Постанова

від 05.10.2017 по справі 816/919/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 р. Справа № 816/919/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2017р. по справі № 816/919/17

за позовом ОСОБА_1

до Полтавської митниці ДФС

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС, в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Полтавської митниці, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 відповіді на запит на інформацію №3 від 30.05.2017;

2) визнати протиправною бездіяльність Полтавської митниці, що полягає у повідомленні ОСОБА_1 неповної інформації (частини інформації, що запитувалась) у спосіб, коли така інформація направлена на вказану в запиті електронну адресу, але адресована іншій особі;

3) зобов'язати Полтавську митницю надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію № 3 від 30.05.2017, якою:

- повідомити підстави для порушення справ про порушення митних правил №0067/80600/17 та №0068/80600/17 виключно з переліку таких підстав, наведених у статті 491 Митного кодексу України;

- повідомити дати виявлення правопорушень, за вчинення яких Полтавською митницею порушені справи №0067/80600/17 та №0068/80600/17;

- повідомити дані про особу (посаду, прізвище та ініціали), яка безпосередньо виявила правопорушення, якщо підставою для порушення справ №0067/80600/17 та №0068/80600/17 було його виявлення посадовою особою Полтавської митниці;

- надати копію повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, якщо підставою для порушення справ №0067/80600/17 та №0068/80600/17 було офіційне письмове повідомлення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2017р. по справі № 816/919/17 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2017р. та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги запекречував, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 30.05.2017 ОСОБА_1 в порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації", звернувся до Полтавської митниці з письмовим запитом на отримання публічної інформації №3 (а.с. 8, 19).

За змістом вказаного запиту позивач просив:

- повідомити підстави для порушення справ про порушення митних правил №0067/80600/17 та №0068/80600/17 виключно з переліку таких підстав, наведених у статті 491 Митного кодексу України;

- повідомити дати виявлення правопорушень, за вчинення яких Полтавською митницею порушені справи №0067/80600/17 та №0068/80600/17;

- повідомити дані про особу (посаду, прізвище та ініціали), яка безпосередньо виявила правопорушення, якщо підставою для порушення справ №0067/80600/17 та №0068/80600/17 було його виявлення посадовою особою Полтавської митниці;

- надати копію повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, якщо підставою для порушення справ №0067/80600/17 та №0068/80600/17 було офіційне письмове повідомлення.

Полтавська митниця 06.06.2017р., розглянувши вказаний запит, листом за №237/10/16-70-20 повідомила, що Полтавською митницею згідно акту №13/16-31-14-09-08/35407646 від 13.12.2016р. документальної планової виїзної перевірки стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Сміт Сервісез Юкрейн" (ЄДРПОУ 35407646), проводилася перевірка обставин декларування товарів за митними деклараціями, зазначеними в акті (надійшов 20.01.2017 на адресу Полтавської митниці у додатку до листа ГУ ДФС у Полтавській області від 18.01.2017 № 282/7/16-31-14-08-17). За результатами проведення перевірки обставин декларування товарів за митними деклараціями №806020002/2014/011627 від 10.11.2014 (товар №2) та №806020002/2014/003915 від 14.04.2014 (товар № 6), зазначеними в Акті, - 23.05.2017 головним державним інспектором відділу протидії митним правопорушенням Полтавської митниці ОСОБА_3 було складено протоколи про порушення митних правил №0067/80600/17 та №0068/80600/17, які надіслані поштою на домашню адресу агенту з митного оформлення ТОВ "КФ "Лаврік" ОСОБА_4

Позивач, посилаючись на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, у вигляді ненадання повної інформації на запит, звернувся до адміністративного суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегія суддів частково не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 19.10.2016 по 29.11.2016 ГУ ДФС у Полтавській області була проведена документальна планова виїзна перевірка стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Сміт Сервісез Юкрейн".

Результати перевірки оформлені актом від 13.12.2016 № 13/16-31-14-09-08/35407646 (а.с. 62-74).

ТОВ "Сміт Сервісез Юкрейн" 03.01.2013 уклало договір-доручення на надання митно-брокерських послуг із ТОВ "КФ "Лаврік", директором якого є позивач ОСОБА_1 (а.с. 60).

В ході опрацювання акту перевірки головним державним інспектором відділу протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 встановлені порушення ТОВ "Сміт Сервісез Юкрейн" Закону України "Про Митний тариф України" в частині невірної класифікації товарів та застосування заниженої ставки, що спричинило заниження сплати ввізного мита у розмірі 1786,31 грн.

Також встановлено порушення пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що спричинило заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у розмірі 357,26 грн.

У акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення ТОВ "Сміт Сервісез Юкрейн", які полягали у наступному: частини бурильних машин: -ДРУ1-120РС.059. Перехідник верхній 3-102 - 1шт. Призначені для приєднання двигуна до елементів низу бурової колони (товар №2) за митною декларацією №806020002/2014/011627 від 10.11.2014.; частини бурильних машин: -ДРУ1-240РС.049. Перехідник верхній - 1шт. Призначений для приєднання двигуна до елементів низу бурової колони" (товар № 6) за митною декларацією №806020002/2014/003915 від 14.04.2014.

Згідно граф 54 вказаних митних декларацій декларування товару здійснювалось агентом з митного оформлення ТОВ "КФ "Лаврік" гр. ОСОБА_4

По даним фактам головним державним інспектором ВПМП ОСОБА_3 23.05.2017 у відношенні гр. ОСОБА_4 складені протоколи про порушення митних правил №0067/80600/17 та №0068/80600/17 за ст. 485 Митного кодексу України (а.с. 22-24, 29-31).

Заступник начальника митниці - начальник ВБМП Кримський А.О. 22.05.2017 надсилав агенту з митного оформлення ТОВ "КФ "Лаврік" ОСОБА_4 пропозицію прибути до Полтавської митниці у зв'язку з проведенням процесуального оформлення протоколів, у відповідь на яку адресат повідомила про неможливість надати письмову інформацію стосовно обставин декларування оскільки це їй не дозволено керівником ТОВ "КФ "Лаврік" (а.с. 36).

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи заявлені вимог, позивач посилався на те, що з огляду на складені 23.05.2017 р. Полтавською митницею протоколи про порушення митних правил в розпорядженні суб'єкта владних повноважень є інформація про підстави порушення справ, дату виявлення цих правопорушень, посадову особу митниці, яка виявила правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

За визначенням ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, публічна інформація може бути двох видів: 1) створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (ч. 2 ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

У відповідності до ст. 12 Закону України Про доступ до публічної інформації суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

У свою чергу, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 цього Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

У відповідності до ст. 14 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Положеннями ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації визначені вимоги до запиту на інформацію.

Так, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Згідно зі ст. 21 Закону України Про доступ до публічної інформації інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено випадки, у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, а саме: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

З положень наведеної вище норми Закону вбачається, що перелік випадків, у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч.3 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі (ч.ч. 4, 5 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

Суд першої інстанції, роблячи висновок про те, що запит ОСОБА_1 від 30.05.2017 розглянутий відповідачем у повному обсязі з наданням своєчасної і вичерпної відповіді у межах відомостей відомих розпоряднику публічної інформації, виходив з відсутності інформації на будь-яких носіях, відповідач об'єктивно був позбавлений можливості надати таку інформацію позивачу, надіславши останньому вичерпну відповідь про обставини проведення перевірки декларування товарів за митними деклараціями №806020002/2014/011627 від 10.11.2014, №806020002/2014/003915 від 14.04.2014 та про факт складення протоколів про порушення митних правил №0067/80600/17, №0068/80600/17.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, надаючи у відповіді на запит частину інформації, не прийняв жодного рішення щодо іншої її частини.

Колегія суддів враховую, що відповідач, є суб'єктом владних повноважень, який в розумінні ст. 19 Конституції України та ст.ст. 2, 3 КАС України не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього.

Таким чином, не вчинення відповідачем дій, які він в силу покладених на нього обов'язків та в межах наданих повноважень повинен був вчинити та не вчинив, є протиправною бездіяльністю.

З приводу доводів позивача про протиправні дії Полтавської митниці щодо надання інформації у спосіб, коли така інформація направлена на вказану в запиті електронну адресу, але адресована іншій особі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що запит №3 від 30.05.2017 р. складено та надіслано запитувачем - ОСОБА_1

Поряд з цим, у цьому ж запиті вказана адреса: м. Полтава, вул. Монатирська, 16 б, кв. 6, за якою зареєстроване ТОВ "КФ "Лаврік", директором якого є ОСОБА_1, а також зазначена електронна адреса цього ж підприємства: kf-lavrik@ukr.net, на яку і було направлено відповідь.

Виходячи з наведеного, доводи позивача про надання інформації неналежному запитувачу є безпідставними, оскільки ключовим у цьому випадку є доведення запитуваної інформації до відома ОСОБА_1, який є обізнаним з її змістом.

Із приписів статей 6, 105, 162 цього Кодексу випливає, що вони гарантують право особи на звернення за захистом їх порушених прав, свобод чи інтересів суб'єктами владних повноважень і визначають підстави, форми та способи захисту цих прав.

Зокрема, у частині першій статті 6 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, статтями 105 та 162 цього Кодексу передбачені безпосередні способи захисту, за допомогою яких особа має захищати її порушене, невизнане або оспорюване право.

Позивач просив визнати протиправною бездіяльність Полтавської митниці, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 відповіді на запит на інформацію №3 від 30.05.2017, визнати протиправною бездіяльність, що полягає у повідомленні неповної інформації (частини інформації, що запитувалась) у спосіб, коли така інформація направлена на вказану в запиті електронну адресу, але адресована іншій особі, проте судом встановлено, що відповідь на запит направлена на адресу, вказану позивачем у запиті та отримана останнім, але щодо частини запитуваної інформації відповідачем не прийнято не відображено у відповіді рішення.

Оскільки судом визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення відносно частини інформації, яку запитував позивач, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Полтавської митниці, щодо неповного вирішення питань по запиту ОСОБА_1 на інформацію № 3 від 30.05.2017 року.

Позовні вимоги в частині зобов'язання Полтавську митницю надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію № 3 від 30.05.2017, якою: повідомити підстави для порушення справ про порушення митних правил №0067/80600/17 та №0068/80600/17 виключно з переліку таких підстав, наведених у статті 491 Митного кодексу України; повідомити дати виявлення правопорушень, за вчинення яких Полтавською митницею порушені справи №0067/80600/17 та №0068/80600/17; повідомити дані про особу (посаду, прізвище та ініціали), яка безпосередньо виявила правопорушення, якщо підставою для порушення справ №0067/80600/17 та №0068/80600/17 було його виявлення посадовою особою Полтавської митниці; надати копію повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, якщо підставою для порушення справ №0067/80600/17 та №0068/80600/17 було офіційне письмове повідомлення, також підлягають частковому задоволенню, виходячи з того, що зобов'язання прийняти рішення певного змісту є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, що не може бути виправдано з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Отже, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2017р. по справі № 816/919/17 підлягає скасуванню з прийняттям нової, про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, , 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2017р. по справі № 816/919/17-скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_5 до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавської митниці, щодо неповного вирішення питань по запиту ОСОБА_1 на інформацію № 3 від 30.05.2017 року.

Зобов'язати Полтавську митницю повторно розглянути запит ОСОБА_1 на інформацію № 3 від 30.05.2017 року.

В іншій частині у задоволенні позову -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.10.2017 р.