Ухвала

від 26.09.2017 по справі 821/3103/15-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року місто Київ К/800/4961/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Шведа Е.Ю., Мороза В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Головного Управління Державної казначейської служби України у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Туристична компанія "Визит-Центр" до Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області, треті особи: Генічеська РДА, Фінансове управління Генічеської РДА, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'зання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року Приватне акціонерне товаристве "Туристична компанія "Визит-Центр" звернулося до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Генічеська районна державна адміністрація, Фінансове управління Генічеської районної державної адміністрації, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 37934859) щодо невиконання наказу господарського суду Херсонської області №923/1095/14 від 29 жовтня 2014 року;

- зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області вчинити дії, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМ України від 3 серпня 2011 року №845 (у редакції постанови КМ України від 30 січня 2013 р. №45), спрямовані на виконання наказу господарського суду Херсонської області №923/1095/14 від 29 жовтня 2014 року, в тому числі, але не виключно, списати 389032,63 грн. в безспірному порядку з: рахунку спеціального фонду районного бюджету Генічеського району, який відкритий по коду класифікації доходів бюджету 5011000 "Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади"; рахунку районного бюджету Генічеського району за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 "Інші надходження".

В обґрунтування позову, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, зазначено про обов'язок державних органів виконувати судові рішення, а також на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність УДКСУ у Генічеському районі Херсонської області щодо невиконання наказу господарського суду Херсонської області №923/1095/14 від 29 жовтня 2014 року; зобов'язано УДКСУ у Генічеському районі Херсонської області вчинити дії, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, спрямовані на виконання наказу господарського суду Херсонської області №923/1095/14 від 29 жовтня 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Головне Управління Державної казначейської служби України у Херсонській області просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

У зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що господарським судом Херсонської області 29 жовтня 2014 року видано наказ №923/1095/14 про стягнення з районного бюджету Генічеського району Херсонської області на користь ПАТ Туристична компанія Визит - Центр 400 000,00 грн., які було надмірно сплачено відповідно до Договору набуття права на оренду земельної ділянки від 19 лютого 2007 року за платіжним дорученням №8 від 01 березня 2007 року на рахунок цільового фонду спеціального фонду районного бюджету №31516931700112 код доходу 50110000, УДК Херсонської області, МФО 852010, ОКПО 24103822, код отримувача 02316612.

13.11.2014 року позивач направив на адресу УДКСУ у Генічеському районі Херсонської області заяву про виконання зазначеного наказу, яка отримана останнім 24.11.2014 року.

25.11.2014 року УДКСУ у Генічеському районі Херсонської області листом Щодо виконання судового рішення повідомило Генічеську районну державну адміністрацію про безспірне списання коштів районного бюджету та просило до 17.12.2014 року надати інформацію про підтвердження зарахування коштів до районного бюджету та залишку неповернутих стягувачу коштів.

При цьому УДКСУ у Генічеському районі Херсонської області зазначило, що відсутність коштів на рахунку спеціального фонду районного бюджету, на якій були зараховані кошти підприємства, дає йому право, відповідно до п.20 Порядку здійснити безспірне списання коштів з рахунка на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету Інші надходження .

Фінансове управління Генічеської РДА у відповідь повідомило, що залишок коштів цільового фонду спеціального фонду районного бюджету по доходному коду 50110000 Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місяцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади становить 4 500,34 грн.

На протязі грудня 2014 року УДКСУ у Генічеському районі Херсонської області неодноразово зверталося до Генічеської РДА з проханням перерахувати кошти на відповідний рахунок для виконання рішення суду.

24.12.2014 року Генічеська РДА повідомила, що станом на 23.12.2014 року на рахунок районного бюджету за кодом доходів бюджету Інші надходження надійшло 54 122,55 грн., що не є достатнім для виконання виконавчого документа. Також зазначила, що склалася непроста фінансова ситуація з виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери, оплатою комунальних послуг та енергоносіїв, інших захищених статей бюджету, а тому відволікання коштів районного бюджету в такій сумі (400 000,00 грн.) призведе до несвоєчасної виплати заробітної плати і, як наслідок, до утворення кредиторської заборгованості на кінець року, що є не припустимим.

Після отримання даного листа, переписка між УДКСУ у Генічеському районі Херсонської області та Генічеської РДА припинилася.

07.07.2015 року Управління Державної казначейської служби України у Генічеському районі Херсонської області отримало від позивача лист з проханням надати роз'яснення щодо причин не виконання рішення суду, який в свою чергу став підставою для поновлення відповідачем дій спрямованих на виконання судового рішення, доказом чого є лист від 08.07.2015 року на адресу Генічеської РДА Щодо надання підкріплення , яким повідомлено про необхідність перерахування фінансовим управлінням коштів на відповідний рахунок.

Також, УДКСУ на адресу голови Генічеської РДА та голови районної ради направлено листа Про виконання судового рішення від 09.07.2015 року №01-24/04/625, щодо сприяння в наданні фінансовому управлінню підкріплення для виконання судового рішення в сумі 389 032,63 грн.

У відповідь на зазначений лист, Генічеська РДА повідомила, що склалася непроста фінансова ситуація з виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери, оплатою комунальних послуг та енергоносіїв, інших захищених статей бюджету, а тому відволікання коштів районного бюджету в такій сумі (389 тис. грн.) призведе до несвоєчасної виплати заробітної плати і, як слідство, до утворення кредиторської заборгованості на кінець року, що є не припустимим.

На чергову пропозицію УДКСУ у Генічеському районі Херсонської області щодо самостійного списання коштів в сумі 5 620,34 грн., які знаходяться на рахунку районного бюджету №31527931700112 (Цільовий фонд), фінансове управління Генічеської РДА повідомило, що таке списання суперечить чинному законодавству.

30.07.2015 року УДКСУ у Генічеському районі Херсонської області листом повідомило позивача про те, що виконання рішення господарського суду Херсонської області буде відбуватися шляхом перерахування коштів лише по мірі їх зарахування на рахунок ККДБ 24060300 Інші надходження .

За період перебування спірного наказу на виконанні в УДКСУ позивачу перераховано 10 967,37 грн., заборгованість становить 389 032,63 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача під час виконання судового рішення позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з доводами якого погодився й суд апеляційної інстанції, послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії та зазначив, що право доступу до суду, встановлене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним, на шкоду будь-якій стороні. Отже, державний орган влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про повернення боргу. Зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 права.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачем оскаржено оскаржено дії органу казначейської служби, як органу, що виконує судові рішення, щодо невиконання наказу господарського суду Херсонської області №923/1095/14 від 29 жовтня 2014 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України '"Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

За приписами частини 1 статті 2 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі -Порядок № 845).

Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку № 845 безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Підпунктом 2 пункту 5 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

Пунктом 4 Порядку N 845 на органи Казначейства покладено, зокрема, обов'язок із вжиття заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку та розгляд письмових звернень (вимог) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

В силу положень пунктів 24 та 25 Порядку N 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно пункту 31 Порядку N 845, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

В свою чергу, відповідно до підпункту 1 пункту 47 вказаного Порядку безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником, а також інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

У силу пункту 48 Порядку N 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Таким чином, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а у разі їх відсутності, територіальний орган Казначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії спрямовані на виконання рішення суду і пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Казначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Разом з тим, у разі неможливості виконання боржником судового рішення протягом двох місяців з моменту надходження заяви щодо здійснення безспірного списання, виконавчий документ та інші відомості передаються до Державної казначейської служби України для подальшого виконання. При цьому, строк виконання судового рішення Казначейством не може перевищувати трьох місяців з дня надходження виконавчого документу на підставі пункту 47 Порядку N 845.

З огляду на викладені норми чинного законодавства, у спірних правовідносинах саме на Державне казначейство України та його територіальні органи покладено обов'язок виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання.

Судами встановлено, що відповідач неодноразово звертався до Генічеської РДА з проханням виконати рішення суду, водночас судове рішення протягом тривалого часу так і залишається невиконаним.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, який зобов'язаний неухильно виконувати покладені на нього обов'язки у спосіб та на підставі, що визначені Законом, належних дій щодо виконання рішення суду не вчинив.

Водночас, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Європейський суд з прав людини зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необгрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України").

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі "Шмалько проти України").

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").

У справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Головного Управління Державної казначейської служби України у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: