Рішення

від 03.10.2017 по справі 910/12755/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017Справа №910/12755/17

За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія Інгосстрах доПриватного акціонерного товариства Страхова компанія Нова та Товариства з обмеженою відповідальністю Актавіс Україна третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 ОСОБА_1 простягнення 56234 грн. 36 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Інгосстрах з вимогами до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Нова та Товариства з обмеженою відповідальністю Актавіс Україна про стягнення 56234 грн. 36 коп.

Свої позовні вимоги до відповідача 1 позивач обґрунтовує тим, що відповідач 1 в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Рено, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/2720374, та право вимоги за якою перейшло до позивача. Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 страхове відшкодування за Полісом АЕ/2720374 у розмірі 50000 грн. 00 коп.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 2 на підставі ст. ст. 1194, 1172 Цивільного кодексу України, частину страхового відшкодування у розмірі 6234 грн. 36 коп., оскільки винна у ДТП особа - водій транспортного засобу Рено, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП перебувала у трудових відносинах з відповідачем 2, та відповідач 2 є страхувальником за Полісом АЕ/2720374.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2017 порушено провадження у справі № 910/12755/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - ОСОБА_1; розгляд справи призначено на 15.09.2017.

05.09.2017 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами (у випадку нез'явлення представника позивача у судове засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 03.10.2017.

Представник позивача у судове засідання 03.10.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, 05.09.2017 подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами (у випадку нез'явлення представника позивача у судове засідання), клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103043101408.

Представник відповідача 1 у судове засідання 03.10.2017 не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1002888546 від 04.08.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 22.09.2017 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку та 22.09.2017 не було вручене під час доставки (з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958).

Представник відповідача 2 у судове засідання 03.10.2017 не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1002888565 від 04.08.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 22.09.2017 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку та 22.09.2017 не було вручене під час доставки (з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958).

Представник третьої особи у судове засідання 03.10.2017 не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у постанові Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.07.2016 у справі № 369/5035/16-п, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 26.09.2017 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку та 28.09.2017 не було вручене під час доставки (з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958).

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників судового процесу з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 03.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 89736615, виданої управлінням патрульної поліції у м. Житомирі МВС України, та постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.07.2016 у справі № 369/5035/16-п, яка набрала законної сили 12.07.2016 (з урахуванням постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.08.2016 про виправлення описки), встановлено, що 14.04.2016 ОСОБА_1, керуючи автомобілем Рено, державний номер НОМЕР_2, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

10.02.2015 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Інгосстрах (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Автокредит Плюс (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № К3Н0CPS-151A32Z, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача), пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 9 Договору добровільного страхування строк його дії встановлено з 11.02.2015 по 10.02.2016. Цей договір лонгується на такий же строк у разі оплати наступних страхових платежів, якщо жодний учасник договору не заявить про бажання його припинити.

Судом встановлено, що строк дії Договору добровільного страхування наземного транспорту № К3Н0CPS-151A32Z від 10.02.2015 було продовжено на підставі п. 9 Договору у зв'язку зі сплатою страхувальником чергових страхових платежів (позивачем долучено до позовної заяви відповідні меморіальні ордери), з огляду на що суд дійшов висновку, що станом на дату ДТП (14.04.2016) Договір добровільного страхування наземного транспорту № К3Н0CPS-151A32Z від 10.02.2015 був чинним.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України Про страхування страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України Про страхування визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 26-2016 від 11.05.2016, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 23.03.2010) на підставі ремонтної калькуляції № 26-2016 від 11.05.2016 (система Audatex), вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,00) становить 56234 грн. 36 коп.

Згідно з рахунком № 68 від 12.05.2016, виставленим СТО - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, становить 56234 грн. 36 коп.

Відповідно до акту № 68 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.05.2016, складеного замовником (страхувальником за договором добровільного страхування) та виконавцем робіт (Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.), фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, становить 56234 грн. 36 коп.

Судом встановлено, що роботи, наведені в акті № 68 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.05.2016, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, які значені у Довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 89736615, виданій управлінням патрульної поліції у м. Житомирі МВС України, та протоколі огляду транспортного засобу від 18.04.2016, складеному страхувальником та страховиком за договором добровільного страхування.

Відповідно до страхового акту № И-6775323 від 17.05.2016, складеному Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Інгосстрах , розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № К3Н0CPS-151A32Z від 10.02.2015 становить 56234 грн. 36 коп., на підставі якого та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 15.04.2016, позивачем 18.05.2016 було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у розмір 56234 грн. 36 коп. на рахунок СТО - ФОП ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 19.05.2016 на суму 56234 грн. 36 коп., копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що на дату скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Рено, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Нова відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/2720374 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до копії Полісу АЕ/2720374, долученої позивачем до позовної заяви).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача 1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду , заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту № К3Н0CPS-151A32Z від 10.02.2015, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Рено, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Нова за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/2720374, відповідно до положень Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Рено, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АЕ/2720374).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

З огляду на те, що відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 26-2016 від 11.05.2016, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 23.03.2010) на підставі ремонтної калькуляції № 26-2016 від 11.05.2016 (система Audatex), коефіцієнт фізичного зносу автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, становить нуль (Ез = 0,00), та вказаний звіт є попереднім оціночним документом, суд дійшов висновку, що акт № 68 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.05.2016, відповідно до якого фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, становить 56234 грн. 36 коп., який містить детальний опис виду ремонтних робіт та перелік використаних запасних частин і матеріалів, є належним доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням встановлення судом причинного зв'язку між тими роботами, що зазначені у вказаному акті, у Довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 89736615, виданій управлінням патрульної поліції у м. Житомирі МВС України, та протоколі огляду транспортного засобу від 18.04.2016, складеному страхувальником та страховиком за договором добровільного страхування.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на підставі вказаного акту виконаних робіт, який підтверджує фактичну вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/2720374 становить 0 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 50000 грн. 00 коп.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/2720374 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 56234 грн. 36 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Рено, державний номер НОМЕР_2 (56234 грн. 36 коп.), беручи до уваги розмір франшизи за Полісом АЕ/2720374 у розмірі 0 грн. 00 коп. та ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що становить 50000 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Інгосстрах до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Нова про стягнення 50000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 2 на підставі ст. ст. 1194, 1172 Цивільного кодексу України, частину страхового відшкодування у розмірі 6234 грн. 36 коп., оскільки винна у ДТП особа - водій транспортного засобу Рено, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП перебувала у трудових відносинах з відповідачем 2, та відповідач 2 є страхувальником за Полісом АЕ/2720374.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, законодавством встановлено принцип повного відшкодування шкоди, яка завдана майну юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд зазначає, що неодноразово ухвалами від 04.08.2017 та від 15.09.2017 зобов'язував відповідача 2 надати суду докази, що підтверджують право власності (інше речове право) відповідача 2 на автомобіль Рено, державний номер НОМЕР_2.

Однак, відповідачем 2 не було виконано вказаних вимог ухвал суду.

Водночас, суд зазначає, що у Довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 89736615, яка видана управлінням патрульної поліції у м. Житомирі МВС України, зазначено, що транспортний засіб Рено, державний номер НОМЕР_2, належить відповідачу 2 - Товариству з обмеженою відповідальністю Актавіс Україна .

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Суд зазначає, що неодноразово ухвалами від 04.08.2017 та від 15.09.2017 зобов'язував відповідача 2 та третю особу надати суду докази перебування ОСОБА_1 (винної у ДТП особи) у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Актавіс Україна" (відповідачем 2) станом на дату ДТП - 14.04.2016 (копію наказу на призначення на посаду, тощо).

Однак, відповідачем 2 та третьою особою не було виконано вказаних вимог ухвал суду.

Водночас, суд зазначає, що у постанові Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.07.2016 у справі № 369/5035/16-п судом було зазначено, що винна у ДТП особа - ОСОБА_1 працює у Товариства з обмеженою відповідальністю Актавіс Україна (відповідач 2).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність , у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/2720374 страхувальником є відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю Актавіс Україна .

З огляду на викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності (на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України) та враховуючи, що страхувальником за Полісом АЕ/2720374 є Товариство з обмеженою відповідальністю Актавіс Україна , беручи до уваги положення ст. 1194 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що для повного відшкодування шкоди, завданої власнику автомобіля ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Рено, державний номер НОМЕР_2 (у загальній сумі 56234 грн. 36 коп.), відповідач 2 повинен сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 6234 грн. 36 коп. (різницю між розміром завданої шкоди та страховим відшкодуванням за Полісом АЕ/2720374)

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Інгосстрах до Товариства з обмеженою відповідальністю Актавіс Україна про стягнення 6234 грн. 36 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Нова (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11; ідентифікаційний код: 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Інгосстрах (49100, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Узвіз Кодацький, буд. 2; ідентифікаційний код: 33248430) страхове відшкодування у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1422 (одна тисяча чотириста двадцять дві) грн. 62 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Актавіс Україна (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33; ідентифікаційний код: 37932060) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Інгосстрах (49100, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Узвіз Кодацький, буд. 2; ідентифікаційний код: 33248430) грошові кошти у розмірі 6234 (шість тисяч двісті тридцять чотири) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 38 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено 09.10.2017

Суддя І.М. Отрош