Рішення

від 28.09.2017 по справі 910/11479/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017Справа №910/11479/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЄТК Трейд

про стягнення 119502,54 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Гніздицька Л.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ЄТК Трейд про стягнення заборгованості за Договором оренди №2/13ОРЦВРЕФЮ-У від 21.05.2013 в розмірі 119502,54 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умов укладеного між сторонами Договору оренди, відповідач належним чином не виконав зобов'язання зі сплати орендної плати внаслідок чого, після розірвання договору оренди, за ним залишилась заборгованість в сумі 100126,21 грн.

Крім того, на вказану заборгованість, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем орендної плати, позивачем на підставі ст.625 ЦК України та п.п.6.1, 6.2 Договору нараховано 3% річних в розмірі 2784,83 грн., 9582,66 грн. пені та 7008,84 грн. штрафу, які позивач просить стягнути.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.05.2013 між Державним підприємством Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень Укррефтранс (наразі - Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія ) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЄТК Трейд (орендар) укладено Договір №2/13ОРЦВРЕФЮ-У оренди майна, відповідно до умов якого, орендодавець на підставі дозволу Укрзалізниці передає, а орендар, як переможець конкурсу на право оренди рухомого складу, приймає у строкове платне користування рухомий склад на умовах оренди (100 критих вагонів неробочого парку) для проведення планового ремонту з подальшою передачею в оренду. Вартість рухомого складу визначена згідно з висновками про незалежну оцінку майна, а тип і кількість вказана у додатках, які є невід'ємною частиною вищевказаного договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.2.4 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі проводити оплату за оренду майна у встановлені цим договором терміни.

Згідно з п.4.1 Договору, орендна плата визначається на підставі діючої методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 та вказується у протоколі узгодження вартості орендної плати, який є невід'ємною частиною договору. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісяця, на умовах передплати, у термін не пізніше 15 (п'ятнадцятого числа) поточного місяця, виходячи із зобов'язань попереднього місяця.

Остаточні розрахунки здійснюються на підставі рахунку, виставленого орендодавцем.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

За умовами п.6.1 Договору, за несвоєчасну оплату у встановлені цим договором терміни орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням інфляції за кожний день прострочення, починаючи з 1-го числа місяця, наступного за звітним.

У випадку неповернення орендованого майна у встановлені цим договором терміни, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 0,5% від вартості майна, переданого в оренду, за кожний день затримки повернення, але не більше вартості майна (п.6.2 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2016 по справі №910/11000/16 за позовом ПАТ Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія до ТОВ ЄТК Трейд про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в сумі 405997,40 грн. позов задоволено частково, розірвано Договір оренди майна №2/13ОРЦВРЕФЮ-У від 21.05.2013, зобов'язано ТОВ ЄТК Трейд повернути позивачеві орендоване майно та стягнуто на користь ПАТ Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія заборгованість за договором за період з вересня 2015 року по травень 2016 року в розмірі 336509,85 грн., пеню в сумі 45059,31 грн., 3% річних в розмірі 3179,89 грн. та штраф в сумі 21160,21 грн.

В апеляційному порядку вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили 29.07.2016.

Згідно із ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Аналогічна правова позиція викладена в п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції .

Отже судове рішення, прийняте у справі №910/11000/16, має преюдиціальне значення для вирішення даного спору, а встановлені ним факти не потребують повторного доведення.

Наразі судом розглядаються вимоги ПАТ Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія про стягнення з відповідача заборгованості за час фактичного користування орендованим майном за період з червня 2016 року по серпень 2016 року в розмірі 100126,21 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання умов зазначеного вище договору виставлялись відповідачеві рахунки №128 від 09.06.2016, №157 від 27.07.2016, №151 від 11.07.2016, №159 від 27.07.2016, №177 від 15.08.2016, №171 від 09.08.2016 на загальну суму 100126,21 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте відповідач зазначені рахунки не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 100126,21 грн., яку просить стягнути позивач.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі 100126,21 грн. також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про стан заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ЄТК Трейд , відповідно до якої станом на 17.07.2017 заборгованість відповідача становить 100126,21 грн.

Крім того, позивач звертався до відповідача із претензією 7/1483 від 29.05.2017 із вимогами про сплату орендної плати за період з червня по серпень 2016 року та нарахованих на вказану заборгованість штрафних санкцій, докази направлення претензії наявні в матеріалах справи. Проте відповідач залишив зазначену претензію без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору в частині своєчасного виконання зобов'язання по сплаті обумовлених наведеним договором платежів.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів в розмірі 100126,21 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума 3 % річних становить 2784,83 грн., суд дійшов висновку, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимог в частині стягнення з відповідача зазначених сум підлягають задоволенню.

Разом з тим, щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 9582,66 грн. та штрафу в сумі 7008,84 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

За умовами п.6.1 Договору, за несвоєчасну оплату у встановлені цим договором терміни орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням інфляції за кожний день прострочення, починаючи з 1-го числа місяця, наступного за звітним.

У випадку неповернення орендованого майна у встановлені цим договором терміни, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 0,5% від вартості майна, переданого в оренду, за кожний день затримки повернення, але не більше вартості майна (п.6.2 Договору).

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що при здійснені нарахування пені останній нараховує до стягнення з відповідача пеню за рахунками, які були виставлені відповідачеві після розірвання договору оренди в судовому порядку, зокрема за рахунком №171 від 09.08.2016, за таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 5525,74 грн.

Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7008,84 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЄТК Трейд (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50; ідентифікаційний код 37641441) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія (08502, Київська обл., м. Фастів, вул. Андрія Шептицького, буд. 1-Б; ідентифікаційний номер 40081326) 100126 (сто тисяч сто двадцять шість) грн. 21 коп. заборгованості, 2784 (двi тисячi сімсот вісімдесят чотири) грн. 83 грн. 3% річних, 5525 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 74 коп. пені, 7008 (сім тисяч вісім) грн. 84 коп. штрафу та 1731 (одна тисяча сімсот тридцять одну) грн. 69 коп. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 03.10.2017

Суддя Я.В. Маринченко