Рішення

від 08.09.2017 по справі 910/6713/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2017Справа №910/6713/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛНАФТОГАЗ

про стягнення 31 477,60 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Зацепанюк Т.В., довіреність б/н від 07.07.2017

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛНАФТОГАЗ" про стягнення 31 477,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6713/17 та призначено до розгляду на 05.06.2017.

В судове засідання 06.06.2017 представники сторін не з'явилися.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представників сторін.

Ухвалою суду від 06.06.2017 відкладено розгляд справи на 10.07.2017.

В судове засідання 10.07.2017 представник позивача з?явився, надав суду додаткові документи у справі.

В судове засідання 10.07.2017 представник відповідача повторно не з?явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не надав.

Ухвалою суду від 10.07.2017 розгляд справи відкладено на 11.08.2017.

11.08.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 призначено розгляд справи на 08.09.2017.

В судове засідання 08.09.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 08.09.2017 представник відповідача не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.09.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.09.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

12.11.2014 між позивачем, як покупцем та відповідачем, як продавцем було укладено Договір купівлі-продажу №119121, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю через мережу АЗС у власність покупця нафтопродукти (надалі товар), а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах, викладених у Договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується в накладних документах на товар.

Відповідно до п. 4.4 Договору передача товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс в редакції 2010) на АЗС (у пунктах поставки), перелік яких є невід'ємною частиною Договору та визначений у Додатку №1, уповноваженим представником покупця. Передача товару покупцю здійснюється на умовах пред'явлення уповноваженим представником бланків-дозволів оператору на АЗС в робочий час, встановлений на АЗС. При цьому бланк-дозвіл повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, а у випадку порушення цієї вимоги, продавець має право товар не передавати.

Оплата вартості відпущених нафтопродуктів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах 100% попередньої оплати.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було надано позивачеві видаткову накладну №КО-ОЛЭ0557 від 11.12.2014 та рахунок №567 від 11.12.2017 на суму 80 300,00 грн.

11.12.2014 між сторонами було підписано акт прийому-передачі талонів.

Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі тоді як відповідач виконав умови договору частково та без повідомлення причин заблокував відпуск придбаного ТОВ Органічні рішення бензину А-95. Позивач зазначив, що станом на день слухання справи залишилось не використаними 98 талонів, що відповідає 1960 літрам оплаченого бензину А-95.

19.08.2015 позивач звернувся із листом №296 до відповідача з вимогою поновити відпуск придбаних нафтопродуктів, проте відповіді отримано не було.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів передачі відповідачем придбаного позивачем бензину матеріали справи не містять.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОІЛНАФТОГАЗ (03680, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 1, павільйон №60, ідентифікаційний номер 38899538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 151, корпус 1, приміщення 1001, ідентифікаційний номер 38938021) заборгованість у розмірі 31 477,60 грн., судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.10.2017

Суддя Мельник В.І.