Постанова

від 05.10.2017 по справі 826/9573/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2017 року № 826/9573/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Шериф-Еліт Груп доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення №0004731702 ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Шериф-Еліт Груп (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати Рішення № 0004731702 від 09.02.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Закону при визначенні суми єдиного соціального внеску є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечує, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено не нарахування та не сплату ЄСВ працівників, яким нараховувалась тіньова заробітна плата. За таких обставин контролюючий орган просить суд в позові відмовити.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Шериф-Еліт Груп , з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р.

За результатом перевірки складено Акт перевірки від 21.08.2015 р. №4917/26-51-22-04/37117048 (надалі - Ак4т перевірки).

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято 09.02.2016 р. рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0004731702, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 443104,69 грн.

Позивач вважає оскаржуване рішення незаконним, а відтак таким, що підлягає скасуванню та звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, застосування до позивача штрафних санкцій, ґрунтується на обставинах виплати позивачем охоронцям тіньової заробітної плати, яку не відображено в податковій звітності, внаслідок чого позивачем як податковим агентом не нараховано та не перераховано до бюджету єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для роботодавців.

З огляду на вказане, відповідачем було встановлено погодинний розмір мінімальної заробітної плати, кількість відпрацьованих годин та норм законодавства щодо оплати праці в нічний час за договорами охоронних послуг та визначено фонд оплати праці та податок з доходів фізичних осіб, як базу ЄСВ.

Згідно положень частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (надалі - Закон №2464-VI) 1) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб; 2) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; 3) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Платник єдиного внеску має право безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску (п.1.ч.1. ст. 6 Закону №2464-VI).

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.3 ст. 9 Закону №2464-VI).

Статтею 20 Закону 2464 встановлено, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка, до якої включаються такі відомості, зокрема: 1. частина картки, що відображає загальний страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: ідентифікаційний номер платника (крім осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера); рік, за який внесено відомості; розмір єдиного внеску за відповідний місяць; сума сплаченого єдиного внеску за відповідний місяць.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховуються на доходи (виплати) фізичних осіб. Інформація щодо таких осіб є персоніфікованою, тобто ведеться в розрізі не тільки кожного страхувальника, а й застрахованої особи.

Наявність відомостей про сплату застрахованою особою внесків, встановлених Законом №2464-VI дає підстави на реалізацію гарантій, встановлених останнім.

Одним із принципів збору та ведення обліку єдиного внеску є захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб - абзац 6 частини 1 статті 3 Закону №2464-VI.

Відтак, здійснення нарахувань по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування обумовлює вставлення обставин нарахування та/або виплат доходу конкретній особі, на суми яких (якого) відповідно до Закону №2464-VI нараховується єдиний внесок.

Відсутність встановлення осіб, якім нараховувався та/або виплачувався дохід, навіть, у так званих конвертах , зумовлює неможливість нарахування єдиного внеску та його персоніфікований облік відносно кожної застрахованої особи з метою та на виконання цілей і завдань Закону №2464-VI.

Актом перевірки не встановлено осіб, яким було нараховано та/або виплачено дохід, а, відтак, неможливо: встановити обґрунтований факт здійснення позивачем нарахувань та або виплат коштів конкретним фізичним особам, здійснити персоніфікацію сплаченого єдиного внеску.

Суд звертає увагу, що за висновками акта перевірки в частині додержання підприємством трудового законодавства (стор. 19 - 20 акта перевірки) жодних порушень не виявлено.

Більш того документально підтверджених відомостей про порушення та розслідування кримінальних проваджень по факту вчинення ПП Шериф-Еліт Груп порушень у сфері трудового та/або податкового законодавства в частині описаного епізоду правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями Кримінального кодексу України (ст. 172 Грубе порушення законодавства про працю , ст. 212 Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів ) відповідач до суду не подав.

Тому нарахування штрафних санкцій, за таких умов, є передчасним, безпідставним і необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправним та скасувати Рішення № 0004731702 від 09.02.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, Суд приходить висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення № 0004731702 від 09.02.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок державних асигнувань на користь приватного підприємства Шериф-Еліт Груп (Код ЄДРПОУ 37117048) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 6646,57 грн. (шість тисяч шістсот сорок шість гривень 57 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук