Ухвала

від 03.10.2017 по справі 757/40963/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4089/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на нерухоме майно, а саме:

земельні ділянки, власником яких є держава Україна в особі Київської міської державної адміністрації за наступними кадастровими номерами:

-№ 8000000000:82:033:0001 загальною площею 19,7331 га;

- №8000000000:82:033:0004 загальною площею 1,0554 га;

- № 8000000000:82:033:0005 загальною площею 1,1757 га;

-№8000000000:82:033:0007 загальною площею 0,1918 га;

- №8000000000:82:033:0008 загальною площею 0,0026 га;

- № 8000000000:82:033:0009 загальною площею 1,1739 га;

- № 8000000000:82:033:0010 загальною площею 0,0743 га;

- №8000000000:82:033:0012 загальною площею 0,0138 га;

- № 8000000000:82:033:0014 загальною площею 0,8947 га.

земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:033:0057 загальною площею 1,3633 га, що перебуває у приватній власності ПАТ АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280);

земельні ділянки, кадастрові номери: №8000000000:82:033:0100 загальною площею 2210,35 кв.м., № 8000000000:82:033:0125 загальною площею 0,4863 га; № 8000000000:82:033:0126 загальною площею 0,0471 га, що перебуває у комунальній власності в особі Київської міської державної адміністрації.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям визначеним в статті 98 КПК України, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати, в частині накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:033:0057 загальною площею 1,3633 га, що перебуває у власності АБ «Укргазбанк» та розташована у м. Києві, по вул. Московська, №8, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що клопотання прокурора всупереч вимогам Закону розглянуто без участі представника банку, який є власником арештованого майна.

Так, апелянт вказує, що 22.05.2008 року укладено кредитний договір №13-V між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Істейт Девелопмент» на суму 80 000 000,00 гривень. Подальшими змінами до договору сума кредиту була встановлена у розмірі 320 000,00 гривень. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника між банком та ТОВ «Істейт Девелопмент» укладено договір іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2008 р. За даним договором в іпотеку банку були передані майнові права на земельну ділянку з кадастровим номером 000000000:82:033:0057 загальною площею 1,3633 га по вул. Московська,8 у м. Києві. В подальшому в іпотеку передано вказану земельну ділянку.

Далі апелянт зазначає, що рішенням господарського суду Київської області від 02.09.2011 р. задоволено позов Прокуратури міста Києва та постановлено стягнути з ТОВ «Істейт Девелопмент» 624 847 971,52 грн. боргу на користь АБ «Укргазбанк». В подальшому відділом примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження, в межах якого державним виконавцем звернено стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:033:0057 загальною площею 1,3633 га, яка розташована у АДРЕСА_1 та виставлено її на продаж з прилюдних торгів, та майно не було реалізовано у ході виконавчого провадження і банк набув дану земельну ділянку у власність в рахунок погашення частини боргу за кредитним договором.

Додає, що свідоцтво про право власності видане банку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 03.12.2012 року за №7072 на підставі акту складеного державним виконавцем.

Далі в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що АБ «Укргазбанк» не є учасником правовідносин щодо відчуження окремих об`єктів нежитлового фонду заводу «Арсенал», майно в іпотеку отримано від ТОВ «Істейт Девелопмент», яке в свою чергу придбало земельну ділянку у ТОВ «Нафтова компанія», а тому, як зазначає представник банку, АБ «Укргазбанк» є добросовісним набувачем вказаної земельної ділянки та не має жодного відношення до операцій посадових осіб заводу «Арсенал».

Також автор апеляційної скарги зазначає, що вказана земельна ділянка безпідставно визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Так, апелянт вказує, що АБ «УКРГАЗБАНК» є рекапіталізованим державою банком з часткою держави в статутному капіталі у розмірі 92,998%, а тому, вказана ухвала обмежуючи право власності банку завдає збитки державі, як акціонеру банку.

Крім того, апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалу не встановлено способу інформування ПАТ АБ «Укргазбанк» про арешт майна.

В доповненнях до апеляційної скарги апелянт вказує на відсутність у матеріалах клопотання постанови про визнання арештованої земельної ділянки речовим доказом, а наявна в справі постанова не визначає цю земельну ділянку чи будь-яку іншу речовим доказом.

Додає, що матеріали провадження не містять доказів того, що зазначена земельна ділянка була виділена саме із земельної ділянки, яка належала ДП завод «Арсенал», а наявні в справі документи, а саме розпорядження виконавчого комітету Київської міської ради №1943 від 28.10.2013 та №1023 від 21.10.2016, видані після того як вказана земельна ділянка була отримана банком в іпотеку та перейшла у власність банку.

У підсумку, представник банку стверджує, що арештована земельна ділянка, що розташована у м. Києві по вул. Московська, 8 і є власністю ПАТ АБ «Укргазбанк» не має відношення до земельної ділянки площею 25,3604 га, яка належала заводу «Арсенал» на праві користування та не відповідає критеріям визначеним в статті98 КПК України.

Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску такого строку вказує, що оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею без виклику у судове засідання власника майна, копія оскаржуваної ухвали до ПАТ АБ «Укргазбанк» не направлялася, а про її існування банк дізнався 27.07.2017 року за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні участі не приймав, про оскаржувану ухвалудізнався 27.07.2017 року за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42017000000001215, відомості про яке 20.04.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Прокурор другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , звернулась до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, а саме земельні ділянки, власником яких є держава Україна в особі Київської міської державної адміністрації за наступними кадастровими номерами: № 8000000000:82:033:0001 загальною площею 19,7331 га; №8000000000:82:033:0004 загальною площею 1,0554 га; № 8000000000:82:033:0005 загальною площею 1,1757 га; №8000000000:82:033:0007 загальною площею 0,1918 га; №8000000000:82:033:0008 загальною площею 0,0026 га; № 8000000000:82:033:0009 загальною площею 1,1739 га; № 8000000000:82:033:0010 загальною площею 0,0743 га; №8000000000:82:033:0012 загальною площею 0,0138 га; № 8000000000:82:033:0014 загальною площею 0,8947 га.; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:033:0057 загальною площею 1,3633 га, що перебуває у приватній власності ПАТ АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280); земельні ділянки, кадастрові номери: №8000000000:82:033:0100 загальною площею 2210,35 кв.м., № 8000000000:82:033:0125 загальною площею 0,4863 га; № 8000000000:82:033:0126 загальною площею 0,0471 га, що перебуває у комунальній власності в особі Київської міської державної адміністрації, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року задоволено.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання прокурора в межах кримінального провадження № 42017000000001215 про арешт майна, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене в клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання апелянта на кредитний договір №13-V між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Істейт Девелопмент», договір іпотеки без оформлення заставної, рішення господарського суду Київської області від 02.09.2011 р., відкриття відділом примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого провадження, реалізацію майна, на те, що свідоцтво про право власності видане банку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , те, що АБ «Укргазбанк» не є учасником правовідносин щодо відчуження окремих об`єктів нежитлового фонду заводу «Арсенал», не є предметом розгляду у даному судовому засіданні, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні, як і твердження про те, що зазначена земельна ділянка є власністю ПАТ АБ «Укргазбанк» і не має відношення до земельної ділянки площею 25,3604 га, яка належала заводу «Арсенал», а наявні в справі документи, такі як розпорядження виконавчого комітету Київської міської ради №1943 від 28.10.2013 та №1023 від 21.10.2016, видані після того як земельна ділянка отримана банком в іпотеку та перейшла у власність банку,

Крім того, посилання представника власника майна на те, що АБ «Укргазбанк» є добросовісним набувачем земельної ділянки з кадастровим номером 000000000:82:033:0057 загальною площею 1,3633 га по вул. Московська, 8 у м. Києві, колегія суддів не може визнати такими, що свідчать про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання, оскільки положення ст. 170 КПК України дозволяють накласти арешт на майно будь якої особи, у разі необхідності забезпечити збереження речових доказів, що у цьому випадку і мало місце.

Твердження апелянта про те, що АБ «Укргазбанк» не має жодного відношення до операцій посадових осіб заводу «Арсенал», колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки необхідність доведення обгрунтованої підозри має місце у разі накладення арешту з метою передбаченою пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, що у цьому випадку не мало місця, з огляду на мету арешту передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що земельна ділянка по вул. Московська, 8 у м. Києві безпідставно визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами провадження, а саме постановою про визнання речовими доказами об`єктів кримінально протиправних дій від 26 червня 2017 року, відповідно до якої вказана земельна ділянка визнана у рамках даного кримінального провадження речовим доказом, з посиланням на ті обставини, що даний об`єкт кримінально протиправних діянь, в різний час в порушення чинного законодавства поділені (виділені) передані у користування суб`єктам господарювання приватного сектору економіки з єдиної земельної ділянки державної форми власності, що перебувала у постійному користуванні ДП заводу «Арсенал», за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8. З цих же підстав не заслуговують на увагу і твердження автора апеляційної скарги про те, що арештована земельна ділянка, що розташована у м. Києві по вул. Московська, 8 а не відповідає критеріям визначеним у статті 98 КПК України.

Посилання апелянта на те, що АБ «УКРГАЗБАНК» є рекапіталізованим державою банком з часткою держави в статутному капіталі у розмірі 92,998%, не є визначеною законом підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Посилання апелянта на те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна, є необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що мало місце в даному випадку.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта, слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на нерухоме майно, а саме земельні ділянки, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ПАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4