Постанова

від 11.10.2017 по справі 824/689/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/689/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Відкритого акціонерного товариства Вижницьке ремонтно-транспортне підприємство про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (позивач) просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства Вижницьке ремонтно-транспортне підприємство (відповідач) заборгованість по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за серпень 2017 року в сумі 19671,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням поштового збору за серпень 2017 року в сумі 19671,39 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Проте, 27.09.2017 року поштове відправлення повернулося на адресу суду у зв'язку із відміткою пошти - "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач є юридичною особою, код ЄДРПОУ 03767096, місцезнаходження: 59222, Чернівецька область, Вижницький район, с. Іспас та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як платник страхових внесків.

Як встановлено з матеріалів справи, у відповідача працювали наймані працівники: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які мають всі необхідні підстави для призначення їм пільгової пенсії відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дослідженні судом копії протоколів, трудових книжок, довідок про характер виконуваної роботи підтверджують право вказаних працівників на пільгову пенсію відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"(а.с. 8-35).

Відповідачу направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , в якому було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівникам, які працювали на підприємстві та мають право на пільгову пенсію (а.с. 6).

Відповідно до розрахунку заборгованості за серпень 2017 року, борг відповідача складає 19671,39 грн (а.с.5).

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно з п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі Закон № 1058-IV) страхувальниками є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пп. 6.2 п. 6 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкцією № 21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до абз. 1 п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, відповідач будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконує свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того судом встановлено, що на адресу відповідача направлявся відповідний розрахунок на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, однак зазначені в розрахунку суми відповідачем не сплачені, у зв'язку із чим за серпень 2017 року утворилась заборгованість в сумі 19671,39 грн.

Відповідач у встановлений законом строк і на момент розгляду справи не сплатив до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області фактичні витрати на виплату і доставку пенсій. У зв'язку з цим, сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку. Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач довів суду правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 79, 86, 94, 158, 159, 163, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Вижницьке ремонтно-транспортне підприємство (код ЄДРПОУ 03767096, місцезнаходження: 59222, Чернівецька область, Вижницький район, с. Іспас) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за серпень 2017 року в сумі 19671 грн (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн 39 коп. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

3. Копії постанови направити сторонам.

Порядок і строки оскарження визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Григораш