Копія
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2017 року справа № 542/1191/17
провадження № 2/542/836/17
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,
при секретарі - Нестеренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,-
в с т а н о в и в :
10.08.2017 року Перший заступник керівника Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 3672,48 грн.
Позов обґрунтовував тим, що вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04.07.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі. У відповідності до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом випробувального строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обв'язки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись в ці органи для реєстрації..
У зв'язку зі спричиненням тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2. перебував на стаціонарному лікуванні та згідно висновку судово-медичної експертизи № 57 від 05.04.2017 року має тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриву селезінки, внутрішньо-очеревинна кровотеча утворились в результаті дії тупого предмета, що діяв в область живота не менше одного разу, яким могла бути нога людини у взутті, кисть руки, сжата в кулак, чи схожий за характеристикою предмет, можуть розглядатися лише у сукупності і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення .
У зв'язку з тим, що відповідач самостійно завдану шкоду не відшкодував, представник позивача змушений звертатися до суду.
Прокурор в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надано заяву № 77-1026 від 06.10.2017 року про розгляд справи у відсутності представника прокуратури. Позов прохають задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує. .
Давши оцінку матеріалам справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
У відповідності зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04.07.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Потерпілим у справі визнано ОСОБА_2, та фактично встановлено, що він отримав тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення. ( а.с.5-7).
Згідно довідки Новосанжарської центральної районної лікарні № 1115 від 11.07.2017 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 31 березня по 12 квітня 2017 року з діагнозом: закрита травма живота, травма селезінки, струс головного мозку. Вартість всього лікування складає - 3672, 48 грн. ( а.с.8).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1995 року Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат зокрема п. 3 передбачено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.
Пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Згідно пункту 3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позову, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 1206 ЦК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов Першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь фінансового управління Новосанжарської районної державної адміністрації ( р/р 31415544700331 державний бюджет в Новосанжарському районі , УДК в Полтавської області, МФО 831019, код 02315512 ) 3672 (три тисячі шістсот сімдесят дві ) грн. 48 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 640 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя /підпис/
Відповідає оригіналу
ОСОБА_3 Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_4
Суд | Новосанжарський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2017 |
Оприлюднено | 11.10.2017 |
Номер документу | 69446239 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новосанжарський районний суд Полтавської області
Стрельченко Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні