Ухвала

від 04.10.2017 по справі 757/43193/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року,

за участі: прокурора адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на:

- гараж загальною площею 19.3 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Ірпінський гаражно-будівельний кооператив «Космос», гараж № НОМЕР_1 ;

- земельна ділянка за № 3210800000:01:033: 0048 площею 0,2279 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельна ділянка за № 3210800000:01:033:0155площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- однокімнатна квартира загальною площею 19.3 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- двокімнатна квартира загальною площею 56.2 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- однокімнатна квартира загальною площею 36.6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

- двокімнатна квартира загальною площею 56.4 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;

- квартира загальною площею 134.1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 ;

- приміщення аптеки за № НОМЕР_2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ;

- нежитлове приміщення № 31, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_9 ;

- офісні приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Хмельницького Богдана, 19, а саме:

- приміщення 27, загальною площею 39,9 кв. м.;

- приміщення 24, загальною площею 19,3 кв. м.;

- приміщення 23, загальною площею 19,6 кв. м.;

- приміщення 16, загальною площею 41,5 кв. м.;

- приміщення 17, загальною площею 130,5 кв. м.;

- приміщення 9, загальною площею 18,8 кв. м.;

- приміщення 8, загальною площею 19,2 кв. м.;

- приміщення 48, загальною площею 39,8 кв. м.;

- приміщення 2, загальною площею 130,5 кв. м.;

- приміщення 1; загальною площею 40,6 кв. м.;

- приміщення 28, загальною площею 41,5 кв. м.;

- приміщення 26, загальною площею 44,0 кв. м.;

- приміщення 25, загальною площею 76,3 кв. м.;

- приміщення 18, загальною площею 40,1 кв. м.;

- приміщення 21, загальною площею 59,5 кв. м.;

- приміщення 22, загальною площею 51,7 кв. м.;

- приміщення 13, загальною площею 17,6 кв. м.;

- приміщення 12, загальною площею 17,7 кв. м.;

- приміщення 7, загальною площею 52,0 кв. м.;

- приміщення 6, загальною площею 47,1 кв. м.;

- приміщення 5, загальною площею 40,1 кв. м.;

- відокремлені об`єкти права власності №№ 6, 7, 8, 9, які розташовані за адресою: АДРЕСА_10 ;

- нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 66-А, приміщення 200;

- грошові кошти у іноземній валюті долар США на загальну суму 5929;

- грошові кошти у національній валюті гривня на загальну суму 29749;

- грошові кошти у іноземній валюті євро номіналом 50 грошових одиниць у кількості 3шт. на загальну суму 150;

- грошові кошти у іноземній валюті польські злоті, на загальну суму 1040;

- грошові кошти у іноземній валюті угорські форінти на загальну суму 4000;

- грошові кошти у іноземній валюті білоруські рублі на загальну суму 55060.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та зобов`язати слідчих, які входять до групи слідчих, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015110000000391 за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повернути ОСОБА_6 вилучені у нього 21 липня 2016 року під час обшуку грошові кошти в сумі 5 929 доларів США, 150 Євро, 29100 гривень, 1 020 злотих, 55 060 білоруських рублів, 4 000 угорських крон.

Так, автор апеляційної скарги вважає, що відсутність ОСОБА_6 під час розгляду питання про арешт майна призвела до неповноти дослідження обставин справи та, відповідно, до прийняття судом необґрунтованого рішення.

Разом з тим, звертає увагу на те, що в матеріалах, які обґрунтовували необхідність накладення арешту і якими керувався слідчий суддя при вирішенні питання про можливість арешту майна, відсутні будь-які докази факту пред`явлення в установленому порядку в межах кримінального провадження № 42015110000000391 цивільного позову, в забезпечення якого необхідно накладення арешту на майно.

Крім того, оскаржувана ухвала суду не містить в собі відомостей ані про розмірзавданої шкоди, ані про вартість арештованого майна, що є прямим порушенням приписів ст. 173 КПК України.

На думку адвокат ОСОБА_5 , слідчий суддя приймаючи рішення про арешт майна ОСОБА_7 , зобов`язаний був вказати в ухвалі підстави застосування такого арешту, тим більше, що вона не є підозрюваною, обвинуваченою чи особою, яка несе відповідальність за шкоду, завдану підозрюваним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власників майна, який підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 19 серпня 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42015110000000391, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст. 364 КК України.

29 червня 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364 КК України.

26 липня 2017 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, яке належить ОСОБА_6 та його дружині ОСОБА_7 , з метою забезпечення виконання відшкодування завданих ОСОБА_6 збитків.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року зазначене клопотання прокурора задоволено.

Задовольняючи дане клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження № 42015110000000391 щодо накладення арешту на майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_6 та його дружині ОСОБА_7 , слідчий суддя заслухав пояснення прокурора та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.

З таким висновком слідчого судді колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідноз ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор ОСОБА_8 звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є відшкодування збитків завданих у кримінальному провадженні (цивільного позову).

Однак, на переконання колегії суддів, матеріали додані до клопотання, не містять доказів існування у даному кримінальному провадженні цивільного позову, оскільки положенняст. 170 КПК Українине містять підстав для накладення арешту з метою забезпечення майбутнього цивільного позову, передбачаючи лише право звертатись з таким клопотанням у разі необхідності забезпечення цивільного позову, який вже подано у кримінальному провадженні.

Накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову, який буде поданий у майбутньому, унеможливлює з`ясування питання співмірності майна, на яке прокурор просить накласти арешт та ціни позову, оскільки він ще не поданий зацікавленою особою.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою відшкодування збитків завданих у кримінальному провадженні, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено та не доведено доданими до клопотання матеріалами.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як необґрунтована, а апеляційну скаргу задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесене до суду із порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Разом з тим, беручи до уваги положення ч. 5 ст. 171 КПК України, за якою у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено, а також і те, що матеріали судового провадження не містять достатніх доказів щодо обставин вилучення вищенаведених грошових коштів, колегія суддів вважає необґрунтованими та передчасними вимоги апеляційної скарги щодо зобов`язання органу досудового розслідування повернути ОСОБА_6 вилучені у нього 21 липня 2016 року під час обшуку грошові кошти.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_5 в інтересах власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_6 та його дружині ОСОБА_7 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, яке перераховане у клопотанні від 25 липня 2017 року і належить підозрюваному ОСОБА_6 та його дружині ОСОБА_7 , - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/4455/2017 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1