Ухвала

від 03.10.2017 по справі 766/14649/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 766/14649/16-ц Головуючий в І інстанції Гаврилов Д.В. Номер провадження 22-ц/791/1580/17 Доповідач: Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні справу за позовом ОСОБА_5 до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2017 року,

встановила:

В листопаді 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зазначаючи, що вона працювала в Комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна на посаді тренера-викладача зі стрільби кульової та відповідно до наказу № 25-к від 05.09.2016 року була звільнена з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Посилаючись на те, що на час звільнення заборгованість із заробітної плати складала 8998,60 грн., яка їй виплачена не була, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у зазначеному розмірі та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4216,32 грн., а всього: 13214,92 грн.

В процесі розгляду справи позивачка неодноразово збільшувала позовні вимоги в частині розміру середнього заробітку та остаточно станом на 20.07.2017 року просила суд стягнути з відповідача на її користь невиплачену заробітну плату в розмірі 8998,60 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 25 233,30 грн.

Рішенням суду від 21 липня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" на користь ОСОБА_5 невиплачену при звільненні заробітну плату в розмірі 8998,60 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 06.09.2016 року по 21.07.2017 року в сумі 17377,65 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Суд вирішив питання щодо розподілу судових витрат та допустив негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна просить рішення суду скасувати в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, зазначаючи, що висновки суду щодо наявності підстав для застосування відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченої ст. 117 КЗпП України, за відсутності вини відповідача у невиплаті належних ОСОБА_5 сум при звільненні, не відповідають обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 доводи скарги не визнала, рішення суду просила залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 у період з 24.09.2015 року по 05.09.2016 року працювала у відповідача на посаді тренера-викладача з стрільби кульової.

У день звільнення, який був останнім днем роботи позивачки, відповідач не виплатив їй нараховану заробітну плату в сумі 8 998грн. 60коп.

Факт порушення визначеного ст.116 КЗпП України строку розрахунку при звільненні ОСОБА_5 відповідач визнає, як визнає і розмір заборгованості з виплати заробітної плати.

Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості по заробітній платі не оскаржено, тому його законність та обґрунтованість у цій частині в силу ст.303 ЦПК України апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до положень ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України (в день звільнення, або якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після звільнення), при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року №13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. ОСОБА_7 по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В обґрунтування відсутності вини у невиплаті позивачці належних їй при звільненні сум відповідач послався на зміни, які відбулися в законодавстві України щодо фінансування, в тому числі комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна , яка до 01 січня 2015 року фінансувалася за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством, зокрема, дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів, тощо (п.53 Статуту школи).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці було утворено Фонд соціального страхування України шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що призвело до припинення фінансування школи із коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідач надав докази у підтвердження того факту, що з березня 2015 року по 31.12.2015 року всі ДЮСШ України, які раніше фінансувалися з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в тому числі і КДЮСШ Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна , отримали державну субвенцію для оплати праці працівників цих шкіл, а з 01.01.2016 року фінансування шкіл з державного бюджету було припинено взагалі.

З 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року школа отримувала фінансування з обласного бюджету, а з 01 квітня 2016 року за твердженням відповідача, жодного виду фінансування з державного, обласного, міського бюджетів та інших державних цільових фондів не надходить.

Разом з тим, надавши докази численних звернень адміністрації школи до відповідних компетентних органів, в тому числі до Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Міністерства молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Херсонської обласної державної адміністрації, датованих 2015 роком, відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо вирішення питання фінансування школи в 2016 році, в той час, як Міністерство фінансів України за дорученням Комітету Верховної Ради України листом від 03.08.2015 року повідомило директора комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна ОСОБА_7 про те, що згідно із Бюджетним кодексом України джерелом фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл є кошти відповідних місцевих бюджетів, конкретні обсяги яких на цю мету визначаються самостійно місцевими органами влади при розробці та затвердженні їх бюджетів.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік передбачалася субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які отримували до 2015 року підтримку з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 року №254 Порядку та умов субвенція надавалися при наявності у спортивних шкіл інших джерел фінансування (коштів засновників, місцевих бюджетів, коштів від надання платних послуг, плати за навчання тощо).

Відповідно до пункту 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України місцевим державним адміністраціям доручено вжити заходів до фінансування видатків дитячо-юнацьких спортивних шкіл, починаючи із січня 2015 року, не допускаючи прострочення заборгованості та належного фінансування шкіл, забезпечити оптимізацію мережі цих закладів за погодженням з Мінмолодьспортом із збереженням чисельності учнівського і тренерського складу та матеріально-технічної бази /а.с. 45/.

Міністерство молоді та спорту України 30.06.2015 року надало адміністрації школи інформацію, зокрема про те, що подальша діяльність КДЮСШ має вирішуватися місцевими органами виконавчої влади, які є головними розпорядниками бюджетних коштів по галузі фізичної культури і спорту, спільно з керівником фізкультурно-спортивного товариства, оптимізуючи роботу спортивних шкіл із збереженням тренерсько-викладацького складу та вихованців /а.с 43/.

Херсонська обласна державна адміністрація, розглянувши колективний лист КДЮСШ ХООФСТ Україна щодо фінансування у 2015 році вказаної спортивної школи, звернула увагу адміністрації школи на положення ст.10 Закону України Про фізичну культуру і спорт , згідно із якою фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл здійснюється відповідно за рахунок коштів засновника, відповідного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством, та рекомендувала вжити заходів щодо формування бюджету школи за рахунок засновника та позабюджетних коштів, виходячи з існуючих потреб і штатної чисельності закладу /а.с. 48/.

Отже враховуючи, що на законодавчому рівні порушене школою питання щодо її фінансування врегульовано і зважаючи на те, що відповідач не довів факт, який би свідчив про вжиті ним заходи щодо формування бюджету школи в 2016 році, а також не спростував наявність у спірний період додаткових джерел фінансування, в тому числі за рахунок коштів, отриманих від надання в установленому порядку платних послуг, як це передбачено п.54 Статуту школи, чи коштів засновника, який не вважав за необхідне та можливе здійснити реорганізацію чи ліквідацію школи або припинити трудові правовідносини з позивачкою в установленому трудовим законодавством порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність передбачених законом підстав для застосування до спірних правовідносин ст.117 КЗпП України та про обґрунтованість заявлених ОСОБА_5 вимог.

Висновки суду у наведеній частині відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і як такі, що висновки суду не спростовують , підлягають відхиленню.

Зокрема, посилання заявника на положення цивільного законодавства, яке регулює питання щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань, відшкодування майнової та моральної шкоди і застосування їх до трудових правовідносин як неврегульованих трудовим законодавством, колегія суддів вважає юридично неспроможними, оскільки у спірних правовідносинах йдеться про відповідальність власника або уповноваженого ним органу за затримку розрахунку при звільненні працівника, яка встановлена ст.117 КЗпП України і не потребує додаткового регулювання.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності згідно із наведеною нормою матеріального права.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що рішення ухвалено судом в оскарженій частині з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна відхилити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В. Пузанова

Судді: Л.В. Базіль

ОСОБА_3