Рішення

від 03.10.2017 по справі 914/1650/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017р.                                                                        Справа № 914/1650/17

За позовом: Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів

до відповідача: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Лінкольна 23-А”, м. Львів

про стягнення 163 515 грн. 52 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт

від відповідача: ОСОБА_2 - представник

Позов заявлено Львівським міським комунальним підприємством “Львівтеплоенерго” до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Лінкольна 23-А” про стягнення 385 015 грн. 52 коп., з яких: 371 817 грн. 59 коп. – основного боргу, 4 055 грн. 69 коп. – пені, 1 943 грн. 37 коп. – 3% річних та 7 198 грн. 87 коп. – інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 14.08.2017 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 12.09.2017 р. Ухвалою суду від 12.09.2017 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 03.10.2017 р.

29.09.2017 р. представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи інформації по об’єкту та показів лічильника, та заяву №б/н від 29.09.2017 р. про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що відповідачем частково сплачено основний борг, і станом на 29.09.2017 р. він становить 150 317,59 грн., таким чином позивач просить стягнути з відповідача 150 317 грн. 59 коп. - основного боргу, 4 055 грн. 69 коп. - пені, 1 943 грн. 37 коп. – 3% річних та 7 198 грн. 87 коп. - інфляційних нарахувань, що в сумі складає 163 515 грн. 52 коп.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2017 р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, просить позов задоволити в розмірі згідно заяви про зменшення позовних вимог.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що на підставі укладеного 22.11.2013 р. між позивачем та відповідачем договору №1606/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді, позивач постачав відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах. Однак відповідач, який зобов’язувався своєчасно вносити плату за спожиту теплову енергію за встановленими тарифами та в терміни передбачені договором, допустив заборгованість перед позивачем, яка станом на 25.06.2017 р. складала 371 817 грн. 59 коп. Після цього здійснено часткову оплату основного боргу, у зв’язку з чим позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, який позивач просить стягнути в розмірі 150 317 грн. 59 коп. Також за неналежне виконання договірних зобов’язань позивач нарахував відповідачу відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 1 943 грн. 37 коп., інфляційні втрати в розмірі 7 198 грн. 87 коп., та на підставі п.п. 7.2.3 договору пеню в розмірі 4055 грн. 69 коп.

Відповідач письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав. Представник відповідача в судовому засіданні 03.10.2017 р. заперечень по сумі, яку позивач просить стягнути, не навів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (теплопостачальна організація, позивач) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Лінкольна 23-А” (споживач, відповідач) 22.11.2013 року було укладено договір №1606/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді, додаткову угоду від 12.10.2015 р. до договору та ряд додатків до нього, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

За умовами договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 «Обсяги постачання теплової енергії» до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону; гаряче водопостачання – протягом року відповідно до графіка, затвердженим органами місцевої влади (п. 2.1).

Позивач на виконання умов договору №1606/Ш здійснював постачання ОСББ “Лінкольна 23-А” теплової енергії в гарячій воді в житловий будинок по вул. Лінкольна, 23 А, у м. Львові, про що відображено в Додатку №1 «Обсяги постачання теплової енергії», в Додатку №2 «Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між теплопостачальною організацією та споживачем», інформацією по об’єкту та даними про зняття показників. Як зазначено в Інформації по об’єкту (житловий будинок по вул. Лінкольна, 23а): опалювальний сезон: 2016/2017, дата включення опалення: 11.10.2016 р., дата відключення опалення: 25.04.2017 р., подача ГВП та стан квартирного обліку в ж/б: 31.10.2016 р. – 30.09.2017 р. В додатку №1 «Обсяги постачання теплової енергії», підписаному сторонами з врахуванням внесених доповнень до договору додатковою угодою від 12.10.2015 р., зазначено, що орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів діючих на момент укладання договору, становить 1 084 125,49 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 6.3 договору передбачено, що споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплонавантаження.

Із розрахунку заборгованості за договором №1606/Ш про постачання теплової енергії вбачається, що відповідач за фактично спожиту теплову енергію для опалення та за приєднане теплове навантаження за період з 01.10.2016 р. по 25.06.2017 р. розрахувався частково, у зв’язку з чим його заборгованість станом на 25.06.2017 р. складала 371 817,59 грн. (в процесі розгляду справи відповідачем здійснено часткову оплату основного боргу, у зв’язку з чим позивачем подану заяву про зменшення позовних вимог).

Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором по своєчасній оплаті за спожиту теплову енергію, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 150 317 грн. 59 коп. - основного боргу (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.09.2017 р. №б/н), 1 943 грн. 37 коп. - 3% річних, 7 198 грн. 87 коп. - інфляційних нарахувань та 4 055 грн. 69 коп. - пені.

Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач проти вимог позивача не заперечив, будь-яких письмових пояснень по суті спору суду не надав, доказів погашення виниклої заборгованості не представив, таким чином заявлена позивачем сума основного боргу в розмірі 150 317 грн. 59 коп. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема – сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку по заборгованості за теплову енергію, здійсненого позивачем за період з 26.10.2016 р. по 25.06.2017 р. складають 1 943,37 грн., та стягнення інфляційних нарахувань, які відповідно до розрахунку по заборгованості за теплову енергію, здійсненого позивачем за період 01.11.2016 р. по 31.05.2017 р. складають 7 198,87 грн., то дані суми розраховані відповідно до ст.625 ЦК України, і позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

Що стосується позовної вимог в частині стягнення пені в розмірі 4055 грн. 69 коп., нарахованої позивачем на підставі п. 7.2.3 договору №1606/Ш про постачання теплової енергії 22.11.2013 року (яким передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню відповідно до чинного законодавства), то дана вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.14 ЦК України, виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання. Визначення неустойки надано в ст.549 ЦК України, одним із видів неустойки є пеня. Згідно із ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз’яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”, статтею 36 Закону України “Про телекомунікації”, статтею 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”. У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України “Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань”, а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи із наведеного та враховуючи те, що в даному випадку нарахування пені здійснюється з врахування положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а в договорі №1606/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 22.11.2013 р. не встановлено сторонами розміру пені, позовна вимога про стягнення пені в сумі 4055,69 грн. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 159 459 грн. 83 коп., з яких 150 317 грн. 59 коп. - основного боргу, 1 943 грн. 37 коп. - 3% річних та 7 198 грн. 87 коп. - інфляційних втрат. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 4 055 грн. 69 коп. суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, який складає 2 391 грн. 90 коп. В частині 60 грн. 84 коп. судового збору(пропорційно до позовних вимог про стягнення пені в сумі 4 055 грн. 69 коп., в задоволенні яких відмовлено), дана сума судового збору покладається на позивача. Решта частина суми судового збору в розмірі 3 322 грн. 49 коп. (пропорційно до зменшених позовних вимог), сплаченого позивачем платіжним дорученням №11339 від 30.06.2017 р.(сплату та зарахування до державного бюджету судового збору підтверджено поданою позивачем довідкою УДКСУ у Личаківському районі м.Львова Львівської області від 12.09.2017 р. № 02-72/589), у відповідності до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” може бути повернута за клопотанням особи яка його сплатила ухвалою суду.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, ст. 82 – 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Лінкольна 23-А” (79068, м. Львів, вул. Лінкольна, 23-А, ідентифікаційний код 38948202) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79000, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 150 317 грн. 59 коп. - основного боргу, 1 943 грн. 37 коп. - 3% річних, 7 198 грн. 87 коп. - інфляційних нарахувань та 2 391 грн. 90 коп. – судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 4 055 грн. 69 коп. відмовити.

4.          Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.10.2017 року.

Суддя Морозюк А.Я.