Ухвала

від 03.10.2017 по справі 350/421/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/421/17

Провадження № 22-ц/779/1448/2017

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Максимів І. В.

Суддя-доповідач Максюта

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.

секретаря Капущак С.В.,

з участю представників апелянта ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Парафіяльного управління парафії ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької церкви с.Кузьминець до ОСОБА_3 сільської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про визнання рішення та державного акту на право приватної власності на землю недійсними, за апеляційною скаргою представника Парафіяльного управління парафії ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької церкви с.Кузьминець - ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду від 27 липня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2017 року представник Парафіяльного управління парафії ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви с. Кузьминець ОСОБА_1, звернувся з даним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що рішенням ОСОБА_3 сільської ради від 25 жовтня 1998 року жителям с. Осмолода виділено земельну ділянку під будівництво церкви в с. Осмолода між гуртожитками розміром 0,15 га. З цього приводу громада с. Осмолода звернулась до сільської ради з проханням включити до порядку денного сесії ОСОБА_3 сільської ради, яка відбувалася 18 вересня 2016 року, питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації під будівництво церкви. Однак зазначене питання так і не було розглянуто, оскільки з'ясувалося, що рішенням ОСОБА_3 сільської ради від 14 жовтня 1999 року внесено зміни і доповнення до рішення від 21 грудня 1997 року Про передачу земель у приватну власність , яким відповідачу ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,30 га в с. Кузьмінець, та вирішено додатково йому приватизувати земельну ділянку розміром 0,18 га в с. Осмолода. На підставі вищевказаних рішень 03 травня 2000 року ОСОБА_5 виготовлено державний акт на право приватної власності на землю, в який ввійшли відповідно дві земельні ділянки: ділянка №1 площею 0,1796 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що в с. Осмолода (яка є тією ж земельною ділянкою, що виділялась під будівництво церкви рішенням ОСОБА_3 сільської ради від 25 жовтня 1998 року) та ділянка №2 площею 0,2768 га для ведення підсобного господарства, що в с. Кузьминець.

Просив постановити рішення, яким поновити строк звернення до суду, визнати недійсними та скасувати рішення ОСОБА_3 сільської ради від 14 жовтня 1999 року та державний акт на право приватної власності на землю ІФ №11-25-2/000048 від 03 травня 2000 року, виданий на ім. я ОСОБА_5, в частині земельної ділянки № 1 площею 0,1796 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в с.Осмолода. Стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 27 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Релігійної громади (парафія) ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Укранської Греко-Католицької Церкви с Кузьминець на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 гривень.

Представник Парафіяльного управління парафії ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви с. Кузьминець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необгрунтовність рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги, що до суду з позовом зверталось Парафіяльне управління парафії ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької церкви, якому надано право захищати як права та свободи своїх парафіян, так і суспільні інтереси, самостійно замінив позивача, зазначивши Релігійну громаду (Парафія) ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви с.Кузьминець, що є неприпустимим, оскільки цивільно процесуальним законодавством така заміна не передбачена.

Позиція суду про те, що позивач не довів наявність порушеного права внаслідок прийняття ОСОБА_3 сільською радою рішення від 14.10.1999 року та видачі державного акту на право приватної власності на землю від 03.05.2000 року є помилковою, оскільки дане рішення стосується саме інтересів парафіян Парафіяльного управління парафії ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької церкви, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки іншої конфесії в даній місцевості немає.

Судом також залишено поза увагою, що церковна громада с.Осмолода згоди не вилучення земельної ділянки не надавала.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши представників апелянта, представника відповідача ОСОБА_9 сільської ради, відповідача ОСОБА_5 та його представника, відповідача ОСОБА_7, доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її необгрунтованою, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. За змістом ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, в силу ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував закон, який їх регулює.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з положень частини ст.155, частини 2 ст.152 Земельного кодексу України, ст.328 ЦК України, встановивши, ОСОБА_3 сільська рада жодних рішень щодо виділення земельної ділянки під будівництво церкви в с.Осмолода за заявою релігійної громади (Парафії) ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької церкви не приймала, тому позивач не довів наявність порушеного права внаслідок прийняття сільською радою оспорюваного рішення, тому дійшов висновку про безпідставність позовних вимог .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23 жовтня 1998 року жителі с. Осмолода (ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26. ОСОБА_5, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31Я.) звернулися до голови ОСОБА_3 сільської ради із заявою про виділення земельної ділянки площею 0,15 га для побудови церкви в с.Осмолода (а.с.7).

Рішенням ОСОБА_3 сільської ради Рожнятівського району від 25 жовтня 1998 року згідно зазначеної заяви виділено земельну ділянку під будівництво церкви в с. Осмолода між гуртожитками розміром 0,15 га, що підтверджується копією архівного витягу від 18 травня 2016 року (а.с.9).

У суді апеляційної інстанції відповідачем ОСОБА_5 представлена архівна виписка із рішення ОСОБА_3 сільської ради від 27 грудня 1998 року про надання йому у безстрокове користування земельної ділянки в с.Осмолода, площею 0,1842 га для будівництва індивідуального житлового будинку, яке стосується оспорюваної земельної ділянки.

Рішенням ОСОБА_3 сільської ради від 14 жовтня 1999 року на підставі заяви відповідача ОСОБА_5 внесено зміни та доповнення до рішення сільської ради від 21 грудня 1997 року Про передачу земель у приватну власність і додатково йому виділено для приватизації земельну ділянку розміром 0,18 га, розташовану в с.Осмолода під будівництво згідно з планом 1997 року. Крім того у його власності знаходилася приватизована ділянка розміром 0,30 га в с.Кузьмінець (а.с.17).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_13 І-ІФ №039296 від 03 травня 2000 року ОСОБА_5 на підставі рішення сесії ОСОБА_3 сільської ради від 21 грудня 1997 року та 14 жовтня 1999 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,4564 га в межах згідно з планом на території. с.Осмолода та с.Кузьмінець ОСОБА_3 сільської ради, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку 0.1796 га (ділянка № 1) та для ведення підсобного господарства 0,2768 га (ділянка № 2). Зазначений акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №11-25-2/000048 (а.с.14).

На замовлення ОСОБА_5 складалася технічна документація на зазначені земельні ділянки у 2000 році, яка містить заяву ОСОБА_5 про виконання робіт по інвентаризації земельних ділянок та видачі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, площею 0,18 га, копію рішення ОСОБА_3 сільської ради від 14.10.1999 року, акт встановлення та узгодження меж земельних ділянок, які передавалися у приватну власність ОСОБА_5 від 25 квітня 2000 року, план встановлених меж земельної ділянки, відомість вирахування координат (а.с.13-24).

Церковною громадою с.Осмолода ОСОБА_3 сільській раді подано звернення про включення до порядку денного сесії ОСОБА_3 сільської ради, призначеної на 18.09.2016 року, питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації під будівництво церкви в с.Осмолода згідно з рішенням ОСОБА_3 сільської ради від 25.10.1998 року (а.с.8).

ОСОБА_3 сільською радою у якості доказу подано викопіювання з генерального плану забудови с. Осмолода, затвердженого у 2004 році, яким передбачено будівництво культової споруди на вільній земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_5, однак за площею є меншою від 0,15 га, а також колективну заяву жителів села, які підтримують будівництво цієї культової споруди (каплиці) на вільній земельній ділянці (а.с.41,47).

25 березня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладений договір дарування земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_5 відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_7, розміром 0,1796 га, розташовану по вул.І.Франка в с.Осмолода, Рожнятівського району, Івано-Франківської області. Договір посвідчено державним нотаріусом Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори ОСОБА_32 за реєстром № 132 (а.с. 44).

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.04.2017 року встановлено, що юридична особа релігійна організація Релігійна громада (парафія) ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Укранської Греко-Католицької Церкви с Кузьминець Рожнятівського району Івано-Франківської області зареєстрована 17.09.1991 року. ЇЇ інтереси як юридичної особи з 17.06.2014 року представляє керівник ОСОБА_33 (а.с.68-69), яким як керівником Релігійної громади ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці видана довіреність на ім я ОСОБА_1 на представництво інтересів юридичної особи, зокрема в судах (а.с.6)

Вирішуючи даний спір слід виходити з наступного.

В силу положень статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

На час як і прийняття рішення ОСОБА_3 сільською радою про від 25 жовтня 1998 року про виділення земельної ділянки під будівництво церкви, так і прийняття рішень від 27 грудня 1998 року про надання ОСОБА_5 у безстрокове користування земельної ділянки в с. Осмолода, площею 0,1842 га для будівництва індивідуального житлового будинку, та у наступному рішення ОСОБА_3 сільської ради від 14 жовтня 1999 року про внесення змін та доповнень до рішення сільської ради від 21 грудня 1997 року Про передачу земель у приватну власність і додаткове виділення для приватизації земельної ділянки розміром 0,18 га під будівництво та оформлення державного акта на право приватної власності на землю, діяв Земельний Кодекс України від 18 12.1990 року, який втратив чинність з 01.01.2002 року.

Отже, ОСОБА_5 набув права власності на земельну ділянку у порядку, визначеному ст.ст. 3, 6, 9 та 17 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року та у межах норм, визначених положеннями ст. 67 ЗК України та отримав документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, передбачений ст. 23 Земельного Кодексу України, тому на нього поширюються гарантії права власності на земельну ділянку, встановлені ст.ст. 43 та 46 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року та ст. 153 Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року, який набрав чинності з 01.01.2002 року.

У ст.152 Земельного кодексу України передбачені способи захисту прав на земельні ділянки, зокрема за змістом ч.ч.2 та 3 цієї статті власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ)відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 7 Земельного Кодексу України від 18 12.1990 року передбачена була можливість надання земельних ділянок у постійне користування релігійним організаціям.

Суду не представлено будь-яких доказів про те, що юридичній особі релігійній організації - Релігійна громада (парафія) ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Укранської Греко-Католицької Церкви с Кузьминець Рожнятівського району Івано-Франківської області, яка була зареєстрована 17.09.1991 року, виділялася ОСОБА_3 сільською радою будь-яка земельна ділянка.

При тому неможливо стверджувати про те, що виділення оспорюваної земельної ділянки рішенням від 25 жовтня 1998 року стосувалося цієї юридичної особи, так як із заявою про виділення земельної ділянки до сільської ради звернулися громадяни, і заява не містить жодних відомостей про те, що ці громадяни діяли в інтересах позивача по справі (юридичної особи).

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не довів наявність у нього прав на оспорювану земельну ділянку, а тому відсутнє і порушення таких прав.

За змістом ст. 28 та ч. 1 ст.29 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

В силу частини 2 статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Парафіяльне управління парафії ОСОБА_8 ризи Пресв ятої Богородиці Української Греко-Католицької церкви села Кузьминець Рожнятівського району Івано-Франківської області є адміністративним (управлінським) органом юридичної особи - релігійної організації Релігійна громада (парафія) ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Укранської Греко-Католицької Церкви с Кузьминець Рожнятівського району Івано-Франківської області, не є самостійною юридичною особою, тому не наділений цивільною процесуальною правоздатністю та цивільною процесуальною дієздатністю та не може бути позивачем. Тому суд першої інстанції правильно визначив позивача по справі - юридичну особу, від імені якої діє представник.

Доводи апелянта про те, що суд змінив позивача по справі не заслуговують на увагу.

У суді апеляційної інстанції апелянтом надана схема зонування території с.Осмолода, на якій відрізками на прямих, виконаними чорнилами червоного кольору позначена площа земельної ділянки, яка, на думку апелянта, виділялася сільською радою під будівництво церкви.

Зазначена схема у сукупності із позначенням оспорюваної земельної ділянки не є допустимим доказом, оскільки не зазначено додатком до якого документу вона є, вона не підписана посадовими особами, позначеними на ній, а також не представлено джерело її походження (у зв'язку із чим і ким вона була складена).

Роздруківка з інтернет-мережі тексту з фотознімком про погодження будівництва церкви в с.Осмолода в іншому місці, не пов язаному із оспорюванню земельною ділянкою, що представлена відповідачем ОСОБА_5, також є недопустимим доказом, так як не містить будь-яких відомостей про розпорядження земельною ділянкою в інтересах позивача по справі.

Крім того судом першої інстанції правильно стягнуті з позивача на користь відповідача і судові витрати за надання правової допомоги у зв'язку із участю адвоката ОСОБА_6, розмір яких підтверджений матеріалами справи (а.с.35-36, 50) та не перевищує граничний розмір, визначений Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах за участь адвоката у судових засіданнях.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Парафіяльного управління парафії ОСОБА_8 Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької церкви с.Кузьминець - ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рожнятівського районного суду від 27 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.О. Максюта

ОСОБА_34

ОСОБА_35