Постанова

від 29.08.2017 по справі 826/10123/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 29 серпня 2017 року                      № 826/10123/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотада» до                    Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про                    скасування податкового повідомлення-рішення На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні. ВСТАНОВИВ: Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотада» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі – Відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 року №0009461406. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що за 2013 рік зобов'язання з акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів сплачені Позивачем через торговця цінними паперами у встановленому ПК України порядку, а у 2014 році ТОВ «Нотада» не являвся платником акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів. Також, Позивач наголосив, що у податкового органу  відсутні підстави для встановлення факту порушення зобов'язання у 2014 році зі сплати акцизу за операціями з відчуження акцій. Представник Відповідача проти позову заперечував, при цьому зазначивши, що за Позивачем в порушення ПКУ не задекларовано податкові зобов'язання з акцизного (особливого) податку, які підлягали декларуванню у 2014 році. В судовому засіданні за участю представників сторін судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне. Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотада» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 10.05.2016 року. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 01.06.2016 року №455/26-15-14-06-02/19116308 (надалі – Акт перевірки). В акті перевірки встановлено порушення: пп.213.1.7 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України, а саме занижено зобов'язання з акцизного (особливого) податку за 2013-2014 років у загальній сумі 2179,00 грн., у т.ч. за 2013 рік – 37,00 грн., за 2014 рік – 2142,00 грн. На підставі акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 року №0009461406, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок на операції з відчуження цінних паперів на загальну суму 2724,00 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 2179,00 грн. та за штрафними санкціями – 545,00 грн. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «КІНТО Інвест», яке діє в інтересах ТОВ «КІНТО Лтд» (Покупець), з однієї сторони та ТОВ «Нотада» (Продавець), з іншої сторони укладено договори купівлі-продажу цінних паперів: від 30.04.2013 року №14263ЛТД-БВ;36Н, від 31.10.2013 року №28463ЛТД-ДД;38Н, від 02.09.2014 року №47715ЛТД-ДД;41Н, від 02.09.2014 року №47716ЛТД-ДД;42Н, від 02.09.2014 року №47717ЛТД-ДД;43Н, від 02.09.2014 року №47718ЛТД-ДД;44Н, від 02.09.2014 року №16731САТ-ДД;45Н, від 02.09.2014 року №16737САТ-ДД;45Н (надалі – Договори). Судом встановлено, що вищезазначені Договори за змістом є ідентичними та не підлягають окремому дослідженню, окрім п. 1.2, п.3.2, п. 4.1. У відповідності до п. 1.1 Договорів, сторони домовились про те, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця цінні папери, опис яких та кількість наведені в п. 1.2 цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти зазначені цінні папери та сплатити за них нижчезазначену грошову суму на умовах цього Договору. Між сторонами підписано Акти приймання-передачі цінних паперів до Договорів: від 13.05.2013 р. Емітент – ПАТ «Норд», акції прості іменні, номінальна вартість 0,01 грн., загальна кількість – 185 шт.; від 17.02.2014 р. Емітент – ПАТ «Норд», акції прості іменні, номінальна вартість 0,01 грн., загальна кількість – 255 шт.; від 03.09.2014 р. Емітент – ПАТ «ЗНКІФ «КІНТО Капітал», акції прості іменні, номінальна вартість 1000,00 грн., загальна кількість – 2 шт.; від 03.09.2014 р. Емітент – ПАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору», акції прості іменні, номінальна вартість 0,25 грн., загальна кількість – 29124 шт.; від 03.09.2014 р. Емітент – ПАТ «Оксана Плюс», акції прості іменні, номінальна вартість 0,10 грн., загальна кількість – 2790000 шт.; від 03.09.2014 р. Емітент – ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», акції прості іменні, номінальна вартість 0,25 грн., загальна кількість – 118041 шт.; від 03.09.2014 р. Емітент – ПАТ «Синельниківський ресорний завод», акції прості іменні, номінальна вартість 0,25 грн., загальна кількість – 4800 шт.; від 03.09.2014 р. Емітент – ПАТ «Луцький картонно-паперовий комбінат», акції прості іменні, номінальна вартість 0,25 грн., загальна кількість – 44000 шт. Судом проаналізовано умови вищезазначених Договорів та Актів приймання – передачі цінних паперів та встановлено, що сторони домовились про те, що Позивач зобов'язується передати у власність покупцеві цінні папери, зокрема, прості іменні акції. Згідно з підпунктом 213.1.7 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів, є об'єктами оподаткування акцизним податком. Пунктом 214.8 статті 214 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є договірна вартість цінних паперів або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження.     Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 318 визначено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені. Пунктом 5 зазначеного Положення, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Таким чином, оподаткуванню особливим податком є виключно господарські операції, в наслідок якої платником податку отримано дохід. Але, визнання доходу, наведені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку, застосовуються окремо до кожної операції, а не до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, так як це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Відповідно до п. 219.2 ст. 219 Податкового кодексу України  суми податку перераховуються до бюджету податковим агентом протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за податковий період, що дорівнює кварталу. Згідно з п. 219.4 ст. 219 Кодексу базовим податковим періодом для складання та подання звітності з цього податку є календарний квартал. Звітність подається за правилами, визначеними статтею 46 цього Кодексу, тобто сплата особливого податку здійснюється за підсумками податкового періоду. Окрім того, відповідно до п. 216.7 ст. 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань за операціями, визначеними в підпункті 213.1.7 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, є дата отримання доходу відповідно до пункту 219.2 статті 219 цього Кодексу від операцій з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів. Відповідно до ст.2151 Податкового кодексу України податок справляється у розмірі: 0 відсотків від суми операції з продажу на фондовій біржі  цінних паперів, за якими розраховується біржовий курс, відповідно до вимог, встановлених  Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з  центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику; 0 відсотків від суми операції з деривативами на фондовій біржі; 0,1 відсотка від суми операції з продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що перебувають у біржовому реєстрі; 1,5 відсотка від суми операції з продажу цінних паперів поза фондовою біржею, що не перебувають у біржовому реєстрі; 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за укладений дериватив (контракт) поза фондовою біржею. Абзацом 3 пп.212.1.9 п.212.1 ст.212 ПК України не є платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами фізичні або юридичні особи - резиденти або нерезиденти (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які проводять операції з відчуження акцій, ощадних (депозитних) сертифікатів, акцій приватних акціонерних товариств, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, цінних паперів, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, емітованих нерезидентами. Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься Реєстр отриманих (переданих) цінних паперів (крім векселів) 2013-2015 р., з якого вбачається, що прості акції Емітент: ПАТ «Норд», ПАТ «ЗНКІФ «КІНТО Капітал», ПАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору», ПАТ «Оксана Плюс», ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Синельниківський ресорний завод», ПАТ «Луцький картонно-паперовий комбінат» придбано ТОВ «КІНТО, Лтд» та виписка по особовому рахунку Позивач, з якої вбачається, що на рахунок останнього не надходили кошти за цінні папери. Отже, в даному випадку, Контролюючим органом не взято до уваги обставин та помилково нараховано акцизний податок на операції з відчуження цінних паперів у розмірі 2179,00 грн. приватних акціонерних товариств. Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 року №0009461406 підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1.          Адміністративний позов задовольнити. 2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 року №0009461406. 3.          Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотада» (код ЄДРПОУ 19116308) судові витрати в сумі 1450,00 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят гривень 00 коп.). Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук