Ухвала

від 11.10.2017 по справі 521/2926/17

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа №521/2926/17

Пр. №2-з/521/217/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі

головуючого судді - О.М. Сегеди,

при секретарі - Пасічник О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛС Інтер в особі директора ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним,

встановив:

У лютому 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю ТЛС Інтер (далі - ТОВ ТЛС Інтер ) в особі директора ОСОБА_2 звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Інвестбанк (далі - ПАТ КБ Інвестбанк ), ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним.

Ухвалою суду від 28 лютого 2016 року судом було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог ТОВ ТЛС Інтер в особі директора ОСОБА_2 до ПАТ КБ Інвестбанк про визнання недійсним договору іпотеки від 11 вересня 2015року, укладеного між ПАТ КБ Інвестбанк та ТОВ ТЛС Інтер , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Ухвалою суду від 28 лютого 2017р. було відкрите провадження у справі за позовною заявою ТОВ ТЛС Інтер в особі директора ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним та призначено судовий розгляд на 27 березня 2017 року о 9 годині 30 хвилин (а.с.43).

Разом із позовною заявою, позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, якою останній просив суд в якості забезпечення позову накласти арешт на будівлі господарського призначення загальною площею 7582,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,38 та складаються в цілому з об'єктів: літ. А , Б , В , Ф1 , Э1 , XI , Д , Д1 , Е , Ж , З , К1 , Л1 , Щ1 , П , У , Ц1 , Ч , Ч1 , М1 , С1 , Ю1 , Ш , Т , Я , Р1 , що належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю ТЛС ІНТЕР ЄДРПОУ 33171651; заборонити вчиняти дії щодо реєстрації права власності на будівлі господарського призначення загальною площею 7582,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,38 та складаються в цілому з об'єктів: літ. А , Б , В , Ф1 , Э1 , XI , Д , Д1 , Е , Ж , З , К1 , Л1 , Щ1 , П , У , Ц1 , Ч , Ч1 , М1 , С1 , Ю1 , Ш , Т , Я , Р1 за третіми особами; заборонити вчиняти дії щодо внесення записів та відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, що стосується будівель господарського призначення загальною площею 7582,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,38 та складаються в цілому з об'єктів: літ. А , Б , В , Ф1 , Э1 , XI , Д , Д1 , Е , Ж , З , К1 , Л1 , Щ1 , П , У , Ц1 , Ч , Ч1 , М1 , С1 , Ю1 , Ш , Т , Я , Р1 .

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав ТОВ ТЛС Інтер , як такого, що є власником зазначеного нерухомого майна , а також ускладнити та зробити неможливим виконання рішення суду, у разі відчуження спірного майна відповідачем у справі.

Ухвалою суду від 28 лютого 2017р. заява ТОВ ТЛС Інтер про забезпечення позову була задоволена частково та накладено арешт на будівлі господарського призначення загальною площею 7582,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова,38 та складаються в цілому з об'єктів: літ. А , Б , В , Ф1 , Э1 , XI , Д , Д1 , Е , Ж , З , К1 , Л1 , Щ1 , П , У , Ц1 , Ч , Ч1 , М1 , С1 , Ю1 , Ш , Т , Я , Р1 , що належать на праві власності ТОВ ТЛС ІНТЕР ЄДРПОУ 33171651.У задоволенні іншої частини заяви було відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 27 липня 2017 року ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2017р. була скасована та питання про забезпечення позову за заявою ТОВ ТЛС Інтер передано на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Тому, не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З урахуванням особливостей мети забезпечення позову, заява про забезпечення позову відповідно до ст.153 ЦПК України, розглядається судом у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення, відповідна ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, і крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

З змісту ст.154 ЦПК України вбачається, що зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Суд вважає, що на час розгляду заяви про забезпечення позовних вимог відпали обставини, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК, а саме загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, оскільки ухвалою суду від 11 жовтня 2017року позовні вимоги ТОВ ТЛС Інтер в особі директора ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним були залишені без розгляду (а.с.).

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ ТЛС Інтер про забезпечення позову.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛС Інтер про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЛС Інтер в особі директора ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: О.М. Сегеда