахунку Банку розміру вкладу 20 грамм цінних металів. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення штрафу ( пені) за порушення виконання грошового зобов'язання, збитків, комісійної винагороди та моральної шкоди суд виходив з їх недоведеності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Між сторонами виник спір з приводу належного виконання укладеного договору банківського вкладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України Про банки і банківську діяльність вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Преамбула Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг визначає метою цього Законустворення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 цього Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

Стаття 1 Закону України Про захист прав споживачів визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до частини п'ятої статті 10 цього Закону у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п'ятою статті 10 Закону України Про захист прав споживачів , а саме сплату пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожен день прострочення.

Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.

Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення - є мірою відповідальності.

Однак, повертаючи частинами грошові кошти за договором банківського вкладу від 8 січня 2014 року № 00232663, банк посилався на постанови Правління НБУ від 1 грудня 2014 року № 758 та від 3 березня 2015 року № 160 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , у яких передбачено, що уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 тис. грн на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.

Метою цих постанов Правління НБУ було недопущення використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму та врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України.

Тому на час дії постанов Правління НБУ від 1 грудня 2014 року № 758 та від 3 березня 2015 року № 160 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України не підлягає нарахуванню пеня в розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення, що передбачена частиною п'ятою статті 10 Закону України Про захист прав споживачів у зв'язку з установленням обмеження щодо видачі банками коштів. Разом з тим положення цих постанов Правління НБУ не звільняють банк від виконання своїх обов'язків, установлених договором та законодавством, з урахуванням встановлених обмежень щодо видачі коштів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11.05.2016 по справі № 6-37цс16 ,що враховуючи сутність пені та беручи до уваги вимоги постанови Правління НБУ, якою встановлено обмеження щодо здійснення виплат банками на певний період, не можна кваліфікувати дії банку як неналежне виконання покладених на нього зобов'язань. Тобто, на час дії постанови Правління НБУ не підлягає нарахуванню пеня у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення, що передбачена частиною п'ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у зв'язку з встановленням обмеження щодо видачі банками коштів.

Отже, висновок суду першої інстанції в частині відмови позивачу ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання ґрунтуються на вимогах законодавства.

Колегія суддів також погоджується із висновками суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо виконання ПАТ ЕксімБанк умов укладеного між сторонами договору банківського вкладу в частині своєчасного повернення грошових коштів.

На виконання положення п. 3.12. Укладеного між сторонами договору строкового банківського вкладу, вклад ОСОБА_2 по закінченню строку дії був перерахований банком з вкладного на поточний рахунок. Кошти з якого видаються на вимогу вкладника із урахуванням обмежень, встановлених Постановами НБУ.

Посилання позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на порушення ПАТ ЕксімБанк його прав щодо утримання комісії у зв'язку із видачею вкладу за розміном зливків по 20 грам, замість його вкладу у зливках по 100 грам, згідно Тарифів комісійної винагороди, колегія суддів вважає їх безпідставними. Банк діяв згідно положення п.5.2.7 укладеного між сторонами Договору, яким передбачено, що вкладник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги банку,пов'язані із виконанням розпоряджень вкладника відповідно до ставок комісійної винагороди, визначених чинними Тарифами комісійної винагороди на банківські послуги, затвердженими Банком ( а.с.10). Вкладник забажав отримати частками вклад у злитках по 20 гр., тому за ці послуги Банком встановлений тариф у розмірі 1789грн., який правомірно було у виконання вимог укладеного договору оплачено позивачем.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: