Рішення

від 11.10.2017 по справі 477/1064/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1064/17

Провадження № 2/477/735/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Сірюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду Миколаївської області в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, третя особа: Вітовська державна нотаріальна контора Миколаївської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

07 червня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить встановити факт родинних відносин між ним та померлою ОСОБА_2 відповідно як рідного племінника та тітки, а також визнати за ним право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4823381700:20:000:0086 площею 3,2605 га та ділянку кадастровий номер 4823381700:21:000:0090 площею 2,2189 га, що розташовані на території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області та на недоотриману пенсію за вересень 2016 року в сумі 1340,00 грн., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 02 вересня 2016 року.

В обґрунтування цих вимог вказував, що в шестимісячний строк він як спадкоємець звернувся до державного нотаріуса ОСОБА_4 Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті своєї тітки ОСОБА_2 на майно яке складається з земельної ділянки загальною площею 5,4794 га розташованої на території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської та пенсії за вересень 2016р. в розмірі 1340 грн.

Після смерті ОСОБА_2 були втрачені особисті документи померлої та документи що посвідчують право власності спадкодавця на земельну ділянку загальною площею 5,4794 га, з цих підстав, а також не наданням документів, які підтверджують його родині відносини зі спадкодавцем ОСОБА_2, нотаріус винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій, через що за захистом своїх спадкових прав він був змушений звернутися до суду із цим позовом.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив про вище викладене.

Відповідач - Коларіська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області за підписом сільського голови звернулася до суду із заявою, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнала та просила справу розглянути за відсутності їх представника.

Третя особа - Вітовська державна нотаріальна контора Миколаївської області просила розглянути справу за відсутності їх представника та вирішити спір на розсуд суду (а.с. 54).

Дослідивши письмові докази, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Як слідує зі змісту ч.1 та ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку може бути встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, коли від цього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб та якщо законом не визначено іншого порядку для його встановлення.

Необхідність встановлення вищевказаного факту позивача обґрунтовує залежністю від цього його права на спадкування після смерті ОСОБА_2.

За даними копії свідоцтва про смерть І-ФП № 249274, ОСОБА_2 померла 02 вересня 2016 року (а.с. 29).

Згідно даних виконавчого комітету Коларівської сільської ради від 23.02.2017 року, на час смерті ОСОБА_5 мешкала в с-щі Зайчівське по вул. Мічуріна, 29 Вітовського району Миколаївської області. На день відкриття спадщини, тобто станом на 02.09.2016 року ОСОБА_2 проживала сама, разом із нею зареєстрованих осіб не було (а.с. 19).

За даними копії спадкової справи № 19/2017, заведеної Вітовською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 звернувся у передбачений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї тітки ОСОБА_2 - рідної сестри його батька ОСОБА_6, померлого 01 травня 2004 року (а.с. 38-53).

Відповідно до ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Щодо родинних відносин, то доведення їх в адміністративному порядку для позивача є вичерпаним через розбіжності в написанні ім'я спадкодавця в її особистих документах, в тому числі тих, які вказують на родинні відносини із батьком позивача ОСОБА_6.

Так, за даними копії свідоцтва про народження позивача І-ФП №262375, батьком останнього є ОСОБА_6 (а.с. 21).

З копії Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_6 батьками останнього вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 22).

Зі змісту копії з Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження спадкодавця, де батьками народженої також є ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підтверджується родинні стосунки батька позивача та спадкодавця як рідних брата та сестри. В той же час, ім'я спадкодавця при реєстрації народження було зазначене як Данка , а не Даніїла (а.с. 23).

Згідно інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану Корабельного району у м.Миколаєві від 23.02.2017 року, за даними державного реєстру наявний запис про шлюб, складений по Коларівській сільській раді № 2 від 28.02.1978 р. на громадянина ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (після шлюбу - ОСОБА_10) Даниліна Олексіївна (а.с. 20).

Згідно експертного висновку № 056/353-СІ-2 від 24.05.2017р. українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України українські записи особистого імені Даніїла ( свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2); Даниліна ( лист відділу ДРАЦС Головного територіального управління міністерства юстиції у Миколаївській області з посиланням на актовий запис про шлюб, запис ОСОБА_9 /ОСОБА_11) і ОСОБА_12 ( витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, запис відомості про дитину ОСОБА_12) у документах наданих для експертизи, є ідентичними.

Окрім того, співпадання інших особистих даних, а саме: прізвища, по батькові, даних про батьків, відомостей про місце народження, вказують на родинні відносини ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відповідно як рідних брата та сестри, та родинні відносини між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_2 відповідно як племінника та тітки.

ОСОБА_13 того, згідно пояснень свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, які є сусідами та оносельчанами позивача та померлої ОСОБА_2, також вбачається підтвердження того факту, що, батько позивача ОСОБА_6 та померла ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою. Поховання ОСОБА_2 здійснював позивач, так як тітка власних дітей не мала та на момент смерті проживала одна.

За вищевказаного, а також враховуючи, що встановлення даного факту породжує для позивача юридичні наслідки, суд вважає вказані вимоги обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання права власності на вищевказані земельні ділянки, то підстави звернення позивача до суду із цим позовом підтверджуються постановою нотаріуса від 30.03.2017 року, згідно якого позивачу роз'яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки, окрім відсутності доказів родинного зв'язку зі спадкодавцем, також через ненадання оригіналів правовстановлюючого документу щодо належності спірного майна спадкодавцю ОСОБА_2 (а.с. 26).

Відповідно до п.4.15. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

В той же час, належність спадкодавцю ОСОБА_2 вищевказаних земельних ділянок підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку загальною площею 5,48 га, що розташована в межах території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, виділена ОСОБА_16 на підставі розпорядження Жовтневої райдержадміністрації від 09.07.2004 року № 289-р , серії МК № 0002961 від 29.11.2004 року (а.с. 62).

ОСОБА_13 цього, довідкою виконавчого комітету Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області № 297/01.24 від 09.03.2017 року, зі змісту якої вбачається, що земельні ділянки загальною площею 5,4794 га (1-ша ділянка кадастровий № 4823381700:20:000:0086 (площею 3.2605 га) та 2-га №4823381700:21:000:0090 (2,2189 га), належать останній на підставі Державного акту серії МК № 002961 від 29.11.2004 року (а.с. 53).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі (п. 3.1) від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" наголосив, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує право власності.

Враховуючи наведене, приписи ст. 1218 ЦК України, та встановивши, що вказане майно входить до спадкової маси, що, відповідно до вимог ст.ст.1266 Цивільного кодексу, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті спадкодавця ОСОБА_2, та відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України його право на спадщину гарантовано державою, однак можливість оформлення спадкових прав щодо вище вказаного нерухомого майна в нотаріальному порядку вичерпана, тому, на підставі до ст.16 ЦК України, суд вважає що цивільне право ОСОБА_1 підлягає захисту, шляхом визнання за ним права власності на вищевказані земельні ділянки.

Щодо вимог позивача про визнання за ним права власності на суми недоотриманої пенсії, то відповідно до положень ст. 52 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , норми якого носять імперативний характер стосовно правових відносин з пенсійних виплат, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

За частиною третьою цієї ж статті, у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини, тобто спадкуються відповідно до положень глави 84 ЦК України.

В той же час, оформлення спадкових права в України здійснюється нотаріусами. Захист спадкових прав спадкоємців здійснюється судом у разі їх оспорювання чи невизнання іншою особою.

Стосовно сум недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 нотаріусом не приймалось рішення щодо відмови у вчиненні нотаріальних дій, та з врахуванням обставин справи, захист інтересів позивача судом обмежується встановленням факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцем та визнання за ним права власності за земельні ділянки.

Керуючись ст.ст. 209, 212- 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити, що померла 02 вересня 2016 року ОСОБА_16 (актовий запис про смерть № 22, здійснений Вітовськким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області) є рідною тіткою ОСОБА_1, який народився 12 грудня 1967 року в м. Миколаєві.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_16, померлої 02 вересня 2016 року, право власності на земельну ділянку загальною площею 5,4794 га, що розташована на території Коларівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області та складається з двох земельних ділянок: кадастровий № 4823381700:20:000:0086 (площею 3,26 га) та №4823381700:21:000:0090 (2,22 га), (належна спадкодавцю на підставі державного акту серії МК № 002961 від 29.11.2004 року).

У задоволенні позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на недоотриману пенсію за вересень 2016 року у розмірі 1340 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення або отримання його копії.

Суддя Л.М. Семенова