Рішення

від 03.10.2017 по справі 922/3007/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р.Справа № 922/3007/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мишурин Ріг", с. Мишурин Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Справжній фермер", с. Кутузівка про стягнення 1827300,55 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 03.01.2017;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мишурин Ріг" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Справжній фермер" суми основного боргу в розмірі 1100000,00 грн., інфляційних втрат в сумі 19835,20 грн., 30% річних в сумі 85890,00 грн., пені в сумі 71575,35 грн. та штрафу в сумі 550000,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано не виконанням відповідачем умов договору на поставку трактора № 10/04-01 від 10.04.2017 щодо оплати вартості поставленого позивачем трактора ХТА-250-22 з двигуном Д-262.2S2, з кондиціонером і аудіосистемою - 1 од, з колесами на шинах DТ-141, КПП 12/4, ВОМ 540 об./хв., хвостовик на 8 шліц, НШ-63, гідросистема навісного пристрою з 5-ти секційним розподільником (Італія) і теплообмінником (Італія), 3ав..№31-11128, Двигун - №138296, КПП - №160914, Рама - №242485, Передній міст №609, Задній міст - №94, у зв'язку з чим сума основного боргу становить 1100000,00 грн., нарахованих інфляційних втрат за період 01.06.2017 року по 04.09.2017 року - 19835,20 грн., 30% річних, розмір яких передбачено п.6.6. Договору та нарахованих за період 01.06.2017 року по 04.09.2017 року - 85890,00 грн., а також сума пені, нарахованої за період 01.06.2017 року по 04.09.2017 року в розмірі 71575,35 грн. згідно п.6.3. Договору та штрафу в сумі 550000,00 грн., передбаченого п.6.5. Договору.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт на грошові кошти в сумі 1828953,20 грн., що знаходяться на розрахункових та поточних рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Справжній фермер" (62405, Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, буд.1, код ЄДРПОУ 40049387), а також накласти арешт на трактор ХТА-250-22 з двигуном Д-262.2S2, з кондиціонером і аудіосистемою - 1 од, з колесами на шинах DТ-141, КПП 12/4, ВОМ 540 об./хв., хвостовик на 8 шліц, НШ-63, гідросистема навісного пристрою з 5-ти секційним розподільником (Італія) і теплообмінником (Італія), 3ав..№31-11128, Двигун - №138296, КПП - №160914, Рама - №242485, Передній міст №609, Задній міст - №94, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Справжній фермер" (62405, Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, буд.1, код ЄДРПОУ 40049387) до вирішення питання по суті та набрання чинності рішення суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 вересня 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20 вересня 2017 року о 11:00 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2017 року розгляд справи відкладено на 03 жовтня 2017 р. о 14:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мишурин Ріг" (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Справжній фермер" (надалі - Покупець) було укладено договір на поставку трактора №10/04-01 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передати у власність Покупцю належний Продавцеві на праві власності трактор ХТА -250-22 з двигуном Д- 262.2 S2 (надалі іменується "трактор", товар ) в кількості 1 (одна) одиниця зав. № 31-11128, двигун №138296 за ціною 1 100 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його.

Згідно з п.2.1. Договору оплата трактора здійснюється Покупцем за визначеною п. 1.1 цього Договору ціною та у строк не пізніше ніж до 31 травня 2017 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Відповідно до п.3.1. Договору поставка трактора здійснюються на умовах ЕХW - склад Продавця, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс 2010". Місце поставки і передачі трактора за цим Договором є склад Продавця: вул. Юдіна, 26, с. Мишурин Ріг, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Умови поставки: самовивіз Покупцем зі складу Продавця.

Згідно з п.3.2. Договору строк поставки трактора становить до 20 календарних діб з дати укладення цього Договору, але не пізніше 30 квітня 2017 року.

Відповідно до п.3.4. Договору приймання-передача трактора здійснюється за Актом прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п.3.5. Договору з моменту поставки і отримання трактора, оформленого актом прийому-передачі, право власності на нього, а також всі ризики відносно трактора, в тому числі ризики випадкового знищення або пошкодження, нанесення матеріальної шкоди третім особам, в тому числі Покупцю, особам, що мають до нього відношення та/або його майну, переходять від Продавця Покупцю.

Відповідно до п.5.1. Договору Продавець зобов'язаний:

- зняти з обліку трактор, передбачений у п. 1.1. цього Договору;

- не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з дня набрання чинності цим Договором передати Покупцю трактор за актом прийому -передачі;

- передати Покупцю паспорт трактора, паспорт двигуна, інструкцію з експлуатації (користування) трактора, інструкцію з користування двигуна, сервісну книжку, рахунок-фактуру, копію сертифіката відповідності, свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку власником, номерний знак "Транзит".

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору (з моменту підписання та скріплення печатками Сторін), та діє до 31.12.2017 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором.

На виконання умов Договору Продавець передав у власність Покупця, а останній прийняв товар у комплектації відповідно до п. п 4.5 договору трактор ХТА-250-22 з двигуном Д-262.2S2, з кондиціонером і аудіосистемою - 1 од, з колесами на шинах DТ-141,КПП 12/4, ВОМ 540 об./хв., хвостовик на 8 шліц, НШ-63, гідросистема навісного пристрою з 5-ти секційним розподільником (Італія) і теплообмінником (Італія), 3ав.№31-11128, що підтверджується Актом прийому-передачі від 26 квітня 2017 року (а.с. 17), видатковою накладною №49 від 26 квітня 2017 року (а.с.18) та довіреністю №2 від 26 квітня 2017 року на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.19).

Згідно до Акту прийому-передачі від 26 квітня 2017 року в комплекті з трактором передано АКБ - 2 од. Номери вузлів та агрегатів: Двигун - №138296, КПП - №160914, Рама - №242485, Передній міст - №609, Задній міст - №94.

Актом прийому-передачі від 26 квітня 2017 року зафіксовано стан трактора як справний, без механічних пошкоджень та визначено, що Сторони претензій щодо кількості, якості, комплектності трактора ХТА-250-22 з двигуном Д-262.2S2 не мають.

До товару додано документи, які прийняті Покупцем: паспорт трактора №31-11128; паспорт двигуна №138296; інструкція з експлуатації (користування ) трактора - 1 од; інструкція з користування двигуна - 1 од.; сервісна книжка - 1 од.; рахунок-фактура № 41 від 26.04.2017, копія сертифіката відповідності; свідоцтво про реєстрацію трактора з відміткою про його зняття з обліку власником.

Втім, відповідач за поставлений товар не розрахувався та заборгованість не оплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті товару поставленого за договором становить 1100000,00 грн.

Отже, відповідач порушив умови договору щодо строків розрахунків за одержаний товар та не здійснив його оплату в повному обсязі та в обумовлені строки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару та діючого законодавства, тому визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на поставку трактора №10/04-01 від 10.04.2017 у розмірі 1100000,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 30% річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання грошового зобов'язання за договором на поставку трактора №10/04-01 від 10 квітня 2017 року, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.6.6. Договору передбачено, що за порушення грошового зобов'язання, Покупець відповідно до ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30 % річних від простроченої суми з моменту початку такого прострочення і до повного виконання своїх грошових зобов'язань.

Враховуючи порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за договором на поставку трактора №10/04-01 від 10 квітня 2017 року, перевіривши наданий позивачем розрахунок 30% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 30% річних в сумі 85890,00 грн., а також інфляційних втрат в сумі 19835,20 грн., а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 550000,00 грн. - штрафу та пені в сумі 71575,35 грн., суд зазначає наступне.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Згідно з п.6.3. Договору за прострочення здійснення розрахунку за товар Покупець зобов'язаний за вимогою Продавця виплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу до моменту повного виконання своїх грошових зобов'язань.

Відповідно до п.6.5. Договору в разі порушення Покупцем строків оплати за товар, встановлених договором, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості Товару.

Згідно з п.6.8. Договору строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором здійснюється до моменту повного погашення заборгованості Покупця перед Продавцем і не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов'язання. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим Договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України. Неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню з Покупця незалежно від відшкодування збитків.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши нарахування позивачем штрафу, судом встановлено, що розрахунок штрафу в сумі 550000,00 грн. є арифметично вірним.

Суд також встановив, що позивачем одночасно заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 71575,35 грн.

У постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс15 викладена правова позиція стосовно наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Отже, одночасне застосування штрафу і пені до відповідача за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за договором на поставку трактора №10/04-01 від 10.04.2017 порушуватиме вимоги ст.61 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене та те, що розмір штрафу, який заявлено до стягнення перекриває розмір пені в сумі 71575,35 грн., то суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 550000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 71575,35 грн. є безпідставними, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 26335,88 грн.

Судовий збір у розмірі 800,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову покладається на позивача з огляду на те, що вказана заява (від 07.09.2017) була розглянута судом та ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2017 року в її задоволенні було відмовлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 61, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 655, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193, ст. 217, 230, ст. 343 Господарського кодексу України; ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 1755725,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Справжній фермер" (62405, Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, буд.1, ідентифікаційний код 40049387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Мишурин Ріг" (51610, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Мишурин Ріг, вул. Юдіна, буд.16, ідентифікаційний код 30770956) суму основного боргу в розмірі 1100000,00 грн., інфляційні втрати в сумі 19835,20 грн., 30% річних в розмірі 85890,00 грн., штраф в сумі 550000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 26335,88 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Врешті частини позову в сумі 71575,35 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 09.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_2