Ухвала

від 05.10.2017 по справі 820/909/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 р.Справа № 820/909/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2017р. по справі № 820/909/17

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова

до Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування", в якому просив: стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсій науковим працівникам підприємства за період грудень 2015 року - грудень 2016 року у сумі 36931,47 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2017р. по справі № 820/909/17 позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначив, що відповідачем порушено процедуру надсилання повідомлення, оскільки єдиною підставою для заявлення даного позову є обставина надіслання підприємству саме річного повідомлення, що судом першої інстанції не досліджувалось, зазначив про недоведеність направлення повідомлень у зв'язку з відсутністю опису вкладення цінного листа.

Відповідач також зазначив, що у позивача відсутні повноваження на звернення до суду з даним позовом, оскільки особи-пеніонери, яким виплачується пенсія та з привод компенсації витрат на виплату яким пенсії заявлено позовні вимоги, перебувають на обліку в інших районах.

В доводах апеляційної скарги відповідач заперечував правомірність обрахування суми різниці у призначеній пенсії ОСОБА_1, посилаючись на те, що позивачем враховано загальний науковий стаж, а не пропорційно в залежності від роботи вказаного пенсіонера на різних підприємствах, а також на подвійне стягнення сум і невідповідність суми

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідач - Державне підприємство "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" є страхувальником і зареєстровано як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі - ОСОБА_2 ), держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 було призначено наукову пенсію згідно ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» .

Правовідносини з приводу відшкодування витрат з виплати і доставки наукових пенсій врегульовані Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 № 1977-XII ( який був чинним на час призначення пенсій працівникам відповідача).

Відповідно до ч.9 ст. 24 Закону різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу; інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 працювали на Державному підприємстві «Український науково-дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації виробництва» (УкрНДІливмаш).

Наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 30.03.2012 року № 54 «Про припинення шляхом реорганізації (приєднання) УкрНДІливмаш» зобов'язано завершити заходи з припинення юридичної особи Державному підприємству «Український науково-дослідний Інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва» до 01 жовтня 2012 року та встановлено, що Державне підприємство «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва» .

Наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 03.10.2012 року № 310 було затверджено передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів ДП «Український науково-дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва» та встановлено, що правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків ДП «Український науково-дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва» (код ЄДРПОУ 00224975) після його реорганізації шляхом приєднання переходить до ДП «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» (код ЄДРПОУ 00212630).

Пунктом 4 Порядку № 372 встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Виходячи з викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково технічну діяльність» , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, як правонаступник УкрНДІливмаша.

Відповідно до п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії, про що відповідному підприємству надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках (абз.2 ч. 5 Порядку №372 від 24.03.2004 року).

Доводи відповідача про те, що підставою стягнення різниці розміру пенсії є докази надіслання річного повідомлення колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, виходячи з приписів Порядку № 372, органи Пенсійного фонду не мають зобов'язання направляти щомісяця повідомлення на підприємство, якщо сума відшкодування протягом року не змінюється. Направлення позивачем повідомлень щомісяця свідчить виключно про здійснення ним більш детального обліку заборгованості та зручності в роботі.

Вказане жодним чином не свідчить про порушення та не впливає на наявність підстав для сплати відповідачем суми відшкодування частини призначених пенсій відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність .

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду України складав та направляв відповідачу відповідні повідомлення передбачені Додатком до Порядку №372 від 24.03.2004 року, в яких зазначалась сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів ( а.с. 9-138).

Відповідачем не надані докази щодо сплати у встановленому Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, до 25 числа до органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідних коштів для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Таким чином, сума заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають зазначені особи, за період грудень 2015 року - грудень 2016 року у сумі 36931,47 грн., що також підтверджується відповідним розрахунками.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено заборгованість з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період грудень 2015 року - грудень 2016 року у сумі 36931,47 грн., відповідачу надіслано повідомлення щодо сплати витрат на відшкодування різниці, що підтверджується відповідними листами позивача, які наявні в матеріалах справи.

Зазначені розрахунки отримано відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, розмір відшкодування таких витрат відповідачем не оспорювався та дії позивача по визначенню витрат в зазначеному розмірі у адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувались.

З приводу доводів відповідача про те, що позивачем не надано належних доказів вручення повідомлень, з посиланням на ненадання опису вкладень у цінний лист, колегія суддів зазначає, що направлення повідомлень цінним листом нормами чинного законодавства не передбачено, а повідомлення про вручення поштових відправлень містять дані про документ, якій вручено підприємству відповідача.

Відповідно до п.8 Порядку № 372, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Отже, відповідно до вищевказаних норм закону - відповідач зобов'язаний відшкодовувати різницю між науковою пенсією та пенсією, призначеною відповідно до інших законодавчих актів України, а оскільки боржник має відповідну заборгованість, яку ним не оскаржено та добровільно не сплачено - це є підставою для стягнення її у судовому порядку.

Порушення вимог п. 5 Порядку в частині строку здійснення розрахунку органами пенсійного фонду та повідомлення про такий розрахунок, зокрема здійснення такого розрахунку щомісяця, як вказує відповідач у запереченнях на позов, не впливає на вирішення даного спору про стягнення заборгованості за період грудень 2015 року - грудень 2016 року, оскільки відповідач був повідомлений про суму щомісячного платежу за вказаний період, а тому повинен був щомісяця до 25 числа перераховувати позивачу відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у поточному році.

З приводу доводів відповідача про те, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з даним адміністративним позовом, з тих підстав, що частина зазначених пенсіонерів обліковуються в інших, окрім Московського, районах м. Харкова, та УПФУ в Московському районі м. Харкова не є органом, який прийняв рішення про призначення наукових пенсій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1 постанови правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-6 2.1 взяття на облік юридичних осіб здійснюється управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду) за місцезнаходженням юридичної особи на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами Пенсійного фонду.

Місцезнаходження відповідача: м. Харків, Московський район, проспект Московський, 151.

Пунктом 10 Порядку 372 передбачено, що у разі призначення пенсій пенсіонерам, які мають стаж роботи не за місцем призначення пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення підприємствам і організаціям, зазначеним у пункті 8 цього Порядку, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цих підприємств, організацій.

Таким чином, перерахунок коштів підприємством відбувається через органи пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства, в даному випадку до УПФУ в Московському районі м. Харкова.

З приводу доводів відповідача про те, що Управлінням, при призначенні пенсії гр. ОСОБА_1 не включено період навчання особи в аспірантурі, внаслідок чого позивачем порушено абз. 5 ст. 22-3 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та п. 3 Порядку № 372, що призвело до невірного обрахунку частки підприємства у фінансуванні різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 22-3 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" до стажу наукової роботи зараховується, зокрема: час навчання в аспірантурі, ад'юнктурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання випускникам аспірантури, ад'юнктури, докторантури.

Згідно з п. 3 Порядку № 372, фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 257 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-пелагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" час навчання в аспірантурі випускників аспірантури зараховується до наукового стажу, який дає право на призначення пенсій відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Час навчання в аспірантурі ОСОБА_1 зараховано до наукового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що підтверджується копією наявного у матеріалах справи розрахунку стажу.

Якщо працівникові до стажу наукової (науково-педагогічної) роботи включено стаж роботи на державній службі, на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України, час навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі, відповідна частина різниці у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів державного бюджету (п. 3 Порядку).

Вищевказаним Порядком не передбачено віднесення часу навчання в аспірантурі до наукового стажу роботи, який підлягає відшкодуванню державними не бюджетними підприємствами, установами, організаціями та вищими навчальними закладами ІІІ-ІУ рівнів акредитації. Для визначення частки та джерел фінансування різниці у розмірі пенсії враховується стаж роботи на зазначених підприємствах та установах.

Для правильності відображення відсотка фінансування для коректного формування Повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів підприємство надає довідку про статус підприємства (державне бюджетне, державне небюджетне, недержавне) за весь період його існування.

Таким чином, доводи відповідача про невірність обрахунку частки підприємства у фінансуванні різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, є безпідставними.

Доводів та доказів на їх підтвердження щодо набуття ОСОБА_1 наукового стажу на інших підприємствах, окрім вказівки на час навчання в аспірантурі відповідачем не наведено та не надано суду.

Окрім того, питання нарахування стажу ОСОБА_1 було предметом розгляду у справі № 820/20311/14, судовим рішення, яке набуло законної сили у даній справі встановлені вказані обставини, які відповідно до ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

З приводу доводів про подвійне стягнення та неправильне нарахування сум, колегія суддів зазначає, що

Відповідач, отримавши повідомлення та не надавши на них заперечень з приводу сум або осіб включених до зазначених розрахунків й не оскарживши їх в суді, фактично узгодив такі суми різниці пенсії.

Частиною 1 ст. 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Колегія суддів враховує, що стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі.

Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

При цьому, судом з матеріалів справи встановлено, що заборгованість з відшкодуванням різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники за період грудень 2015 року - грудень 2016 року відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 36931,47 грн., що підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2017р. по справі № 820/909/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_18 Судді ОСОБА_19 ОСОБА_2 Повний текст ухвали виготовлений 10.10.2017 р.