Рішення

від 03.10.2017 по справі 917/1401/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017 Справа № 917/1401/17

За позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Полтавській області, вул. М.Бірюзова, 53, м. Полтава, Полтавська область, 36008

до Приватного підприємства "Полтавмлин", 39500, Полтавська область, Карлівський район, м. Карлівка, вул. Слюсарна, 30

про стягнення 526,01 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін :

від позивача : ОСОБА_1, довіреність №16 від 03.05.2017 року;

від відповідача : відсутні.

Суть спору : розглядається позовна заява Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Полтавській області про стягнення з Приватного підприємства "Полтавмлин" 526,01 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 24.11.2011 р. між сторонами Договору № 669 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій, з яких : 400,00 грн. - сума основного боргу, 26,64 грн. - 3% річних, 99,37 грн. - витрати від інфляції .

Позивач надав суду заяву вх. № 11820 від 25.09.2017 р. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 515,66 грн. заборгованості, з яких : 400,00 грн. - сума основного боргу, 26,06 грн. - 3% річних, 0,40 грн. пеня, 89,20 грн. - витрати від інфляції. В обґрунтування підстав подання даної заяви позивач посилається на допущення ним помилок при обрахунку заявленої до стягнення суми боргу при складанні позовної заяви.

За приписами ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, якщо ця дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Положення цих норм, відповідно до принципу диспозитивності, передбачають право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд. Отже, відмова від позову та зменшення розміру позовних вимог є безумовним правом особи, яка звернулася до суду з позовом.

Оскільки вказана заява позивача вчинена з дотриманням встановлених процесуальних правил, вищезазначена заява приймається судом до розгляду в даному позовному провадженні. Спір розглядається в межах предмету спору в редакції наведеної заяви позивача

Представник позивача у судовому засіданні оголосив позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог .

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

03.10.2017 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив :

24.11.2011 року між ПП "ПОЛТАВАМЛИН" (далі - Об'єкт) та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення УМНС в Полтавській області (після перейменування АРЗ СП ГУ ДСНС України у Полтавській області) укладено Договір № 669 на постійне та обов'язкове обслуговування державними Аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій (далі - Договір, а.с. 8-10).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- предметом Договору є організація і здійснення Аварійно-рятувальною службою Аварійно-рятувального обслуговування "Об'єкта" : ПП "ПОЛТАВАМЛИН", розташованого за адресою : вул. Слюсарна, 30, м. Карлівка" з метою створення умов для своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на "Об'єкті" надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків (п. 2 Договору);

- "Об'єкт" зобов'язаний оплачувати, відповідно до умов Договору, постійне та обов'язкове обслуговування Аварійно-рятувальною службою "Об'єкту", у тому числі відшкодовувати витрати, що виникли з ліквідацією надзвичайних ситуацій (п. 4.12 Договору);

- вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби в режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення складає 2 400,00 грн. на рік. Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт здійснюється щомісячно на підставі акту виконаних робіт (п. 5.1 Договору);

- на підставі оформлених належним чином актів виконаних робіт та рахунку "Об'єкт" протягом 10-ти днів здійснює оплату послуг (п. 5.2 Договору);

- за порушення зобов'язань з оплати, Об'єкт сплачує Аварійно-рятувальній службі пеню в розмірі 2% від простроченої суми за кожен день прострочення платежу (п. 6.3 Договору);

- договір вступає в силу з 01.12.2011 р. (п. 7.1 Договору).

У квітні 2015 року та червні 2015 р. позивачем відповідачу було надано послуг на загальну суму 400,00 грн.. Факт надання послуг відповідачу підтверджується наявними у справі копіями актів надання послуг, а саме : № 540 за квітень 2015 р. па суму 200,00 грн. та № 939 за червень 2015 р. па суму 200,00 грн. Дані акти підписані представниками сторін та скріплений печатками сторін (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 11-12) (оригінали актів оглянуто судом та встановлено, що наявні у матеріалах справи копії відповідають оригіналам).

За даними позивача, в порушення умов Договору відповідач не здійснив оплату отриманих послуг, заборгованість останнього складала 400,00 грн..

З огляду на те, що відповідач протягом тривалого часу не проводив оплату за отримані ним послуги за Договором, на адресу останнього позивачем було направлено претензію № 12 (40-2028/45.03) від 14.06.2016 р. з вимогою негайної сплати заборгованості у розмірі 445,60 грн., з яких : 400,00 грн. основної заборованості, 33,20 грн. інфляційних втрат, 12,00 грн. процентів за користування та 0,40 грн. пені (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 32-33). Направлення вищезазначеної претензії відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи копіями поштового повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскального чеку "Укрпошти" (а.с. 34).

Дана претензія було отримана відповідачем 23.06.2016 р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34). Проте, як зазначає позивач, претензія залишена відповідачем без задоволення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (в редакції прийнятої судом в даному позовному провадженні заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача 515,66 грн. заборгованості, з яких : 400,00 грн. - сума основного боргу, 26,06 грн. - 3% річних, 0,40 грн. пеня, 89,20 грн. - витрати від інфляції.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором.

Як вже зазначалось у описовій частині даного рішення, у п. 5.2 Договору сторони визначили, що за надання передбачених Договором послуг відповідач на підставі оформлених належним чином актів виконаних робіт та рахунку протягом 10-ти днів здійснює оплату послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вищезазначеним Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України не сплатив вартість отриманих послуг. Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 400,00 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

У п. 6.3 Договору сторони узгодили, що за порушення зобов'язань з оплати, Об'єкт (відповідач) сплачує Аварійно-рятувальній службі (позивачу) пеню в розмірі 2% від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 0,40 грн. пені за період з 20.05.2015 р. по 18.11.2015 р. та за період з 10.07.2015 р. по 08.01.2016 р. (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати отриманих послуг по кожному окремому акту), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3"). При цьому, судом враховано приписи п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 89,20 грн. інфляційних втрат за період з червня 2015 р. по липень 2017 р. та трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 26,06 грн. за період з 20.05.2015 р. по 14.08.2017 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за отримані послуги по кожному окремому акту), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 3 частини першої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 400,00 грн. основного боргу, 0,40 грн. пені, 26,06 грн. 3% річних та 89,20 грн. інфляційних втрат підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що при зверненні з даним позовом позивачем був сплачений судовий збір у мінімальному розмірі та приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного Підприємства "ІІОЛТАВМЛИН" (39500, Полтавська обл., Карлівський район, м. Карлівка, вул. Слюсарна, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 36931223) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 53, ідентифікаційний код юридичної особи 08804689) - 400,00 грн. - основного боргу, 26,06 грн. - 3% річних, 0,40 грн. - пені, 89,20 грн. - витрат від інфляції та 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.10.2017 року

Суддя О.М.Тимощенко

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.