Постанова

від 04.10.2017 по справі 915/303/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р. Справа№ 915/303/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Степанці О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

розглядає апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року

у справі №915/303/17 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркет"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про визнання зобов'язання за договором іпотеки припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркет" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання зобов'язання за договором іпотеки припиненим.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано зобов'язання за договором іпотеки від 29.12.2009 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продмаркет", посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Пехлак О.В., зареєстрований в реєстрі за №1501, припиненим. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркет" 1600,00 грн. судового збору.

Місцевий господарський суд в своєму рішенні вказав, що матеріалами справи підтверджується факт припинення основного зобов06язання за кредитним договором, а правовідносини іпотеки є похідними від основного зобов`язання, а відтак правовідносини за іпотечним договором від 29.12.2009 року є припиненими.

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року у справі №915/303/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Також, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, виходячи з того, що судом першої інстанції неправомірно розглядалася справа за відсутності представника відповідача, оскільки вважає, що йому не було надано можливості подати пояснення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 року у справі №915/303/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року у справі №915/303/17 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Дідиченко М.А., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 08.08.2017 року.

07.08.2017 року до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.08.2017 року до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, відповідно до пп. 2.3.25, 2.3.49 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Київському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 03.02.2016 року, автоматизованою системою здійснено заміну судді Дідиченко М.А. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року у справі №915/303/17 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Чорногуз М.Г. Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року у справі №915/303/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року у справі №915/303/17 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 04.10.2017 року.

В судове засідання 04.10.2017 року представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах страви, а також зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29.12.2009 року між ВАТ "Кредитпромбанк" (правонаступником якого згідно п. 1.6. статуту є ПАТ "Кредитпромбанк") та ТОВ "Укрмолстандарт" було укладено кредитний договір № 02/029/09-КЛТ (далі - кредитний договір). (том 1, а.с. 28-31).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит для оплати витрат, пов'язаних з господарською діяльністю у розмірі 400 000,00 грн. зі сплатою за користування кредитними коштами 27,0% річних, строком до 28 грудня 2010 року.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

29.12.2009 року з метою забезпечення зобов`язань по кредитному договору між Банком та позивачем, як майновим поручителем, було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Пехлак О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1501 (далі - іпотечний договір). (том 1, а.с. 20-21).

За умовами іпотечного договору поручитель передав в забезпечення зобов'язань ТОВ "Укрмолстандарт" - боржника за кредитним договором № 02/029/09-КЛТ від 29.12.2009р., а іпотекодержатель прийняв в іпотеку майно:

- нежитловий об'єкт, який розташований за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Янтарна, буд. 318/5 (триста вісімнадцять дріб п'ять), який складається: адмінбудинок, цегла, літ. "А-2", загальною площею 458,40 кв.м, прохідна, цегла, літ. "О", склад, цегла, літ. "Н", загальною площею 333,90 кв.м, огорожі №№2,3,4,8, замощення літ. "І", що належить іпотокодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 06.07.2004 року, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в Миколаївському МБТІ від 06.07.2004р., реєстраціний № 6504013, номер запису - 417 в книзі 6, згідно витягу № 4062211.

В матеріалах справи також наявне рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2011 року по справі № 5016/623/2011(6/41). (том 1, а.с. 32-34). Як вбачається із вказаного рішення, в зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на вищевказане майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Продмаркет" на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 06.07.2004р., зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в Миколаївському МБТІ від 06.07.2004р., реєстраційний № 6504013, номер запису - 417 в книзі 6, згідно витягу № 4062211, за рахунок чого задоволено вимоги публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" по кредитному договору № 02/029/09-KJIT від 28.12.2009р. в загальній сумі 531 298,12 грн., встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні 1 520 240,00 грн.

В подальшому, на підставі наказу №5016/623/2011(6/41) від 10.10.2011 року постановою Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції №41703752 від 28.01.2014 року було відкрито виконавче провадження. (том 1, а.с. 37).

На підставі даної постанови 30.01.2014 року о 12 год. 53 хв. Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 10470563 від 30.01.2014 року було здійснено реєстрацію обтяження: арешту нерухомого майна позивача. (том 1, а.с. 35).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області №5016/623/2011(6/41) від 09.10.2014 року здійснено заміну ПуАТ Кредитпромбанк на ПуАТ Дельта Банк у виконавчому провадженні ВП 41703752 щодо примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області по справі №5016/623/2011 (6/41) виданого 10.10.2011 року про звернення стягнення на предмет іпотеки з первісного кредитора ПуАТ Кредитпромбанк на ПуАТ Дельта Банк . (том 1, а.с. 38-39).

В подальшому, постановою Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 31.10.2016 року (том 1, а.с. 41) виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області по справі №5016/623/2011 (6/41) виданого 10.10.2011 року про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі платіжного доручення №151 від 13.10.2016 року (том 1, а.с. 40), яким виконавчий документ фактично повністю виконано закінчено. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

На підставі наведеного позивач звернувся до відповідача з листом від 28.11.2016 року в якому просив банк зняти обтяження з нежитлового об`єкту, який розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Янтарна, 318/5, який обтяжений іпотекою та забороною. (том 1, а.с. 42).

В свою чергу, банк, у відповідь листом №10401 від 30.12.2016 року зазначив, що у зв`язку зі складністю питання та великою кількістю робочих матеріалів це питання потребує більше часу для розгляду та поглибленого аналізу. (том 1, а.с. 44). Тобто, фактично залишив без задоволення звернення позивача.

В той же час, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту існування спорів стосовно наявності у позивача заборгованості перед відповідачем за кредитними договорами

Відповідно до ч. ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Колегія суддів звертає увагу, що грошові кошти, сплачені позивачем на рахунки для погашення заборгованості за кредитним договором №02-029-09-КЛТ від 28.12.2009 року, згідно наказу господарського суду Миколаївської області №5016-623-2011(6/41) від 10.10.2011 року, були прийняті відповідачем у повному обсязі, жодних заперечень стосовно обсягу та/або порядку такої сплати відповідачем станом на момент їх зарахування не висловлено.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Іпотека на підставі ст. 1 Закону України Про іпотеку це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

При цьому, основним зобов'язанням є зобов'язання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також інше зобов'язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Виходячи з аналізу наведених норм припинення іпотеки як засобу забезпечення виконання зобов'язання пов'язано з припиненням основного зобов'язання, в даному випадку з припиненням зобов'язань позивача перед відповідачем за Кредитним договором.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Отже, оскільки позивачем належним чином виконано зобов'язання із повернення кредиту за кредитним договором №02-029-09-КЛТ від 28.12.2009 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, які викладені у апеляційній скарзі, з приводу того що суд першої інстанції не правомірно розглянув справу за відсутності представника відповідача, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року було порушено провадження у справі №915/303/17, розгляд справи призначений на 25.05.2017 року (том 1, а.с. 1-2).

Згідно із відміткою на звороті ухвали господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року було порушено провадження у справі №915/303/17, вказана ухвала була направлена сторонам 03.05.2017 року, тобто без порушення вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, що відповідач отримав вказану ухвалу 05.05.2017 року.(том 1, а.с. 3).

Відповідно до абзацу 3 підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач відповідно абзацу 3 підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції та статті 64 Господарського процесуального кодексу України вважається таким, що повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Отже суд першої інстанції здійснив всі передбачені процесуальним законодавством вимоги.

24.05.2017 року відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що представник банку має бажання з`ясувати питання щодо перебування у провадженні господарського суду міста Києва одночасно двох судових справи, а також у зв`язку з неможливістю направлення представника відповідача для участі у судовому засіданні через зайнятість останнього в іншому судовому засіданні.

Поряд із тим, місцевий господарський суд, дослідив вказане клопотання та вірно зазначив щодо відсутності підстав для з`ясування питання щодо перебування у провадженні господарського суду міста Києва одночасно двох судових справи оскільки згідно інформації, яка містить в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 року №915/187/17 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркет" з доданими до неї документами було повернуто без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України. Також, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач необмежений колом осіб для захисту своїх прав та інтересів у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що подання додаткових пояснень та участь у судовому засіданні у суді першої інстанції залежала виключно від волевиявлення відповідача.

Колегія суддів також не бере до уваги посилання скаржника щодо хибності визначення підсудності у даній праві за територіальним принципом оскільки у відповідності ч. 2, ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсним актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Ці спори розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою публічного акціонерного товариства Дельта Банк є м. Київ, вул. Щорса, 36-Б.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року у справі № 915/303/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 року у справі № 915/303/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 915/303/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

Г.А. Жук