Постанова

від 05.10.2017 по справі 816/1419/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2017 рокум. ПолтаваСправа №816/1419/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.

та представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В:

Виробничо-сервісне підприємство "Полтава-Автокомплект" (надалі - ВСП "Полтава-Автокомплект", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, у якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.09.2017 вих. №229, просив визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 01.06.2017 №753-17/1602 та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.06.2017 №554/16-03.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував про відсутність у ВСП "Полтава-Автокомплект" податкового боргу станом на 31.05.2017 за узгодженими податковими зобов'язаннями та, як наслідок, безпідставне формування контролюючим органом податкової вимоги, а також складення рішення про опис майна у податкову заставу.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому зазначив, що станом на 31.05.2017 за особовим рахунком позивача обліковувалась сума податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 378573,32 грн, а тому спірні вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу вважає правомірними і обґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Зі змісту наданого представником відповідача зворотного боку інтегрованої картки платника податків ВСП "Полтава-Автокомплект" за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" суд встановив, що:

30.03.2017 у ІКП відображено нарахування податкового зобов'язання зі сплати ПДВ згідно податкової декларації за лютий 2017 року у розмірі 401793,00 грн та того ж дня дане зобов'язання зменшено за рахунок переплати у розмірі 23219,68 грн, у зв'язку з чим на 31.03.2017 за позивачем обліковувався податковий борг у розмірі 378573,32 грн /а.с. 70 - зворот/;

25.04.2017 та 27.04.2017 позивачем з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ зараховані кошти у розмірі 779,00 грн та 403298,00 грн відповідно; враховуючи нараховану контролюючим органом суму штрафу у розмірі 77,90 грн станом на 27.04.2017 у ІКП позивача обліковувалась переплата у розмірі 25503,68 грн /а.с. 70 - зворот/;

30.04.2017 у ІКП відображено нарахування податкового зобов'язання зі сплати ПДВ згідно податкової декларації за березень 2017 року у розмірі 404077,00 грн та того ж дня дане зобов'язання зменшено за рахунок переплати у розмірі 25503,68 грн, у зв'язку з чим на 30.04.2017 за позивачем обліковувався податковий борг у розмірі 378573,32 грн /а.с. 70 - зворот/;

25.05.2017 та 30.05.2017 позивачем з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ зараховані кошти у розмірі 702,00 грн та 218245,00 грн відповідно; враховуючи нараховану контролюючим органом суму штрафу у розмірі 70,20 грн станом на 30.05.2017 у ІКП позивача обліковувалась заборгованість у розмірі 159626,32 грн /а.с. 70 - зворот/;

30.05.2017 у ІКП відображено нарахування податкового зобов'язання зі сплати ПДВ згідно податкової декларації за квітень 2017 року у розмірі 218947,00 грн, у зв'язку з чим на 31.05.2017 за позивачем обліковувався податковий борг у розмірі 378573,32 грн /а.с. 70 - зворот, а.с. 71/.

На цій підставі Головним управлінням ДФС у Полтавській області 01.06.2017 сформовано податкову вимогу №753-17/1602, якою повідомлено позивача про необхідність сплати податкового боргу з ПДВ у загальному розмірі 378573,32 грн /а.с. 72/.

Крім того, з метою забезпечення виконання платником податків обов'язку зі сплати податкового зобов'язання контролюючим органом 15.06.2017 прийнято рішення №554/16-03 про опис майна ВСП "Полтава-Автокомплект" у податкову заставу /а.с. 73/.

Позивач не погодився із зазначеними вище рішеннями контролюючого органу, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, підставою для формування податкової вимоги є наявність у платника податку податкового боргу.

Крім того, за змістом пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Як визначено пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку /підпункт 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України/.

Отже, у разі наявності у платника податків податкового боргу майно такого платника передається у податкову заставу.

У даній справі наявність у позивача податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 378573,32 грн контролюючий орган обґрунтовує несплатою позивачем самостійно визначених податкових зобов'язань згідно податкових декларацій з ПДВ за березень та квітень 2017 року.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ВСП "Полтава-Автокомплект" 20.04.2017 до Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2017 року, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 404077,00 грн /а.с. 98-99/.

Крім того, позивачем 22.05.2017 до Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2017 року, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 218947,00 грн /а.с. 96-97/.

Разом з тим, за даними ІКП ВСП "Полтава-Автокомплект" позивачем 25.04.2017 та 27.04.2017 з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ зараховані кошти у розмірі 779,00 грн та 403298,00 грн відповідно, що загалом становить 404077,00 грн /а.с. 70 - зворот/.

Крім того, 25.05.2017 та 30.05.2017 позивачем з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ зараховані кошти у розмірі 702,00 грн та 218245,00 грн відповідно, що загалом становить 218947,00 грн /а.с. 70 - зворот/.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Посилаючись на дану норму Податкового кодексу України позивач стверджує, що ним своєчасно та у повному розмірі сплачено податок на додану вартість за березень, квітень 2017 року.

Разом з цим, відповідач зауважує, що в ІКП ВСП "Полтава-Автокомплект" станом на 25.04.2017 обліковувався податковий борг у розмірі 378573,32 грн /а.с. 70 - зворот/.

А згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

За таких обставин, сплачені позивачем кошти у автоматичному порядку в першу чергу зараховувались на погашення наявного податкового боргу.

Разом з цим, у контексті даного спору суд зауважує, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі №816/534/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2016, адміністративний позов Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 09.03.2016 №0000131200/26 та від 10.03.2016 №0000151200/27 /а.с. 31-34/.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі №816/534/16 набрала законної сили 29.08.2016.

Однак, 08.12.2016 контролюючим органом в інтегрованій картці з податку на додану вартість ВСП "Полтава-Автокомплект" збільшено суму боргу позивача зі сплати штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень від 10.03.2016 №0000151200/27 та від 09.03.2016 №0000131200/26 /а.с. 28-29/, які вважаються відкликаними з 29.08.2016.

Крім того, 22.01.2017 в ІКП позивача відображено відомості про нарахування штрафних санкцій загалом у розмірі 213287,52 грн на підставі податкових повідомлень-рішень від 28.12.2016 №№0001831602, НОМЕР_1, 0001851602 /а.с. 69, 69 - зворот/.

На цій підставі станом на 22.01.2017 за особовим рахунком ВСП "Полтава-Автокомплект" обліковувався податковий борг у розмірі 377765,21 грн, на погашення якого автоматично зараховувались поточні платежі ВСП "Полтава-Автокомплект".

Водночас, як встановлено судом, податкові повідомлення-рішення від 28.12.2016 №№0001831602, НОМЕР_1, НОМЕР_2 оскаржені позивачем до суду, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 відкрито провадження у справі №816/854/17 /а.с. 42/.

За змістом пункту 2 розділу 9 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

Матеріалами справи підтверджено, що копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 про відкриття провадження у справі №816/854/17 надійшла до Кременчуцької ОДПІ 06.06.2017 /а.с. 76/.

Таким чином, інформація про нараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 28.12.2016 №№0001831602, НОМЕР_1, НОМЕР_2 штрафні санкції у загальному розмірі 213287,52 грн станом на 31.05.2017 правомірно була відображена в ІКП позивача.

Водночас судом встановлено, що відомості про податковий борг у розмірі 378573,32 грн виключені з ІКП позивача 29.06.2017 та того ж дня за особовим рахунком позивача відображено переплату у розмірі 106805,68 грн /а.с. 71/.

Згідно з підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відповідно до пункту 6.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №576, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1840/24372 (чинного на момент виникнення та реалізації спірних відносин), податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі.

Таким чином, податкова вимога Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.06.2017 №753-17/1602 вважається відкликаною 29.06.2017.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

З урахуванням наведеного, оскільки податкова вимога Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.06.2017 №753-17/1602 вважається відкликаною 29.06.2017, підстави для її скасування у судовому порядку відсутні, адже дане рішення суб'єкта владних повноважень жодним чином не порушує права позивача.

Водночас, беручи до уваги те, що процедуру відкликання рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу чинним законодавством не передбачено, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування такого рішення.

До того ж, беручи до уваги одержання контролюючим органом 06.06.2017 ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 про відкриття провадження у справі №816/854/17, суд зауважує, що станом на 15.06.2017 у позивача не було податкового боргу зі сплати податку на додану вартість.

Стосовно посилань представника позивача на відображення в ІКП ВСП "Полтава-Автокомплект" відомостей про пеню у розмірі 808,11 грн, суд зауважує, що дана сума пені повністю погашена станом на 31.03.2017 та не входить до спірної вимоги /а.с. 72, 74-75/.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ВСП "Полтава-Автокомплект" частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

А відповідно до частини першої цієї статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 7278,60 грн, з них: 1600,00 грн щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу /а.с. 3/ та 5678,60 грн - щодо вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

Оскільки судом позов задоволено в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 червня 2017 року №554/16-03 про опис майна у податкову заставу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь Виробничо-сервісного підприємства "Полтава-Автокомплект" (код ЄДРПОУ 24833615) судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 10 жовтня 2017 року.

Суддя (підпис) О.О. Кукоба