Ухвала

від 20.09.2017 по справі 757/54068/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54068/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

15.09.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016000000000193.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016000000000193 від 23.06.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України і ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.4 ст.368 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в грудні 2015 року, начальник Державної екологічної інспекції у Київській області ОСОБА_5 та начальник відділу екологічного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства в зоні відчуження ЧАЕС Державної екологічної інспекції у Київській області ОСОБА_6 , діючи в інтересах свого спільного знайомого ОСОБА_8 в частині отримання останнім у власність земельної ділянки площею 0,575 га (кадастровий номер №3220884001:01:040:0038), вступили у злочинну змову з метою вимагання неправомірної вигоди від голови Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_9 на користь третіх осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на транспортні засоби, які належать дружині підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та набуті останньою у власність у період перебування з ним у зареєстрованому шлюбі та являється спільною сумісною власністю членів подружжя, а саме:

?автомобіль MERCEDES-BENZ ML 63, vin НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;

?автомобіль SMART FORTWO, vin НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ;

?автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE, vin НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , а також заборонити розпорядження вищезазначеним майном зупинивши будь-які операції з ним.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1