Ухвала

від 04.10.2017 по справі 820/1435/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 р.Справа № 820/1435/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2017р. по справі № 820/1435/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 12.10.2016 року № НОМЕР_1.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 12.10.2016 року № НОМЕР_2.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 36429608) судовий збір у розмірі 86 279,06 грн. (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 06 коп.

Відповідач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про нарахування позивачу суми штрафних санкцій. Зазначив, що підприємством допущено порушення податкового законодавства щодо дотримання порядку облікування готівки та щодо проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстровані та опломбовані РРО та ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі наказу на перевірку № 1175 від 15.09.2016 року та направлень на перевірку Головного управління ДФС Полтавській області від 15.09.2016 року № 1852, в період з 16.09.2016 року по 23.09.2016 року проведено фактичну виїзну позапланову перевірку ТОВ «ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36429608) за місцем фактичного провадження діяльності торгової точки за адресою: с.м.т. Чутово, Полтавської області по вул. Короленко 4 Б, з питань контролю за обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, підакцизної продукції, в тому числі пального, контролю щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та свідоцтв.

За результатами перевірки складено акт №55/16/31/40/36429608 від 23.09.2016 року в якому податковим органом встановлено наступні порушення:

- порушення п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» , затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (надалі Постанова НБУ 637), а саме відносно дотримання порядку облікування готівки;

- порушення п.п.1, 12, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (надалі ЗУ «Про РРО» ) щодо проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстровані та опломбовані РРО та ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Не погодившись із винесеним Головним управлінням ДФС Полтавській області актом перевірки, позивач 28.09.2016 року подав заперечення на даний акт до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, розглянувши акт перевірки, винесла два податкові повідомлення-рішення:

- №0001861405 від 12.10.2016 року, яким підприємству визначено штрафну санкцію у розмірі 3095622,95 грн. за не оприбуткування (неповне та або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (619 124,59 грн. х 5),

- №0001871405 від 12.10.2016 року, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 1 грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місті проведення розрахунків та штрафну санкцію у розмірі 2656313,6 грн. (1328156,8 грн.) за ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації та зберігання з порушенням: працівникам ДПІ не надано журнали оперативного обліку СВГ за формою 2-ГС та 14-ГС у паперовому вигляді.

Позивач скористався своїм правом на досудовий порядок вирішення спору та в порядку адміністративного оскарження 28.10.2016р. подав скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2016 року до Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області. Своїм рішенням № 7097/10/20-10-01-14 від 22.12.2016 року ДФС України в Харківській області залишило скаргу ТОВ «ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД» без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

ТОВ «ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД» 30.12.2016 року направило скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення до ДФС України у м. Києві, однак рішенням від 02.03.2017 року № 4321/6/99-99-11-03-01-25 ДФС України залишило скаргу ТОВ «ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД» без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог ТОВ "ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД" та недоведеності відповідачем в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 12.10.2016 року №0001861405 та №0001871405.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 6 Закону України від 20 травня 1999 року №679-ХІV Про Національний банк України (з наступними змінами та доповненнями) (далі за текстом - Закон №679) Національний банк відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику, організує готівковий грошовий обіг, регулює діяльність систем розрахунків та визначає порядок і форми платежів в Україні.

Відповідно до статті 33 Закону №679 та з метою удосконалення готівкових розрахунків Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року за №637 було затверджено Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Положення №637), що визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Нормами Положення №637 визначено, що: готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є дійсними платіжними засобами (абзац четвертий пункту 1.2 глави 1 Положення №637); готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (абзац шостий пункту 1.2 глави 1 Положення №637); книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг) (термін пункту 1.2 глави 1 Положення №637); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (термін пункту 1.2 глави 1 Положення №637).

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення №637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів (абзац другий пункту 2.6 глави 2 Положення №637).

При цьому, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (даних розрахункових книжок) (абзац третій пункту 2.6 глави 2 Положення №637).

Абзацом п'ятим пункту 2.6 глави 2 Положення №637 наголошено, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктом 1 глави 1 розділу II Порядку №417 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі за текстом - книга ОРО).

Як визначено пунктом 3 глави 1 розділу II Порядку №417 книга ОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю. При цьому, кількість книг ОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.

Книга ОРО має бути прошнурована, з послідовною нумерацією сторінок та належним чином установленими засобами контролю, щоб унеможливлювати розшнурування книги ОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю. На титульній сторінці книги ОРО мають бути здійснені записи щодо суб'єкта господарювання, кількості аркушів, номера установленого засобу контролю, даних про РРО у разі реєстрації книги ОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення) (пункт 6 глави 1 розділу II Порядку №417).

Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. При цьому датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО. Одночасно слід зазначити, що підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в органі доходів і зборів є надходження до цього органу реєстраційної заяви, як визначено пунктом 8 глави 1 розділу II Порядку №417.

Аналіз положень пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення свідчить, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР та абзацу третього частини першої статті 1 Указу № 436/95 відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД реалізує товар у кількох торговельних точках, які розташовані у Харківській та Полтавській областях, а бухгалтерський облік ведеться за юридичною адресою Товариства, де зберігається вся первинна документація, у тому числі й товаро-транспортні накладні, прибуткові накладні на товар. договори. АГЗП у смт Чутово Потавської області по вул. Короленко 4- б не є юридичною особою чи відокремленим підрозділом ТОВ ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД та не має окремої касової книги.

Разом з тим матеріали справи свідчать, що факт здійснення оприбуткування готівки ТОВ «ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД» підтверджується касовою книгою, та КУРО з вклеєними роздрукованими Z-звітами, прибутковими ордерами, квитанціями про внесення торгової виручки за весь період з 11.01.2016 року по 07.07.2016 року.

При цьому з акту перевірки не вбачається, що інспекторами ГУ ДФС у Полтавській області досліджувалася первинна бухгалтерська документація, яка знаходиться у Харківській області - за місцем ведення бухгалтерського обліку підприємства. З акту перевірки не вбачається, що інспекторами ГУ ДФС у Полтавській області досліджувалася первинна бухгалтерська документація, яка знаходиться у Харківській області - за місцем ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Таким чином, висновок про неоприбутквання ТОВ готівкових коштів на суму 619124,59 грн. був зроблений працівниками ГУ ДФС у Полтавській області передчасно і на підставі неповного та поверхневого дослідження бухгалтерського обліку ТОВ «ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД» , оскільки фактично досліджувалася лише документація, яка знаходилася на торговій точці, і не бралася до уваги податкова документація за місцем ведення податкового обліку у Харківській області.

Слід відзначити, що роздрукування касового чека при проведенні розрахункової операції, а в кінці дня виконання Z-звіту, є одни з етапів оприбуткуванням, готівки, оскільки з фіскальної пам'яті РРО зазначені суми нікуди не подінуться.

Так, зокрема, відповідно до акту перевірки, інспекторами не було порівняно суми готівкових коштів за Z-звітами сумі готівкових коштів у касових документах підприємства за облікові дні, не перевірено чи здавалися готівкові кошти в банківське відділення та не перевірено наявність приходних касових ордерів (щодо дня надходження готівки до каси підприємства). Також в акті перевірки не зазначено, що інспекторами ДФС було встановлено розбіжності між Z-звітами, вклеєними в КУРО та відображеними в прибуткових ордерах та сумами, які були внесені в касу підприємства та внесено у повному обсязі у банківську установу.

На підтвердження того, що готівкові кошти за період з 11.01.2016р. по 07.07.2016р. на суму 619124,59 грн. було обліковано на момент податкової перевірки, позивачем було надано копії КУРО з вклеєними Z-звітами №1-153, за період з 11.01.2016р. по 07.07.2016р., копії приходних ордерів, копії сторінок касової книги підприємства, та копії банківських документів про зарахування готівки на розрахунковий рахунок підприємства.

Отже, матеріалами справи встановлено, що позивач здійснював фіксацію повної суми фактичних надходжень готівки шляхом роздрукування фіскальних звітних чеків, та відображення в подальшому таких документів у КОРО.

У зв'язку із цим, зазначене в акті податкової перевірки порушення ТОВ «ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД» пункту 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» не знайшло свого підтвердження та повністю спростовується поданими позивачем доказами, а тому податкове повідомлення-рішення №0001861405 від 12.10.2016 року підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що судом першої існтанції було надано вірну правову оцінку тому факту, що перевірка відбувалася на торговій точці підприємства у Полтавській '"області і при цьому перевіряючим органом було проігноровано, що бухгалтерські документи перебувають на підприємстві, яке розташоване у Харківській області і, інформація, що міститься у них, не була перевірена.

Посилання відповідача в апеляційній на те, що з приводу аналогічного спору є правова позиція ВСУ від 15.10.2013р. по справі за позовом ТОВ Західна нафтова група - Техно- Нафта до ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області колегія суддів до уваги не бере, оскільки вказана правова позиція стосується застосування законодавства у спорі щодо несвоєчасного внесення інформації про надходження та видачу готівки до касової книги і не може бути застосовано у даному спорі, оскільки має місце не повне облікування коштів і даний конкретний спір не стосується несвоєчасності внесення інформації до касової книги.

Також з матеріалів справи слідує, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.п.1, 12, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (надалі ЗУ «Про РРО» ) щодо проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстровані та опломбовані РРО та ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації зроблено із посиланням на те, що в період з 11.01.2016р. по 16.09.2016р., здійснювалася реалізація скрапленого газу (пропан-бутан), облік якого не ведеться у встановленому законодавством порядку - на АГЗП відсутні та не надані в ході і на час закінчення фактичної перевірки журнал оперативного обліку СВГ за формою №2-ГС та змінні звіти за формою №14-ГС. На момент перевірки в резервуарі, що знаходиться на модулі для заправки автомобілів, міститься 6522,37 літрів скрапленого газу (пропан-бутан), який реалізується споживачам по ціні реалізації 12,90 грн. за літр на загальну суму 84138,57 грн. Згідно періодичних звітів РРО за період з 11.01.2016р. по 15.09.2016р. включно було реалізовано 150904,13 літрів скрапленого газу (пропан-бутан) на загальну суму 1244018,23 грн. Таким чином, загальна кількість скрапленого газу , не облікованого у встановленому законодавством порядку (реалізованого та такого, що знаходиться в реалізації), складає 157426,50 літрів на загальну суму 1328156,80 грн.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що застосування до торгової точки підприємства положень п. 5.2,9,10 Інструкції №332, затвердженої Наказом Мінпалива та енергетики 03.06.2002 р., щодо ведення форм 14-ГС та 2-ГС є неможливим, оскільки торгова точка не є отримувачем скрапленого газу автотранспортом від постачальника (а ведення цих звітностей передбачено саме під час отримання газу автомобільним транспортом саме від постачальника - п.5.2.2) та не вимагається для внутрішньогосподарських переміщень.

Відповідно до п.п. 5.2.6 Інструкції №332 скраплений газ надходить до торгової точки від самого підприємства ТОВ ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД , на підтвердження чого до суду першої інстанції надано докази: наявність спеціалізованого автотранспорту, спеціально навчених водіїв, погодженого маршруту автотранспорту, договір на поставку, ТТН і т.п.. Приймання скрапленого газу від постачальника здійснюється безпосередньо на заводі виробника в момент заливу до автоцистерни ТОВ ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД , де відразу складається акт приймання-передачі і аж ніяк момент переходу СУГ не здійснюється на АГЗП у с.м.т. Чутово.

У розділі 10 Інструкції закріплено , що бухгалтерський облік СВГ здійснюється на підставі ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси ...

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що податковий облік господарських операцій руху СВГ на підприємстві позивача здійснюється згідно з чинни законодавством України.

Також про правильність такого висновку свідчить і положення Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155, а саме ч.2.п.6.1. для підприємств, укомплектованих для зберігання нафтопродуктів винятково резервуарами, місткістю до 100 м. куб. ведення обліку для кожного резервуару не є обов'язковим . Судом першої інстанції встановлено, що ємність для зберігання газу на торговій точці підприємства має об'єм 10 куб.м, і тому, ведення обліку газу для кожного окремого резервуару не є обов'язковим.

Крім того, слід зазначити, що ведення журналів 14-ГС у електронній формі не суперечить вимогам законодавства. Надані до суду роздруківки цього журналу не підлягають електронному підпису в розумінні ЗУ Про електронні документи та електронний документообіг , так як їх веде оператор торгової точки, і З' огляду на вище викладене - це є внутрішнім документом підприємства, для яких жодним правовим документом не вимагається підписання його керівником чи його електронним підписом.

Поміж іншим судова колегія зауважує, що судом першоїі снтанці у тексті рішення було процитовано положення ст.ст. 6 та 21 ЗУ №265/95-ВР, які втратили чинність. Проте, положення цих норм містяться у тому ж ЗУ №265/95-ВР діючої редакції у п. 12 ст. З та ст. 20 відповідно, тому, на думку судової колегії, це не є підставою для скасування судового рішення, оскільки не призвело до викривлення чи не вірної оцінки обставин справи та вирішення справи по суті.

Щодо обліку товарів не за місцем реалізації, а за місцем ведення бухгалтерського обліку колегія суддів зауважує наступне.

Порядок бухгалтерського обліку товарів встановлений "Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджений наказом МФУ від 20.10.1999 р. N 246 (далі - П(С)БО 9 "Запаси").

Відповідальність за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде облік товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного П(С)БО 9 "Запаси".

Сама по собі відсутність на момент перевірки накладних (первинних документів на отримання товару) за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону про бухоблік та П(С)БО 9 "Запаси",не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації і не є підставою для застосування до юридичної особи згаданих фінансових санкцій.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 20.01.2015 р. N 21-275а14.

Таким чином, на думку колегії суддів, відсутні будь-які порушення як безпосередньо закону № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , так і інших нормативно-правових актів, на які посилається ДФС у акті перевірки і тому не можуть бути застосовані до ТОВ ЕКСПОГАЗ ТРЕЙД санкції за порушення Закону № 265/95-ВР, а податкове-повідомлення рішення №0001871405 від 12.10.2016 року підлягає скасуванню.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення про нарахування позивачу суми штрафних санкцій податковий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а тому вони є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що підприємством допущено порушення податкового законодавства не знайшли свого підтвердження ні в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження.

Твердження скаржника про те, що задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, незаконності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про нарахування позивачу суми штрафних санкцій ґрунтуються на суб»єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2017р. по справі № 820/1435/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 09.10.2017 р.