Ухвала

від 09.10.2017 по справі 906/148/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ УХВАЛА 09 жовтня 2017 року Справа № 906/148/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого:                            Кравчука Г.А., суддів:                                         Алєєвої І.В., Коробенка Г.П., розглянувши  матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Оріон" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі Господарського суду№ 906/148/17Житомирської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Оріон" доПопільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області провизнання незаконним та скасування п.  п. 2, 3 рішення від 26.07.2016 №  168; визнання поновленими терміни дії договорів оренди земельних ділянок   В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Оріон" (далі – Товариство) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2017, яка не може бути прийнята Вищим господарським судом України до провадження, враховуючи наступне. Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, зокрема відповідно до пп.  5 п. 2 ч. 2 статті  4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. В порушення зазначених норм до касаційної скарги Товариства не додано платіжного доручення або іншого документа, який би підтверджував сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Разом з тим, до касаційної скарги Товариство додало клопотання про зменшення суми судового збору, у якому воно просить зменшити суму сплати судового збору до 2  000 грн., зазначаючи, що Товариство не має можливості сплатити судовий збір, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, відсутністю коштів на його оплату та тим, що воно сплачувало судовий збір у більшому розмірі у суді першої і апеляційної інстанцій. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Підпунктом 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані із відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Отже, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин, які повинні підтверджуватись належними доказами.   Товариством у клопотанні про зменшення суми судового збору не наведено переконливих обґрунтувань та виключних підстав підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір, твердження скаржника про те, що він сплачував судовий збір у більшому розмірі у суді першої і апеляційної інстанцій не може бути прийнято до уваги суду тому, що судовий збір сплачено на платіжні реквізити судів першої і другої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання. Відповідно до п. 4 частини першої ст.  1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Враховуючи наведене, зазначена касаційна скарга Товариства підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі п. 4 частини першої ст. 1113  ГПК України. Керуючись ст. 86 та п. 4 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України У Х В А Л И В: Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Оріон" про зменшення суми судового збору залишити без задоволення. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство "Оріон" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №  906/148/17 Господарського суду Житомирської області повернути скаржнику без розгляду. Головуючий суддя                                                                      Г.А. Кравчук Суддя                                                                                          І.В. Алєєва           Суддя                                                                                          Г.П. Коробенко