Рішення

від 09.10.2017 по справі 916/2007/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2017 р.Справа № 916/2007/17

За позовом: Чорноморської міської ради Одеської області

До відповідача : Споживчого кооперативу „Престижний»

За участю якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Чорноморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

про стягнення 52803,55 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від 3-ї особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Чорноморська міська рада Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Споживчого кооперативу „Престижний» про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 31.03.2015р. №37 у розмірі 52803,55 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2017р. порушено провадження у справі №916/2007/17 та призначено дану справу до розгляду у судовому засіданні.

На адресу господарського суду Одеської області 25.09.2017р. від Чорноморської міської ради Одеської області надійшли письмові пояснення, в яких позивач просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Чорноморську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2017р. залучено Чорноморську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області до участі у справі №916/2007/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Відповідачем - Споживчим кооперативом „Престижний» відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, про що вбачається з рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення. (а.с. 38).

З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, те, що адреса, на яку направлялось поштове відправлення, є адресою місцезнаходження юридичної особи відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, суд встановив.

31 березня 2015 року між Іллічівською міською радою Одеської області (Орендодавець) та Споживчим кооперативом „Престижний» (Орендар) було укладено Договір оренди землі № 37 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі» та рішення Іллічівськом міської ради від 26.12.2014р. №571/88-VI „Про розірвання договору оренди землі площею 3,0689 га та укладання договору оренди земельних ділянок загальною площею 0,9757 га зі споживчим кооперативом „Престижний» за адресою.: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Старе Бугово та вул. Паркова, 5-й мікрорайон» надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1077 га несільськогосподарського призначення, із земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер: 5110800000:02:003:0115), що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Старе Бугово та вул. Паркова, 5-й мікрорайон» (нова адреса: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Старе Бугово, 34) згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частину договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1077 га: всього земельних угідь 0,1077 га, в тому числі під житловою забудовою одно- та двоповерховою - 0,1077 га.

31.03.2015р. між сторонами було складено та підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки. (а.с. 25).

На земельній ділянці немає об'єктів нерухомого майна, які належать орендарю на праві приватної власності. Територія обладнана водопроводом, каналізацією, електропостачанням, проїзд до земельної ділянки не заасфальтовано. (п. 2.2. Договору).

Згідно до п. 2.3. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 560470,80 грн., з урахуванням коефіцієнта індексації за 2014 рік, згідно витягу х технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Іллічівська, затвердженої рішенням Іллічівської міської ради від 16.12.2001р. №129-V, виданої 14.01.2015р. №30-30-2/22 Відділом Держземагаентва у м. Іллічівську, Одеської області.

Відповідно до п. 3.1. Договору, зазначена земельна ділянка площею 0,1077 га надається орендарю терміном на 3 роки.

Згідно до п. 4.1. Договору, орендна плата за земельну ділянку площею 0,1077 га, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 16814, 12 грн. на рік, згідно розрахунку, який додається та є невід'ємною частиною цього договору.

Розмір орендної плати встановлюється згідно норм Податкового кодексу України, у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Іллічівськом міською радою в межах норм передбачених законодавством. (п. 4.2. Договору).

Згідно п. 4.3. Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях) за базовий податковий період, який встановлюється згідно норм Податкового кодексу України. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України.

Умовами п. 4.4. Договору сторони погодили, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які будуть невід'ємними частинами договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України, коригування „грошової оцінки земель м. Іллічівська» , яка затверджується рішенням Іллічівської міської ради, зміни функціонального призначення будівлі або його частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендарем та в існуючий договір сторін зміна та доповнення з цього приводу не проводиться.

Відповідно до п. 4.6. Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно з чинним законодавством.

За положеннями п. 10.1.2. Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно п. 11 Постанови Верховної ради України від 04.02.2016р. „Про перейменування окремих населених пунктів та районів» , перейменовано окремі населені пункти та райони, зокрема, у Одеській області місто Іллічівськ на місто Чорноморськ.

Як стверджує позивач, у зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за умовами укладеного Договору оренди землі №37 від 31 березня 2015 року, за відповідачем за період з квітня 2015 року по червень 2017 року рахується борг у розмірі 49520,62 грн. Також, у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошових коштів, позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 3282,93 грн.

Позовні вимоги Чорноморської міської ради Одеської області обґрунтовано неналежним виконанням з боку Споживчого кооперативу „Престижний» зобов'язань за умовами Договору оренди землі №37 від 31 березня 2015 року та направлено на стягнення загальної суми боргу у розмірі 52803,55 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини між Чорноморською міською радою Одеської області та Споживчим кооперативом „Престижний» виникли на підставі укладеного між ними Договору оренди землі №37 від 31 березня 2015 року.

Відповідно до ст. 792 Цивільного Кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України „Про оренду землі» , орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 21 Закону України „Про оренду землі» , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. (ст. 1 Закону України „Про оренду землі» ).

Приписами ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно до п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Споживчого кооперативу „Престижний» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди землі №37 від 31 березня 2015 року, у зв'язку з чим, позовні вимоги Чорноморської міської ради Одеської області про стягнення з відповідача за Договором оренди землі №37 від 31 березня 2015 року боргу за період з квітня 2015 року по червень 2017 року у розмірі 49520,62 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе договірних зобов'язань, позивачем здійснено розрахунок пені станом на 31.07.2017р. (а.с. 33-35).

Так, відповідно до такого розрахунку, за відповідачем рахується борг зі сплати пені у розмірі 3282,93 грн.

Суд, перевіривши такий розрахунок, вважає його вірним, а вимоги щодо стягнення заявленої пені - правомірними.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Чорноморської міської ради Одеської області зі стягненням з Споживчого кооперативу „Престижний» загальної суми боргу у розмірі 52803,55 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. покладаються на відповідача у справі згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Споживчого кооперативу „Престижний» (68001, Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Паркова, буд. 48; код 37672904) на користь Чорноморської міської ради Одеської області (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, проспект Миру, 33; код 25932851) заборгованість по орендній сплаті у розмірі 52803 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот три) грн. 55 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2017 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко