Ухвала

від 09.10.2017 по справі 813/2468/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9349/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Носа С.П., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Центральна консалтингова компанія до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна консалтингова компанія звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2017 №0008001402.

Вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог податкового законодавства, і таким, що підлягає скасуванню, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нереальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ПП НП Хіміч , ТзОВ Фьюженс , ПП Хімінвест , ТзОВ Укр Сервіс груп , ТзОВ Вейсис , ТзОВ ЦВГ Україна є необґрунтованими та не підтверджені доказами. ). До такого висновку контролюючий орган дійшов на підставі того, що вказані контрагенти позивача не могли фактично виконувати (надавати) визначені договорами роботи.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.08. 2017 року позов задоволений.

Головне управління ДФС у Львівській області оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не представлено жодних підтверджуючих документів, що засвідчують те, що контрагенти позивача могли фактично виконувати (надавати) визначені договорами роботи (послуги) з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників, необхідних для виконання робіт (послуг).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ Центральна консалтингова компанія з питань проведення взаємовідносин з ПП НП Хіміч , що містяться у податкових деклараціях ПДВ за липень-грудень 2014 року, ТзОВ Фьюженс за лютий, квітень 2015 року, ПП Хімінвест за лютий 2015 року, ТзОВ Укр Сервіс груп за березень 2015 року, ТзОВ Вейсис березень, червень 2015 року, ТзОВ ЦВГ Україна , травень, червень 2015 року.

Складеним за результатами перевірки актом від 13.05.2017№550/13-01-14-02/23127093, контролюючим органом встановлено порушення ТзОВ Центральна консалтингова компанія п.198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що полягає у завищенні податкового кредиту на загальну суму ПДВ 810733 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 810 733 грн, в тому числі: липень 2014 року - 92 949,26 грн, серпень 2014 року - 85 776,96 грн, вересень 2014 року - 37437,50 грн, жовтень 2014 року - 85 776,96 грн, листопад 2014 року - 108 879,93 грн, грудень 2014 року - 37 437,50 грн, лютий 2015 року - 93 877,09 грн, березень 2015 року - 109 254,83 грн, квітень 2015 року - 92760 грн, червень 2015 року - 66 583,33 грн.

26.05.2017р. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0008001402, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на суму 1013416 грн, в тому числі за основним платежем 810733 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 202683 грн.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено податкову інформацію від 30.12.2014 № 521/26-59-22-08 щодо неможливості проведення зустрічної звірки з ПП НП Хіміч , а також відомості, отримані з ІС Податковий блок по ПП НП Хіміч , по ТзОВ Фьюженс , по ПП Хімінвест , по ТзОВ Укр Сервіс груп , по ТзОВ Вейсес , які свідчать про те, що вказані контрагенти не могли фактично здійснювати господарські операції, передбачені умовами відповідних договорів, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів та відсутністю залучених контрагентів-підрядників, необхідних для виконання робіт (послуг). Вказане не підтверджує факту надання (виконання) вказаними контрагентами робіт (послуг) ТзОВ Центральна консалтингова компанія .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зібрані у справі докази в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами, а відповідні первинні документи містять всі обов'язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст господарських операцій між позивачем та контрагентами та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно з ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні .

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд та зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно із п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Судовим рішенням встановлено, що ТзОВ Центральна консалтингова компанія зареєстрований як юридична особа 19.08.2002 за кодом ЄДРПОУ 32127093, з 11.06.2003 перебуває на податковому обліку в Личаківській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Львівській області.

ТзОВ Центральна консалтингова компанія є платником податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Основним видом діяльності ТзОВ Центральна консалтингова компанія за КВЕД є установлення столярних виробів (43.32);діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19);організування конгресів і торговельних виставок (82.30); діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (55.10); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування(56.10); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20); агентства нерухомості (68.31);діяльність у сфері права (основний) (69.10).

Як було зазначено вище, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали саме висновки податкового органу про завищення ТзОВ Центральна консалтингова компанія податкового кредиту на загальну суму ПДВ 810733 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на вказану суму про заниження податку на додану вартість по операціях з ПП НП Хіміч , ТзОВ Фьюженс , ПП Хімінвест , Укр Сервіс груп , ТзОВ Вейсес .

На підтвердження здійснення ТзОВ Центральна консалтингова компанія господарських операцій з ПП НП Хіміч позивачем надано до перевірки копії наступних документів: договори про надання послуг №05/05/2014 від 05.05.2014 та №08/05/2014 від 08.05.2014; акти виконаних робіт №ОУ-50 від 18.07.2014, №ОУ-68/07 від 22.07.2014, №ОУ-45 від 15.08.2014, №ОУ-70 від 22.08.2014, №ОУ-49 від 19.09.2014, №ОУ-30 від 17.10.2014, №ОУ-40 від 21.10.2014, №ОУ-34 від 11.11.2014, №ОУ-37 від 13.11.2014, №ОУ-39 від 14.11.2014, №ОУ-40 від 16.11.2014, №ОУ-36 від 11.12.2014; податкові накладні №50 від 18.07.2014, №68 від 22.07.2014, №45 від 15.08.2014, №70 від 22.08.2014, №49 від 19.09.2014, №30 від 17.10.2014, №40 від 21.10.2014, №34 від 11.11.2014, №37 від 13.11.2014, №39 від 14.11.2014, №40 від 16.11.2014, №36 від 11.12.2014; платіжні доручення №271 від 18.07.2014,№575 від 21.07.2014, №580 від 22.07.2014, №583 від 23.07.2014, №600 від 15.08.2014, №602 від 18.08.2014, №609 від 22.08.2014, №611 від 26.08.2014, №629 від 19.09.2014, №630 від 22.09.2014, №656 від 17.10.2014, №660 від 20.10.2014, №661 від 21.10.2014, №662 від 22.10.2014, №683 від 11.11.2014, №684 від 12.11.2014, №686 від 13.11.2014, №687 від 14.11.2014, №689 від 14.11.2014, №691 від 17.11.2014, №729 від 11.12.2014, №730 від 12.12.2014.

Умовами представлених договорів, ПП НП Хіміч зобов'язувався як виконавець надати ТзОВ Центральна консалтингова компанія послуги по прибиранню приміщення (договір №05/05/2014 від 05.05.2014) та послуги з очистки системи вентиляції, очистки системи каналізації та водопроводу, прибирання дрібного будівельного сміття, усунення пошкоджень в промисловій підлозі, профілактичні роботи в системі кондиціонування (договір №08/05/2014 від 08.05.2014).

Пунктом 3.1. зазначених договорів визначено, що за надання передбачених цими договорами послуг Замовник виплачує Виконавцю суму, зазначену в Акті виконаних робіт протягом 20 днів шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок Виконавця.

При цьому пунктами 3.2 договорів передбачено саме, що здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3-ох робочих днів після фактичного надання послуг.

Представлені ТзОВ Центральна консалтингова компанія акти виконаних робіт та платіжні доручення вказують, що виконання послуг ПП НП Хіміч та прийняття таких ТзОВ Центральна консалтингова компанія відбувалося згідно до умов договорів відповідними актами приймання-передачі наданих послуг, розрахунок за які здійснювався також у строки, визначені умовами цих договорів.

Станом на 31.12.2014 заборгованість позивача перед контрагентом відсутня, що підтверджується карткою рахунку 631 з контрагентом ПП НП Хіміч за 2 півріччя 2014 року від 04.07.2017.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту ТзОВ Центральна консалтингова компанія відповідного податкового періоду та відповідають додатку 5 до податкових декларацій по податку на додану вартість за відповідні періоди на загальну суму 448258,11 грн.

На підтвердження здійснення ТзОВ Центральна консалтингова компанія господарських операцій з ТзОВ Фьюженс позивачем надано копії наступних документів:договір про надання правової допомоги від 12.02.2015; акти виконаних робіт №б/н від 24.02.2015, №б/н від 25.02.2015, №б/н 26.02.2015, №ОУ-112 від 27.04.2015, №ОУ-113 від 29.04.2015, №ОУ-114 від 30.04.2015; податкові накладні №121 від 24.02.2015, №122 від 25.02.2015, №123 від 26.02.2015, №112 від 27.04.2015, №113 від 29.04.2015, №114 від 30.04.2015; платіжні доручення №823 від 06.03.2015, №824 від 10.03.2015, №828 від 11.03.2015, №878 від 07.05.2015, №879 від 08.05.2015, №883 від 12.05.2015, №887 від 13.05.2015.

Згідно з умовами договору від 12.02.2015ТзОВ Фьюженс приймає на себе обов'язки здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси замовника, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором.

Пунктом 5.1договору від 12.02.2015 передбачено, що розрахунки за виконану роботу здійснюються не пізніше п'яти календарних днів згідно підписаних актів виконаних робіт/ наданих послуг.

Представлені ТзОВ Центральна консалтингова компанія акти виконаних робіт та платіжні доручення свідчать, що виконання послуг ТзОВ Фьюженс та прийняття таких ТзОВ Центральна консалтингова компанія відбувалося згідно до умов договору відповідними актами виконаних робіт, розрахунок за які здійснювався також у строки, визначені умовами договору.

Станом на 31.12.2015 заборгованість позивача перед контрагентом відсутня, що підтверджується карткою рахунку 631 з контрагентом ТзОВ Фьюженс за 01.02.2015-31.03.2015 від 04.07.2017.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту ТзОВ Центральна консалтингова компанія відповідного податкового періоду та відповідають додатку 5 до податкових декларацій по податку на додану вартість за відповідні періоди на загальну суму 164010 грн.

На підтвердження здійснення ТзОВ Центральна консалтингова компанія господарських операцій з ТзОВ Хімінвест позивачем надано копії наступних документів: договір про надання послуг №09/02/15 від 09.02.2015; акти виконаних робіт №605 від 27.02.2015, №605/1 від 27.02.2015; податкова накладна №605 від 27.02.2015; платіжне доручення №827 від 10.03.2015.

Згідно до умов договору №09/02/15 від 09.02.2015ТзОВ Хімінвест надав послуги з прибирання дрібного будівельного сміття та проведення профілактичних робіт в системах кондиціонування.

Оплата послуг і порядок їх приймання визначені пунктами 3.1-3.3 договору, відповідно до яких за надання передбачених договором послуг Замовник виплачує Виконавцю суму, зазначену в Акті виконаних робіт протягом 20 днів шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок Виконавця. Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3-ох робочих днів після фактичного надання послуг.

Надані та перевірені ТзОВ Центральна консалтингова компанія акти виконаних робіт та платіжне доручення свідчать, що виконання послуг ТзОВ Фьюженс та прийняття таких ТзОВ Центральна консалтингова компанія відбувалося згідно до умов договору відповідними актами виконаних робіт, розрахунок за які здійснювався також у строки, визначені умовами договору.

Станом на 31.12.2015 заборгованість позивача перед контрагентом відсутня, що підтверджується карткою рахунку 631 з контрагентом ТзОВ Хімінвест за 01.02.2015-31.03.2015 від 04.07.2017.

Сума податку на додану вартість за податковою накладною включено до складу податкового кредиту ТзОВ Центральна консалтингова компанія відповідного податкового періоду та відповідають додатку 5 до податкових декларацій по податку на додану вартість за відповідні періоди на загальну суму 22627,09 грн.

На підтвердження здійснення ТзОВ Центральна консалтингова компанія господарських операцій з ТзОВ Вейсес позивачем надано копії наступних документів: договір про надання послуг № 06/02/2015 від 06.02.2015 та договорі про надання правової допомоги №05/05/2015 від 05.05.2015; акти виконаних робіт №ОУ-157 від 25.03.2015, №ОУ-158 від 26.03.2015, №ОУ-372 від 29.06.2015, №ОУ-373 від 30.06.2015; податкові накладні №157 від 25.03.2015, №158 від 26.03.2015, №372 від 29.06.2015, №373 від 30.06.2015; платіжні доручення №842 від 26.03.2015, №843 від 30.03.2015, №847 від 31.03.2015, №848 від 01.04.2015, №933 від 06.07.2015, №936 від 07.07.2015, №938 від 08.07.2015.

Умовами вказаних договорів передбачено, що ТзОВ Вейсес зобов'язувався як виконавець надати ТзОВ Центральна консалтингова компанія юридичні послуги та послуги з очистки системи вентиляції, очистки системи каналізації та водопроводу, прибирання дрібного будівельного сміття, усунення пошкоджень в промисловій підлозі, провести профілактичні роботи в системі кондиціонування, миття санвузлів, прибирання прилеглої території, миття коридорів та сходової клітки.

Згідно з п.1.1 розділу 1 договору № 06/02/2015 від 06.02.2015 в порядку та на умовах, визначених у цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги зачистки системи вентиляції, очистки системи каналізації та водопроводу, прибирання дрібного будівельного сміття, усунення пошкоджень в промисловій підлозі, профілактичні роботи в системі кондиціонування, миття санвузлів, прибирання прилеглої території, миття коридорів та сходової клітки, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Пунктами 3.1.та 3.2. договору передбачено, що за надання передбачених цим договором послуг Замовник виплачує Виконавцю суму, зазначену в Акті виконаних робіт протягом 20 днів шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок Виконавця. Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3-ох робочих днів після фактичного надання послуг.

Згідно з п.1.1 розділу 1 договору №05/05/2015 від 05.05.2015 в порядку та на умовах, визначених у цим договором, замовник доручає виконавцю, а виконавець відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе обов'язки здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси замовника, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором.

Пунктом 5.1 договору №05/05/2015 від 05.05.2015 передбачено, що розрахунки за виконану роботу здійснюються не пізніше п'яти календарних днів згідно підписаних актів виконаних робіт/ наданих послуг.

Представлені ТзОВ Центральна консалтингова компанія акти виконаних робіт та платіжні доручення свідчать, що виконання послуг ТзОВ Вейсес та прийняття таких ТзОВ Центральна консалтингова компанія відбувалося згідно до умов договорів відповідними актами приймання-передачі наданих послуг, розрахунок за які здійснювався також у строки, визначені умовами цих договорів.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту ТзОВ Центральна консалтингова компанія відповідного податкового періоду та відповідають додатку 5 до податкових декларацій по податку на додану вартість за відповідні періоди на загальну суму 153211,07 грн.

Станом на 31.12.2015 заборгованість позивача перед контрагентом відсутня, що підтверджується карткою рахунку 631 з контрагентом ТзОВ Вейсес за 01.02.2015-31.03.2015 від 04.07.2017.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Жодних зауважень щодо їх оформлення податковий орган не пред'являв.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, тощо.

Покликання апелянта на нереальність господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку відсутністю виробничих потужностей та трудових ресурсів апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки немає законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, тобто у товариства є можливість здійснення діяльності шляхом використання орендованих основних фондів, залучення трудових ресурсів на підставі укладення цивільно-правових договорів, зокрема, субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо, з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності та з метою виконання своїх зобов'язань перед замовником.

Крім того, чинне законодавство не містить обов'язку продавця перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, наявності основних фондів у покупців. При цьому основні та транспортні засоби необов'язково повинні перебувати у власності суб'єкта господарювання, так як можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб, а необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами.

Не можуть прийматися до уваги покликання апелянта на недоліки податкової правосуб'єктності контрагентів, а саме: відсутність за місцем реєстрації (підприємства за юридичною адресою не знаходяться), що підтверджується актами про неможливість проведення зустрічних звірок, як на доказ нереальності здійснення господарських операцій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є службовим документом органів податкової служби, який складається не за результатами здійснення органом державної податкової служби певних дій, зокрема, у зв'язку з проведенням зустрічної звірки, а у зв'язку із встановленням факту, що не дає змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання. Такий акт не може містити факти порушень податкового законодавства з питань повноти нарахування і сплати податків, оскільки зустрічна звірка, якою могли бути встановлені такі факти, не відбулась.

Також обґрунтовано судом першої інстанції не прийнято до уваги покликання відповідача на інформацію, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень про встановлення у ході розслідування кримінального провадження №42015060000000009 від 30.01.2015 схеми по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ та проведення обшуку у контрагентів позивача, оскільки жодними належними доказами вказана інформація відповідачем не підтверджена. Зокрема, відповідачем не надано судового рішення, яке набрало законної сили, яке б свідчило про наявність обвинувального вироку у кримінальному провадженні №42015060000000009 від 30.01.2015.

Одночасно необхідно зазначити, що підставою для відмови у праві на податковий кредит може слугувати лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником (виконавцем робіт) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань. Однак, податковим органом такого не доведено.

Вказана позиція не суперечить висновку Верховного Суду України, викладеному в судовому рішенні від 18.11.2014 року, яке з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковим для врахування судами при розгляді справ у подібних спорах, відповідно до якого, застосування наслідків недійсного правочину, які були укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, передбачених частиною третьою ст. 228 ЦК України, мають застосовуватися до правочинів, недійсність яких встановлюється судом.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Слід зазначити, що така обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) дійшов такого висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило би справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Рішення ЄСПЛ від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України містить висновок про те, що уразі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи судом першої інстанції обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, констатовані в акті перевірки від 13.05.2017р. №550/13-01-14-02/23127093, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, який заперечував проти позову, не довів правомірності винесеного рішення, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, винесене на підставі зазначеного акта перевірки, підлягає скасуванню як протиправне.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі № 813/2468/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст виготовлено 11.10.2017.