Рішення

від 06.10.2017 по справі 741/1338/17

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Єдиний унікальний номер 741/1338/17

Провадження № 2/741/545/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 06 жовтня 2017 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря Жирка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об‘єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання частково недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що 16 серпня 2015 року помер її батько – ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на належні йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 008766 земельні ділянки. Вона (позивач) спадщину прийняла, отримала у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,9972 га. Нотаріус відмовив їй (позивачу) у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкову земельну ділянку площею 1,12 га у зв’язку з тим, що ця земельна ділянка 100% накладається з вже раніше зареєстрованою земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3. На даний час їй (позивачу) виділена нова земельна ділянка площею 1,0000 га, межі якої встановлені. У зв’язку із наявністю державного акта, в якому є помилка і який не визнано недійсним, вона (позивач) не має можливості зареєструвати право власності на виділену їй земельну ділянку.

ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 008766 у частині передання у власність померлому ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,12 га;

- визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,0000 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області.

У судове засідання позивач не з’явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила їх задовольнити, розгляд справи проводити без її участі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в судове засідання не з’явився, подав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, а в іншій частині позовних вимог – поклалися на розсуд суду. Крім цього, представник управління просив розгляд справи проводити без його участі.

Представник Носівської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, просив розгляд справи проводити без їх участі.

Суд розглядає справу у відсутності сторін за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 за життя набув право власності на земельні ділянки площами 3,00 га та 1,12 га, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 008766 (а.с. 11-12).

16 серпня 2015 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10).

З матеріалів справи вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дочка – ОСОБА_1, яка 26 серпня 2016 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,9972 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:2694, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області та належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 008766, що підтверджується копією відповідного свідоцтва (а.с. 13).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,12 га, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 008766, у зв’язку з тим, що ця земельна ділянка 100% накладається з вже раніше зареєстрованою земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3, що підтверджується постановою № 906/02-31 від 15 вересня 2017 року (а.с. 26).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 1,12 га, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 008766, дійсно 100% накладається з вже раніше зареєстрованою земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3, що підтверджується копією повідомлення відділу Держгеокадастру у Носівському районі (а.с. 16) та копією пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою (а.с. 18).

З копії пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на території Носівської міської ради (а.с. 18) вбачається, що було розглянуто матеріали по розпаюванню колишнього КСП імені Фрунзе, звірено списки пайовиків та вирішено виділити ОСОБА_1 взамін іншу земельну ділянку площею 1,0000 га.

У судовому засіданні встановлено, що на земельну ділянку площею 1,0000 га виготовлена технічна документація із землеустрою, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 17-24).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Державний акт на право власності за земельну ділянку серії ЧН № 008766 в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,12 га, порушує права позивача, так як позбавляє її можливості належним чином зареєструвати за собою право власності на виділену їй, як спадкоємцю ОСОБА_2, земельну ділянку площею 1,0000 га та в подальшому розпоряджатися нею на власний розсуд, а тому підлягає визнанню недійсним в цій частині.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе визнати за нею, як за спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги за законом, право власності на земельну ділянку площею 1,0000 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований на законі, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1225, 1261, 1268, ст.ст. 81, 125, 131, 155 ЗК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 008766, виданий ОСОБА_2, в частині передання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,12 га.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 1,0000 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, як спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_2, який помер 16 серпня 2015 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В.Киреєв